Рішення № 72200041, 08.02.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/135/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 Справа № 908/2353/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2353/17

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”

про стягнення 1453662,77 грн.

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність № 1/05-н від 15.01.2018 року

від відповідача – ОСОБА_2, довіреність № 14 від 16.01.2018 року

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство “Запоріжтрансформатор” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 1397908,80 грн., трьох відсотків річних в сумі 10685,39 грн., інфляційних витрат в сумі 45068,58 грн. за договором № 336 від 14.09.2016 року, що разом складає 1453662,77 грн.

05.12.2017 року на адресу суду від позивача надійшло нормативне обґрунтування позову в порядку ст. 22 ГПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року), в якому останній зазначає, що 14.09.2016 року між ним (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (покупцем) був укладений договір № 336, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов’язання здійснити поставку і передати покупцю трансформатор електричний (код 27.11.4 (31171000-5)) ТД-25000/35 УЗ в кількості та за ціною, яка зазначена в специфікації № 1, а покупець – прийняти і оплатити постачальнику його вартість у строки і порядку, передбачені договором. Відповідно до п. 4.1. договору покупець зобов’язаний був перерахувати попередню оплату в розмірі 50% від ціни договору протягом 10 банківських днів після підписання договору на підставі виставленого постачальником рахунку. Вказує, що покупцем попередню оплату в розмірі 50 % від ціни договору перераховано 31.03.2017 року. При цьому, відповідно до п. 4.2. договору сума в розмірі 20% від ціни договору сплачується на протязі 10 банківських днів від дати письмового повідомлення постачальника про готовність товару до відвантаження. Позивач зазначає, що 04.08.2017 року на адресу відповідача складено лист вих. № 1/114-653 з повідомленням про готовність товару до відвантаження з вимогою здійснити оплату в розмірі 1397908,80 грн. відповідно до п. 4.2., який було вручено представнику відповідача ОСОБА_3 нарочно 04.08.2017 року. В подальшому 08.08.2017 року на адресу відповідача складено лист № 1/114-664 з повідомленням про готовність товару до відвантаження та вимогою надати ПАТ «ЗТР» письмове підтвердження вантажоодержувача про готовність приймати товар з додатком копії телеграми станції призначення про готовність прийняти вантаж, який направлено на електронну адресу представника відповідача ОСОБА_3 – Poljakova.L@ztmc.zp.ua. Проте вимоги, викладені у вказаних листах, відповідачем виконані не були, що унеможливлює виконання постачальником своїх зобов’язань за договором в повному обсязі. Також вказує, що відповідачем була надана відповідь на лист № 1/114-653 від 04.08.2017 року листом від 21.08.2017 року № 15-09-573, в якому відповідач повідомив про готовність здійснити оплату за рахунком № ПР_01950/2 від 28.03.2017 року в розмірі 20%, а саме в сумі 1397908,80 грн. у вересні 2017 року. Вважає, що факт виконання ним своїх зобов’язань за договором та обізнаність про готовність товару до відвантаження підтверджується також протоколом інспекції трансформатора, виготовленого за контрактом № 336 від 14.09.2016 року, складеним 02.08.2017 року за участі представників позивача та відповідача, з якого вбачається, що з 24.07.2017 року по 31.07.2017 року за участі представників відповідача проводилась інспекція трансформатора, результати випробування позитивні та відповідають діючим стандартам та умовам договору. При цьому вказує, що письмові повідомлення про готовність товару до відвантаження, викладені в листах № 1/114-653 від 04.08.2017 року та лист № 1/114-664 від 08.08.2017 року, були вручені відповідачу, а отже останнім днем виконання зобов’язання згідно п. 4.2. договору є 21.08.2017 року. Втім відповідач у вказаний строк зобов’язання не виконав, відтак згідно ст. 625 ЦК України на суму невиконаного зобов’язання підлягають нарахуванню три проценти річних та інфляційні витрати. Вказує, що сума трьох відсотків річних згідно розрахунку за період з 22.08.2017 року по 22.11.2017 року складає 10685,39 грн., розмір інфляційних витрат складає 45068,58 грн.

14.12.2017 року на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення згідно ст. 22 ГПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року), в яких останній зазначає наступне:

- лист № 1/114-653 від 04.08.2017 року був вручений представнику відповідача ОСОБА_3 нарочно 04.08.2017 року разом з рахунком на оплату № ПР_019510/3 від 04.08.2017 року;

- відповідно до повідомлення працівників ПрАТ «ЗТР», які є відповідальними за виконання контракту № 336 від 14.09.2016 року, ОСОБА_3 є працівником ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, а саме провідним інженером відділу комплектації обладнання та є особою, з якою з початку роботи за контрактом ведеться робота та відбувається зв’язок з покупцем;

- з тексту листа відповідача № 15-09-573 від 21.08.2017 року вбачається, що допущено помилку в номері та даті рахунку, а саме зазначено рахунок № ПР_01950/2 від 28.03.2017 року замість № ПР_019510/3 від 04.08.2017 року, проте сума виставленого рахунку зазначена правильно – 1397908,80 грн. з ПДВ;

- лист № 1/114-664 від 08.08.2017 року було направлено відповідачу саме засобами електронного зв’язку у зв’язку з необхідністю оперативної організації здійснення поставки та якнайшвидшого повідомлення покупця з метою приймання від нього повідомлення про готовність до прийняття товару;

- діями відповідача порушено право власності на грошові кошти, які позивач мав виправдані очікування отримати за контрактом № 336 від 14.09.2016 року в строки, передбачені контрактом. Просить задовольнити позовні вимоги.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, розгляд справи здійснюється за правилами нової редакції ГПК України, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Враховуючи те, що провадження у вказаній справі було порушено до набрання чинності новою редакцією ГПК України, справа № 908/2353/17 розглядається за правилами загального позовного провадження.

Безпосередньо в судовому засіданні 05.12.2017 року судом розпочато розгляд справи по суті, що зазначено в протоколі судового засідання від 05.12.2017 року.

Оскільки розгляд справи здійснюється за новими правилами Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що в судовому засіданні від 05.12.2017 року розпочато розгляд справи по суті, відтак суд продовжує розгляд справи зі стадії розгляду справи по суті.

Враховуючи зміну господарського процесуального законодавства з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, недопущення порушення прав та законних інтересів сторін представникам сторін надана можливість надати заяви чи клопотання, пов’язані з розглядом справи, в тому числі з процесуальних питань, а також подати всі наявні докази.

12.01.2018 року від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, в якій останній зазначає про часткову плату заборгованості перед позивачем на суму 400000,00грн., та посилаючись на приписи ст. ст. 42, 177 ГПК України, в рамках підготовчого провадження просить суд відкласти розгляд справи до 23.02.2018 року з метою остаточного розрахунку та мирного врегулювання спору.

16.01.2018 року до суду від представника позивача із супровідним листом № 1/05-а-0004 від 15.01.2018 року надійшли наступні документи:

- копія супровідного листа від 12.12.2017 року № 1/114-1165;

- копія рахунку ПР_019510/4 від 11.12.2017 року;

- копія супровідного листа від 28.12.2017 року № 15-09-904;

- копія додаткової угоди № 3 від 28.12.2017 року;

- копія виписки з банківського рахунку ПрАТ “Запоріжтрансформатор”;

- довідка про отримання платежів № 1/11-54 від 15.01.2018 року.

Також, у супровідному листі позивач повідомив, що 14.12.2017 року відповідачем здійснено часткову оплату за договором № 336 від 14.09.2016 року в сумі 400000,00 грн.

В задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено, що зазначено в ухвалі суду від 16.01.2018 року.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, 05.02.2018 року надав суду в порядку ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне:

- покупцем попередню оплату в розмірі 50% від ціни договору у розмірі 3494772,00 грн. перераховано 31.03.2017 року згідно платіжного доручення № 70393 від 31.03.2017 року;

- 04.08.2017 року та 08.08.2017 року відповідач отримав від постачальника листи вих. № 1/114-653 від 04.08.2017 року та вих. № 1/114-664 від 08.08.2017 року про готовність товару до відвантаження та вимогою здійснити оплату в розмірі 1397908,80 грн., в тому числі ПДВ;

- у зв’язку із складним фінансовим становищем відповідачем не була перерахована оплата в розмірі 1397908,80 грн., в тому числі ПДВ, у строки передбачені п. 4.2. договору;

- з метою виконання зобов’язань за договором № 336 від 14.09.2016 року ТОВ «ЗТМК» 14.12.2017 року перераховано на розрахунковий рахунок ПрАТ «Запоріжтрансформатор» 400000,00 грн.;

- вказує, що приймаються заходи для погашення залишку суми боргу в розмірі 997908,80 грн.;

- підтверджує розмір нарахувань позивача трьох відсотків річних в сумі 10685,39 грн. та інфляційних витрат в сумі 45068,58 грн., викладених в позовній заяві. Просить визнати позов у справі № 908/2353/17 в розмірі 1053662,77 грн., з яких основний борг – 997908,80 грн., три відсотка річних – 10685,39 грн., інфляційні витрати – 45068,58 грн.

06.02.2018 року до суду від позивача надійшов лист № 1/05-а-0009 від 05.02.2018 року про надання документів до справи, в якому останній зазначає, що відповідачем надано суду посадову інструкцію провідного інженера відділу комплектації обладнання ОСОБА_3, відповідно до якої саме ця особа є однією з відповідальних за приймання обладнання та матеріалів на підприємстві відповідача, а тому мала право отримувати від позивача листи та повідомлення щодо товару. При цьому вказує, що підтвердженням отримання відповідачем листів № 1/114-653 від 04.08.2017 року та № 1/114-664 від 08.08.2017 року є надіслання ним на адресу позивача листа № 15-09/673 від 21.08.2017 року про готовність оплатити товар, а також здійснення відповідачем 14.12.2017 року часткового погашення вартості товару в розмірі 400000,00 грн.

В судових засіданнях від 16.01.2018 року та 08.02.2018 року здійснювалося повне фіксування судового процесу згідно зі ст. 222 ГПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу – програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Представник позивача в судовому засіданні 08.02.2018 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.02.2018 року визнав позов частково з підстав, зазначених у відзиві.

З’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, позицію відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 14.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, далі Покупець, та Публічним акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор”, далі Постачальник, був укладений договір № 336, далі Договір.

До вказаного Договору між сторонами були підписані наступні додаткові угоди: № 1 від 15.09.2016 року, № 2 від 26.07.2017 року та № 3 від 28.12.2017 року.

За умовами додаткової угоди № 3 від 28.12.2017 року до Договору сторони дійшли згоди внести зміни в найменування Постачальника, а саме зазначивши: «Постачальник Приватне акціонерне товариство “Запоріжтрансформатор”.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку і передати Покупцю трансформатор електричний (код 27.11.4 (31171000-5)) трансформатор ТД-25000/35 УЗ, далі Товар, в кількості та за ціною, яка зазначена у специфікації № 1, що є Додатком № 1 до цього Договору і є його невід’ємною частиною, а Покупець – прийняти і оплатити Постачальнику його вартість у строки та порядку, передбаченими цим Договором. Найменування Товару, технічні вимоги, кількість по найменуванням та ціна наведені у Специфікації № 1, що є Додатком № 1 та Специфікації трансформатора типу ТД-25000/35-УЗ, що є Додатком № 2, що є невід’ємними частинами даного Договору.

