
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2018р. Справа №914/2670/17
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро”, смт. Царичанка, Дніпропетровська область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАРТНЕР ДІСТРІБЬЮШН”, м.Львів
про стягнення 47840,00грн. заборгованості за договором поставки № 3008/1 від 30.08.2017р., 2538,83грн. відсотків річних.
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 - представник,
від відповідача – не з»явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро”, смт. Царичанка, Дніпропетровська область звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАРТНЕР ДІСТРІБЬЮШН”, м.Львів про стягнення 47840,00грн. заборгованості за договором поставки № 3008/1 від 30.08.2017р. та 2538,83грн. відсотків річних.
Ухвалою суду від 26.12.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи на підставі ч.5 ст.12, ч.1 ст.247 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження та справу призначено до розгляду в засіданні на 05.02.2018р. Ухвалою суду від 05.02.2018р. розгляд справи відкладено на 12.02.2018р.
12.02.2018р. позивачем подано суду заяву № 0702/01 вд 07.02.2018р. про збільшення позовних вимог та про стягнення витрат, пов»язаних з розглядом справи. У прохальній частині цієї заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 47840,00грн. заборгованості за договором поставки № 3008/1 від 30.08.2017р., 2802,26грн. відсотків річних, 8432,23грн. інфляційних, 1600грн. судового збору та 1305,63грн. витрат пов»язаних з розглядом справи. Цією заявою позивач фактично збільшив заявлені до стягнення відсотки річних з 2538,83грн. до 2802,26грн., заявив нову позовну вимогу про стягнення інфляційних в розмірі 8432,23грн., а також клопоче про стягнення на його користь 1305,63грн. витрат пов»язаних з розглядом справи.
Представник позивача в судове засідання, 12.02.2018р., з»явилася, подала суду клопотання, у якому зазначила, що заяву про збільшення позовних вимог підтримує лише в частині стягнення з відповідача 1232,63грн. витрат на проїзд представника позивача до господарського суду Львівської області та просить суд не розглядати заяву в частині стягнення решти 73грн. витрат .
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ували суду від 26.12.2017р. та від 05.02.2018р. не виконав, витребуваних доказів не подав.
Заява позивача № 0702/01 від 07.02.2018р. про збільшення позовних вимог в частині стягнення відсотків річних у сумі 2802,26грн. та інфляційних в розмірі 8432,23грн. до розгляду не приймається, з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Справа № 914/2670/17 розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, про що зазначено в ухвалі Господарського суду Львівської області від 26.12.2017р., якою відкрито провадження у справі. Враховуючи приписи п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшувати розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, тобто до 05.02.2018р., тоді як заяву про збільшення позовних вимог подано суду 12.02.2018р. (Вхідн. № 348/18). Крім цього, представник позивача у клопотанні від 12.02.2018р. зазначила, що заяву про збільшення позовних вимог підтримує лише в частині стягнення з відповідача 1232,63грн. витрат на проїзд до суду.
Що стосується решти вимог, викладених у заяві позивача № 0702/01 від 07.02.2018р., а саме, про стягнення витрат, пов»язаних з розглядом справи, в сумі 1305,63грн., то суд розцінює її як заяву, подану в порядку ст.129 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.
Згідно із статтею 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ч.6 ст.265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Згідно ч.1 ст.691 ЦК України, покупець зобов»язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Частиною 1 та частиною 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов»язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
30.08.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПАРТНЕР ДІСТРІБЬЮШН” укладено договір поставки № 3008/1.
Згідно п.п.2.1., 3.1., 5.2., 5.3. договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до Договору поставки № 3008/1 від 30.08.2017р. позивач, на умовах, передбачених даним договором зобов»язується передати товар у власність відповідача, а відповідач зобов»язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар. Найменування поставленого товару, кількість, ціна одиниці та вартість відображається у Специфікації , які оформляються та підписуються сторонами для кожної поставленої партії товару, та являються невід»ємною частиною договору. Асортимент та кількість кожної партії товару визначається у видатковій накладній. Оплата кожної отриманої відповідачем партії товару здійснюється ним в безготівковій формі не пізніше 30 календарних днів з дати здійснення поставки позивачем, вказаної у видатковій накладній позивача. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 1195168,68грн. Вказане підтверджується видатковими накладними № 6612 від 05.09.2017р., № 6613 від 05.09.2017р., № 6616 від 05.09.2017р., № 6813 від 07.09.2017р., № 7125 від 28.09.2017р. Товар отримано представником відповідача, про що свідчить його підпис на видаткових накладних та відтиски печаток, а також товарно-транспортні накладні № 6612/1 від 05.09.2017р., № 6613/1 від 05.09.2017р., № 6616/1 від 05.09.2017р., № 7125 від 28.09.2017р. Товар на суму 716778,7грн. повернуто відповідачем, що підтверджується поверненнями від покупця № 648 від 06.09.2017р., № 660 від 07.09.2017р., № 679 від 07.09.2017р., № 680 від 07.09.2017р., № 666 від 08.09.2017р. та накладною № ПОД-000018 від 07.11.2017р. на повернення товару. Відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень № 3385 від 13.10.2017р., № 3401 від 17.10.2017р. та № 2567 від 09.11.2017р. відповідач перерахував позивачу в рахунок оплати поставленої продукції 50000,00грн., 250000,00грн. та 130549,96грн. відповідно. В той же час, з врахуванням поверненої відповідачем позивачу продукції та проведених оплат, неоплаченою відповідачем залишилась продукція на загальну суму 47840,00грн.
