Рішення № 72200145, 14.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2018

Справа № 910/22854/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Національний природний парк "Сколівські Бескиди" (82600, обл. Львівська, р-н Сколівський, м. Сколе, вул. Князя Святослава 3; ідентифікаційний код 30405534)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4; ідентифікаційний код 32110708)

про стягнення 65 845, 11 грн.

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Національний природний парк "Сколівські Бескиди" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" про стягнення 65 845, 11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за договором № 113055 від 12.05.2015 про поставку товару в останнього утворилась заборгованість в розмірі 65 845, 11 грн., а отже, й виникла необхідність звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.17 відкрито провадження у справі 910/22854/17, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

У запропонований в ухвалі від 22.12.2017 п’ятнадцятиденний строк, відзиву від відповідача до суду не надійшло.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”).

Приписами ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" є: 03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 направлялась судом на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт повернувся з відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про розгляд справи № 910/22854/17 за правилами спрощеного провадження – належним чином та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2015 між Національним природним парком "Сколівські Бескиди" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (далі - покупець) укладено договір поставки № 113055, умовами якого передбачено, що постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю замовлений товар (лісоматеріали та інший товар, відповідно до специфікації - додаток № 1 до цього договору), а покупець зобов’язується своєчасно прийняти замовлений товар, та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Підпунктом 2.2. даного договору, ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у специфікації - додатку № 1 до цього договору.

Загальна кількість товару остаточно визначається по фактично відвантаженій кількості, згідно накладних (п.п. 2.2. договору).

Відповідно до п.п. 3.1. загальна сума цього договору відповідно до специфікації - додатку до цього договору № 1 становить 65 845, 11 грн., в тому числі ПДВ (10 974, 19 грн.).

Згідно з п.п. 5.1. договору, поставка товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року, з врахуванням особливостей встановлених цим договором. У разі виникнення розбіжностей між текстом договору та термінологією "Інкотермс" перевага надається тексту договору.

Відповідно до п.п. 5.3. даного договору, постачальник зобов’язується поставити покупцю товар до 20 травня 2015 року. Терміни поставники товару погоджені сторонами у додатку № 2 до цього договору.

Підпунктом 7.2. договору, оплата за товар здійснюється покупцем на підставі цього договору згідно Плану фінансування (додаток № 3 до договору).

Покупець сплачує постачальнику вартість поставленого товару та доставки товару в межах суми цього договору але не більше фактичної вартості поставленого товару та фактичної вартості доставки товару відповідно до підтверджуючих документів.

У відповідності до п.п. 7.5. кількість отриманого товару при розрахунках сторони визначають кожний місяць на підставі накладних станом на 24-у годину останнього дня місяця, про що сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків. Покупець зобов'язаний після падання постачальником Акту звірки, інших документів підписати їх та поставити печатку і в термін не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання документів повернути постачальнику.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сорін і діє до "31" грудня 2015 p., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору, жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 113055 від 12.05.2015 позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 65 845, 11 грн. Зокрема, 16.05.2015 на станції Сколе позивач загрузив лісоматеріали необроблені круглі (пиловник породи ялина) в кількості 48, 37 куб.м, що підтверджується специфікацією № 01 від 16.05.2015 і рахунком-фактурою № 01 від 16.05.2015 та відправив на станцію Рубіжне, що підтверджується ж/д накладною за № 36755882 від 16.05.2015 та інформацією про дислокацію і стан вагонів, копії котрих містяться в матеріалах справи.

Позивачем на адресу відповідача були скеровані претензії за вих. № 550 від 03.12.2015 та за вих. № 346 від 02.09.2017, в яких останній просив відповідача здійснити оплату заборгованості за договором поставки № 113055 від 12.05.2015 у 7 денний строк, з моменту отримання даної претензії.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 113055 від 12.05.2015, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання за договором належним чином, поставив відповідачеві товар на загальну суму 65 845, 11 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 01 від 16.05.2015, ж/д накладною за № 36755882 від 16.05.2015, а також інформацією про дислокацію і стан вагонів.

Проте, відповідач в порушення умов договору оплати поставленого товару не провів.

Оскільки, підпунктом 7.2. договору, передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем на підставі цього договору згідно Плану фінансування (додаток № 3 до договору, відповідно до даного додатку: 95% від суми договору – протягом 30 календарних днів з дня поставки товару; 5% від суми товару – протягом 45 календарних днів з дня поставки товару).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені підпунктом 7.2. договору поставки № 113055 від 12.05.2015, відповідач зобов’язаний був оплатити поставлений позивачем товар, відповідно до підтверджуючих документів, зокрема, рахунку-фактури № 01 від 16.05.2015, протягом 30 календарних днів з дня поставки товару – 95% від суми договору та протягом 45 календарних днів з дня поставки товару – 5% від суми договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосується предмета доказування.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

З огляду на викладене вище, оскільки, відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання свого зобов’язання щодо оплати поставленого товару, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № 113055 від 12.05.2015 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 65 845, 11 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національний природний парк "Сколівські Бескиди" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4; ідентифікаційний код 32110708) на користь Національний природний парк "Сколівські Бескиди" (82600, обл. Львівська, р-н Сколівський, м. Сколе, вул. Князя Святослава 3; ідентифікаційний код 30405534) заборгованість за поставлений товар в розмірі 65 845 (шістдесят п’ять тисяч вісімсот сорок п’ять) грн. 11. коп. та судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 14.02.2018

Суддя Д.О. Баранов