Згідно з п. п. 2.1., 2.5, 2.7., 2.14. Договору Постачальник зобов’язаний передати (поставити) Покупцю Товар, номенклатура, асортимент, кількість і якість якого відповідає умовам Специфікації № 1 до даного Договору та вимогам чинного законодавства України. Приймання Товару за кількістю та цілісністю вантажних місць проводиться по транспортним і супровідним документам, наданим Постачальником. Приймання Товару за якістю і комплектністю проводиться на ТОВ «ЗТМК» (м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18) за пакувальними листами у строк не пізніше 20 календарних днів з моменту надходження Товару на станцію призначення. Приймання Товару Покупцем по кількості і якості здійснюється відповідно з інструкціями П-6 від 15.06.1965 року «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості» та П-7 від 25.04.1966 року «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» у частині, що не суперечить даному Договору.

Умовами п. 3.1. – 3.3. Договору сторони визначили, що ціна цього Договору становить 6989544,00 грн. (шість мільйонів дев’ятсот вісімдесят дев’ять тисяч п’ятсот сорок чотири грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ 1164924,00 грн. Ціна Договору визначається Специфікацією № 1, яка є невід’ємною частиною цього Договору. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціни на Товар встановлюються в національній валюті України.

Порядок здійснення оплати сторони визначили в розділі IV Договору, а саме в п. 4.1. – 4.6. Так, згідно з вказаними пунктами Покупець перераховує Постачальнику попередню оплату в розмірі 50 % від суми Договору протягом 10 банківських днів після підписання цього Договору на підставі виставленого Постачальником рахунку. Сума, у розмірі 20% від суми Договору сплачується на протязі 10 банківських днів від дати письмового повідомлення Постачальника про готовність Товару до відвантаження. Сума, у розмірі 20 % від суми Договору сплачується на протязі 10 банківських днів від дати поставки Товару. Сума, що залишилася у розмірі 10 % від суми Договору сплачується на протязі 20 банківських днів після шеф-монтажних послуг та пускових випробувань, але не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання Товару. Для здійснення вищевказаних розрахунків Постачальник своєчасно направляє Покупцеві рахунок. Постачальник надає Покупцю при поставці документи:

а) видаткова накладна;

б) товарно-транспортна накладна;

в) перелік документів, зазначених у Специфікації № 1 даного Договору.

Відповідно до п. п. 5.1. – 5.3. Договору Постачальник здійснює поставку Товару протягом 150 (сто п’ятдесят) календарних днів з моменту отримання попередньої оплати згідно п. 4.1. та п. 4.2. цього Договору та наявності у Постачальника письмового підтвердження Вантажоодержувача про готовність приймати Товар з додатком копії телеграми станції призначення про її готовність прийняти Товар. Готовність станції призначення прийняти Товар підтверджується телеграмою, направленою на адресу станції відправлення, зазначеної Постачальником, за 30 (тридцять) календарних днів до кінцевого терміну поставки, зазначеного в п. 5.1. цього Договору, або до дати, узгодженої відповідно до п. 7.4.2. цього Договору. Покупець зобов’язаний організувати відправлення телеграми станцією призначення на адресу станції відправлення. У разі якщо станція призначення не направить телеграму на адресу станції відправлення в зазначений термін, Постачальник не несе відповідальність за несвоєчасну поставку Товару. Місце поставки (передачі) Товару: Товар повинен бути поставлений на умовах СРТ – перевезення залізничним транспортом, залізнична станція «Запоріжжя Ліве», Придніпровська залізниця (код 460005), одержувач ТОВ «ЗТМК» (код 3279), згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів МТП- Інкотермс в редакції 2010р. Покупець зобов’язаний забезпечити розвантаження транспортного засобу в кінцевому пункті поставки протягом 72-х (сімдесяти двох) годин з моменту прибуття транспортного засобу в кінцевий пункт поставки. У разі недотримання цього строку Покупець зобов’язується відшкодувати Постачальнику всі суми, які підлягають сплаті або оплачені останнім перевізнику або експедитору в якості наднормативної плати за користування транспортним засобом і санкцій, пов’язаних з порушенням зазначеного вище терміну. Приймання-здача Товару по кількості проводиться відповідно до п. 2.5. цього Договору, по якості (комплектності) – згідно п. 2.7. цього Договору. Розрахунок за Товар згідно п. 4.3. цього Договору здійснюється за результатами проведення приймання Товару за кількістю та якістю.