За таких обставин, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача 47840,00грн. основного боргу.
Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 2538,83грн. 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 2440,99грн., за період з 06.10.2017р. по 08.11.2017р., з 08.10.2017р. по 08.11.2017р. та за період з 29.10.2017р. по 07.12.2017р., з урахуванням трьох різних строків виконання обов»язку з оплати поставленої продукції. Позивачем допущено арифметичні помилки при обчисленні вказаних відсотків та неправильно визначено період прострочення виконання грошового зобов»язання. Зокрема, позивачем не враховано, що відповідно до приписів ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Що стосується заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат, пов»язаних з розглядом справи в розмірі 1305,63грн., то вони підлягають задоволенню частково в сумі 1230,24грн., з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.123, ч.2 ст.128 ГПК України до витрат, пов»язаних з розглядом справи належать витрати, пов»язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, розмір витрат, пов»язаних з розглядом справи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. 1232,63грн. – становлять витрати позивача на проїзд представника позивача з місця розташування підприємства до Господарського суду Львівської області, що підтверджується посадочними документами на прізвище ОСОБА_2 : 1) відправлення Дніпро-Головний, призначення Львів, дата/час відпр. 04.02.2018р. 14:25, дата/час приб. 05.02.2018р. 08:36, вартість квитка 277,80грн.; 2)відправлення Львів, призначення Дніпро-Головний, дата/час відпр. 05.02.2018р. 15:22, дата/час приб. 06.02.2018р. 09:17, вартість квитка 258,22грн.; 3)відправлення Дніпро-Головний, призначення ім.Т.Шевченка, дата/час відпр. 11.02.2018р. 17:08, дата/час приб.11.02.2018р. 20:39, вартість квитка 211,69грн., 4)відправлення ім.Т.Шевченка, призначення Львів, дата/час відпр. 11.02.2018р. 21:55, дата/час приб. 12.02.2018р. 10:02, вартість квитка 219,50грн.; 5)відправлення Львів, призначення Дніпро-Головний, дата/час відпр. 12.02.2018р. 15:22, дата/час приб. 13.02.2018р. 09:17, вартість квитка 265,42грн. Представником позивача пояснено, що квитки видані на ім»я ОСОБА_2 зі станції відправлення: Дніпро Головний, (11.02.2018р.) до станції призначення: ім.Т.Шевченка та відправлення зі станції ім.Т.Шевченка (11.02.2018р.) до місця призначення: м.Львів, відповідачем взято, у зв»язку із відсутністю квитків на прямий потяг до м.Львова.
В судове засідання, яке було призначено на 05.02.2018р. та на 12.02.2018р., ОСОБА_2 з»явилася, докази понесених витрат на проїзд з місця розташування підприємства до суду надала. Відтак, заявлені позивачем витрати, з урахуванням клопотання представника позивача від 12.02.2018р., підлягають задоволенню в сумі 1230,24грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2,3,13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 123, 128, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАРТНЕР ДІСТРІБЬЮШН” (79040, м.Львів, вул.Городоцька, б.355, оф.325, код ЄДРПОУ 37171990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро” (51000, Дніпропетровська область, Царичанський район, смт.Царичанка, вул.Царичанська, б.168, код ЄДРПОУ 36710304) 47840грн. заборгованості, 2440,99грн. відсотків річних, 1596,89грн. судового збору та 1230,24грн. судових витрат.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Главою 1 Розділу ІV ГПК України.
Повне рішення складено 15.02.2018р.
Суддя Бортник О.Ю.
Судове рішення № 72200495, Господарський суд Львівської області було прийнято 12.02.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2670/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: