Рішення № 72199903, 13.02.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018м. ДніпроСправа № 904/10666/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Полєв Д.М. розглянувши справу:

за позовом ОСОБА_1, м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро

про стягнення середнього заробітку за час затримання розрахунку із заробітної плати

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (особисто)

від відповідача: представник ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" Сорокін В.В. за довіреністю №53/юр-44 від 26.12.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Гр. ОСОБА_1, м. Дніпро (далі-позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" м. Дніпро (далі-відповідач) про стягнення 53 103,60грн. середнього заробітку за час затримання розрахунку за період з 10.03.2017р. по 07.11.2017р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить позовну заяву задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача частково заперечує проти поданого позивачем розрахунку середнього заробітку за час затримання розрахунку. Вважає вірним розрахунок за період з 25.04.207р. (дата винесення рішення по справі №904/2717/17) та по 25.10.2017р. (дата розпорядження державного виконавця Новокодацького ВДВС про перерахування коштів).

Дослідивши в судовому засіданні всі наявні матеріали справи, суд оголосив про закриття підготовчого засідання та розпочав розгляд справи по суті.

В судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини рілення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - гр. ОСОБА_1, 11.08.2005р. прийнятий на роботу на посаду слюсарем-ремонтником ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", м. Дніпро, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

05.12.2016р. наказом № 8910000 позивача звільнено із займаної посади згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за власним бажанням.

Всупереч вимогам ст.116 КЗпП України, в день звільнення відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.

На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області № 904/2717/17 від 27.04.2017р. позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" (49068, м.Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) заробітну плату у розмірі 27 704,00 (двадцять сім тисяч сімсот чотири) грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 19 793,16 (дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто три) грн.

На виконання вищевказаного рішення 10.05.2017р. судом видано наказ про примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, стягнення боргу за вищевказаним рішенням на користь позивача відбулось лише 07.11.2017р., що підтверджується довідкою ПАТ КБ "Приватбанк" № BVUR9EMRUOCSMT0P від 09.11.2017р.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми середнього заробітку за час затримання розрахунку в розмірі 53 103,60грн. за період з 10.03.2017р.

У відповідності до ст. 221 КЗпП України трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Відповідно до ст. 20 ГПК України даний спір підвідомчий господарському суду Дніпропетровської області, у зв'язку з порушенням справи про банкрутство відносно ПАТ "Дніпропетровський трубний завод".

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. (п.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, тощо.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в день звільнення, всупереч вимогам ст.116 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП України).

Строки виплати заробітної плати передбачені ст. 115 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ст. 117 КЗпП України).

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ст. 233 КЗпП України).

Відповідно до довідки відповідача № 49-р/24 від 17.01.2017р. середньоденна заробітна плата становить 321,84грн.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України №13 від 24.12.1999р. установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, нарахування виплат провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за час затримки працівникові всіх належних йому сум, проводиться у відповідності до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

В обґрунтування зазначеної вимоги позивачем надано довідку відповідача про розмір середньоденної заробітної плати позивача, що складає 321,84грн.

Перевіривши розрахунок позивача про нарахування середнього заробітку за час затримання за період з 10.03.2107р. по 07.11.2017р. суд вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до позовних вимог позивача, які задоволено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017р. №904/2717/17, середній заробіток за час затримання заявлено позивачем за період з 05.12.2016р. по 09.03.2016р. в розмірі 19793,16грн.. Як вбачається із тексту зазначеного рішення судом не здійснено нарахування середнього заробітку по день постановлення рішення. Таким чином позивачем правомірно нараховано суму середнього заробітку за час затримання розрахунку починаючи з 10.03.2016р.

Судом не приймаються заперечення відповідача щодо неправомірного нарахування середнього заробітку до 07.11.2017р., оскільки кошти за погашення заборгованості були перераховані відповідача органу ДВС 25.10.2017р. з огляду на наступне.

Підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України).

Як вбачається з довідки ПАТ КБ "Приватбанк" № BVUR9EMRUOCSMT0P від 09.11.2017р. погашення заборгованості із заробітної плати (за виконавчим провадженням №53527483/25) відбулось 07.11.2017р.

Розпорядження ст.державного виконавця Новокодацького ВДВС №53527483, на яке посилається представник відповідача, затверджено начальником зазначеного ВДВС 30.10.2017р. та містить лише розпорядження щодо розподілу отриманих від відповідача коштів між стягувачами та не підтверджує фактичного погашення позивачу по справі заборгованості із заробітної плати.

Таким чином, суд вважає правомірним нарахування позивачем середнього заробітку по 07.11.2017р., тобто по день фактичного розрахунку.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визначити суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, яка становить в розмірі 53103,60грн. за період з 10.03.2017р. по 06.11.2017р. (включно).

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 129 ГПК України сплату судового збору в розмірі 1600грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 95, 115-117, 238 КЗпП, ст.ст.12, 20, 73, 74, 76, 86, 129, 238, 240 ГПК України, ст.ст. 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за затримку розрахунку із заробітної плати за період з 10.03.2017р. по 06.11.2017р. (включно) в розмірі 53103,60грн. (п'ятдесят три тисячі сто три грн. 60 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь державного бюджету (одержувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача 31215256700001, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1600,00грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.02.2018р.

Суддя Д.М. Полєв