Підпунктом 7.1.1. п. 7.1. Договору передбачений обов’язок Покупця своєчасно оплатити Постачальнику вартість замовленого Товару у строки та порядку, передбаченими цим Договором.

Умовами підпункту 7.4.1. п. 7.4. Договору передбачене право Постачальника своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений Товар.

Згідно з п. 11.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 28.12.2017 року) цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018 року.

Позивач в позові вказує, що відповідач не виконав умови Договору в частині здійснення розрахунків за Товар, а саме не сплатив 20% ціни Договору в строки, визначені п. 4.2. Договору, а тому вказана сума в розмірі 1397908,80 грн. підлягає стягненню з останнього.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов’язання з боку відповідача, в зв’язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 22.08.2017 року по 22.11.2017 року в сумі 10685,39 грн. та інфляційні витрати за період з 22.08.2017 року по 22.11.2017 року в сумі 45068,58 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем до Договору була підписана Специфікація № 1, за умовами якої сторони узгодили поставку наступного товару: трансформатор ТД-25000/35-УЗ у кількості 1 шт. за ціною з ПДВ в сумі 6989544,00 грн.

Порядок здійснення оплати сторони визначили в розділі IV Договору, а саме в п. 4.1. – 4.6. Так, згідно з п. п. 4.1., 4.2. Договору Покупець перераховує Постачальнику попередню оплату в розмірі 50 % від суми Договору протягом 10 банківських днів після підписання цього Договору на підставі виставленого Постачальником рахунку. Сума, у розмірі 20% від суми Договору сплачується на протязі 10 банківських днів від дати письмового повідомлення Постачальника про готовність Товару до відвантаження.

Так, на підставі виставленого позивачем рахунка № ПР_019510/2 від 28.03.2017 року на виконання умов Договору відповідач здійснив передоплату товару на поточний рахунок позивача у розмірі 50% від суми Договору в розмірі 3494772,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 70393 від 31.03.2017 року (а.с. 18).

Листом № 1/114-653 від 04.08.2017 року позивач повідомив відповідача про те, що трансформатор ТД-25000/35-УЗ за договором № 336 від 14.09.2016 року успішно пройшов випробування та готовий до відвантаження, а також просив згідно з п. 4.2. Договору здійснити оплату в розмірі 1397908,80 грн.

В подальшому листом № 1/114-664 від 08.08.2017 року позивач повторно повідомив відповідача про те, що трансформатор пройшов успішні випробування, готовий до відвантаження та просив надати письмове підтвердження Вантажоодержувача про готовність прийняти товар з додаванням копії телеграми станції призначення про її готовність прийняти вантаж.

У відповідь на лист № 1/114-653 від 04.08.2017 року відповідач листом № 15-09-573 від 21.08.2017 року повідомив про готовність здійснити оплату за рахунком № ПР_019510/2 від 28.03.2017 року в розмірі 20%, а саме 1397908,80 грн. з ПДВ у вересні 2017 року.

Як зазначає позивач в позові лист вих. № 1/114-653 від 04.08.2017 року було вручено представнику відповідача ОСОБА_3 нарочно 04.08.2017 року, а лист № 1/114-664 від 08.08.2018 року було направлено на електронну адресу представника відповідача ОСОБА_3 – Poljakova.L@ztmc.zp.ua.

Відповідач у відзиві на позов визнав, що 04.08.2017 року та 08.08.2017 року отримав від постачальника листи вих. № 1/114-653 від 04.08.2017 року та вих. № 1/114-664 від 08.08.2017 року про готовність товару до відвантаження з вимогою здійснити оплату в розмірі 1397908,80 грн.

За загальним правилом, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). Водночас статтею 75 ГПК України визначені підстави звільнення від доказування. Так, згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи визнання обома сторонами у справі фактів отримання відповідачем від позивача 04.08.2017 року та 08.08.2017 року вказаних листів про готовність Товару до відвантаження, відсутність у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, вказані обставини в силу приписів ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що сума, у розмірі 20% від суми Договору (що складає 1397908,80 грн.) сплачується Покупцем на протязі 10 банківських днів від дати письмового повідомлення Постачальника про готовність Товару до відвантаження.

Як свідчать матеріали справи, письмове повідомлення про готовність товару до відвантаження відповідач отримав від позивача 04.08.2017 року, а саме в листі № 1/114-653 від 04.08.2017 року, відтак строк сплати 20% від суми Договору для відповідача настав 18.08.2017 року, прострочка виникла з 19.08.2017 року.

Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснив часткову оплату за Товар за договором № 336 від 14.09.2016 року в сумі 400000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 86695 від 14.12.2017 року, засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 95).

Однак вказані кошти сплачені відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем погашено частково суму заборгованості за договором № 336 від 14.09.2016 року, провадження у справі № 908/2353/17 за позовом Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 400000,00 грн. за договором № 336 від 14.09.2016 року слід закрити за ознаками п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Таким чином, з врахуванням здійсненої часткової оплати сума заборгованості відповідача за товар згідно п. 4.2. Договору складає 997908,80 грн.

Втім, як свідчать матеріали справи, зобов’язання зі здійснення оплати за Товар, передбачене п. 4.2. Договору, відповідач в повному обсязі не виконав. При цьому, підписуючи Договір № 336 від 14.09.2016 року сторони диспозитивно, на власний розсуд погодили його умови в силу приписів ст. ст. 6, 627 ЦК України, в т.ч. щодо порядку здійснення розрахунків, а відтак він є обов’язковим до виконання відповідно до ст. 629 ЦК України.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов’язань за Договором щодо не здійснення в повному обсязі оплати за товар згідно умов п. 4.2. Договору, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами вказаного пункту договору, а наявність заборгованості в розмірі 997908,80 грн. підтверджується умовами Договору з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати боргу. Відповідач доказів сплати боргу за Товар в повному обсязі згідно п. 4.2. Договору станом на день розгляду справи суду не надав, наявність боргу в сумі 997908,80 грн. визнав.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” щодо стягнення з останнього основного боргу за договором № 336 від 14.09.2016 року підлягають задоволенню частково в сумі 997908,80 грн.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов’язання з оплати Товару за умовами п. 4.2. Договору з боку відповідача залишились невиконаними належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов’язання, передбаченого п. 4.2. Договору, нарахував відповідачу три проценти річних за період з 22.08.2017 року по 22.11.2017 року в сумі 10685,39 грн. та інфляційні витрати за загальний період з вересня 2017 року по жовтень 2017 року в сумі 45068,58 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за Товар згідно п. 4.2. Договору, а надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних за період з 22.08.2017 року по 22.11.2017 року та інфляційних витрат за період з вересня 2017 року по жовтень 2017 року відповідають приписам вказаної статті, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 10685,39 грн. та інфляційних втрат в сумі 45068,58 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.02.2018 року, згідно частини 1 статті 240 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 599, 610, 611, 625, 638, 639, 712 ЦК України, ст. 180, 181, 193, 265, 266 ГК України, ст. ст. 7, 8, 13, 74, ч. 1 ст. 75, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 908/2353/17 за позовом Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” щодо стягнення основного боргу за договором № 336 від 14.09.2016 року в сумі 400000,00 грн. закрити.

2. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, 69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, код ЄДРПОУ 38983006, на користь:

- Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор”, 69600, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 00213428, основний борг за договором № 336 від 14.09.2016 року в сумі 997908 (дев’ятсот дев’яносто сім тисяч дев’ятсот вісім) грн. 80 коп., три відсотки річних в сумі 10685 (десять тисяч шістсот вісімдесят п’ять) грн. 39 коп., інфляційні витрати в сумі 45068 (сорок п’ять тисяч шістдесят вісім) грн. 58 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 15804 (п’ятнадцять тисяч вісімсот чотири) грн. 94 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено – 14.02.2018 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.