Рішення № 72199851, 13.02.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018м. ДніпроСправа № 904/9254/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.

За участю секретаря судового засідання Гриценко І.О.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 30 063, 72 грн.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 1785 від 26.10.2017

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 14/6139 від 20.06.2017

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" плату за користування вагонами в розмірі 28 205,64 грн. та збір за зберігання вантажу в розмірі 1 858,08 грн. за договором перевезення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в травні 2017 року залізницею на адресу одержувача - ПрАТ “ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК” прийняті до перевезення порожні вагони, проте вони затримані на шляху прямування через зайнятість колій на станції призначення Інгулець з вини відповідача - у зв’язку з несвоєчасним забиранням вантажу відповідачем на свою під’їзну колію. На підтвердження фактів затримки вагонів на коліях станції призначення з вини відповідача позивач надав акти загальної форми ГУ-23, накази про затримку вагонів, повідомлення про затримку вагонів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 у зв'язку з відсутністю в судовому засіданні Відповідача розгляд справи відкладено на 19.12.2017.

18.12.2017 відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та зазначив, що відповідно до «Єдиного технологічного процесу роботи під’їзної колії ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» і станції примикання Інгулець ДП «Придніпровська залізниця» (далі – ЄТП) відповідач має лише 4 приймально-здавальні колії. Саме на цих коліях підприємство має змогу здійснити операції по здаванню вантажів на станцію та по прийняттю вагонів від станції. Перебування на під’їзних коліях відповідача маршрутів в очікування забирання станцією позбавляє можливості своєчасного прийняття відповідачем вагонів, що прибули на його адресу.

Також відповідач зазначає, що як вбачається з долучених до позовної заяви позивачем актів загальної форми №№ 790, 792, 795, 796, 800, 804, 805, 810, 840 позивачем пред’являлись відповідачеві вагони під навантаження у кількості більшій, ніж було заплановано, про що представниками відповідача зроблені відповідні застереження в самих актах загальної форми. Саме подання залізницею вагонів у кількості більшій. Ніж це було передбачено планом перевезень, унеможливило своєчасне забирання відповідачем вагонів, що прибули на його адресу.

Крім того, відповідач у відзиві на позов зазначив, що відповідно до актів про затримку вагонів №№ 18, 19, 20, складених на станції Милорадівка, на станції були затримані вагони з причин скупчення вагонів на станції Інгулець.

З актів вбачається, що на станції Милорадівка затримувались вагони №№ 52740347-52931227.

Згідно з Актами №№ 19 та 20 зазначені вагони прибули поїздом № 3502 на станцію Милорадівка 11.05.2017, а відправлені зі станції 14.05.2017.

В той час згідно з актом № 18 затримка вагонів №№ 52740347-52931227 з вини відповідача тривала 09-10.05.2017, тобто ще до прибуття спірних вагонів на станцію Милорадівка.

Також відповідач зазначає, що акти про затримку вагонів на станції Милорадівка №№ 18, 19, 20 містять виправлення часу та дати відправлення вагонів. Виправлення не засвідчені. При цьому позивачем на підставі зазначених неналежно складених актах було нараховано відповідачеві плату в розмірі 22 530,96 грн.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що на момент тримання відповідачем повідомлення про затримку вагонів на станції підходу на самій станції призначення Інгулець були вільні колії. Тобто, затримані позивачем вагони могли бути доставлені відповідачеві, а не затримуватись на станціях підходу. Про наявність вільних колій представниками відповідача зроблені відповідні застереження в самих повідомленнях про затримку.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Позивачем до позовної заяв не долучені докази, щодо повноважень осіб, які підписали наказ про затримку вагонів по станції Милорадівка, Апостолове та Нікополь.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2017, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.01.2018.

Позивач 16.01.2018 надав до суду письмові пояснення по справі, в яких заперечив проти доводів відповідача та вказав, що в своїх запереченнях проти сплати нарахованих сум та у своєму відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що залізницею своєчасно не забиралися з під'їзної колії вагони пред'явлені ним до перевезення. В результаті, через зайнятість під'їзної колії, виникла затримка вагонів на коліях станції Інгулець та на підходах до неї. В своєму відзиві на позовну заяву Відповідач надає суду інформацію про несвоєчасно прийняті залізницею навантажені ним маршрути до перевезення в той час коли були складені акти загальної форми ГУ-23 про зайнятість колій станції Інгулець з його вини.

Залізницею наведено інформацію про час подавання повідомлення ПрАТ “Інгулецький ГЗК” про готовність здавання вагонів залізниці та час фактичного забирання вагонів залізницею, на які Відповідач посилається в своєму клопотанні. Слід зазначити, що Пам'ятки про забирання вагонів ф.ГУ-45 підписані представником Відповідача без заперечення. Згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон відправником, підтверджується підписанням Пам'ятки про подавання/забирання вагонів працівниками відправника і залізниці.

Щодо подавання залізницею вагонів у кількості більшій ніж заплановано позивач у своїх письмових поясненнях зазначив, що порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. До того ж, місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.

Також, позивач надав пояснення щодо підписання наказу про затримку вагонів та вказав, що у відповідності з п.2.3 наказу №421/ДН від 21.06.16р. наказ підписується начальником дирекції залізничних перевезень, у випадках відсутності на робочому місці начальника дирекції та у неробочий час наказ підписується черговим по дирекції.

Щодо видачі наказів про затримку вагонів позивачем було зазначено, що поїзд № 3502 прибув на ст. Милорадівка о 04год. 15 хв. 09.05.17 та був затриманий за наказами № 791 о 10 год. 07 хв. 09.05.17, № 800 о 10 год. 45 хв. 11.05.17р., № 805 о 15 год. 25 хв. 3акінчення затримки даного поїзда відбулося о 06 год. 40 хв. 12.05.17, після чого 14.05.17 о 00 год. 50 хв. його було відправлено на станцію призначення Інгулець. Плата за користування вагонами була нарахована через затримку спірних вагонів на станціях підходу до станції Інгулець з вини одержувача ПрАТ “Інгулецький ГЗК”, які вже прибули на його адресу. У такому разі, плата за користування вагонами нараховується тільки за час виникнення вини вантажовласника у затримці даних вагонів. Відповідальність ПрАТ “Інгулецький ГЗК” в затримці даних вагонів настала з моменту виникнення на станції призначення Інгулець затримки вагонів з його вини, яка доводиться актами загальної форми ГУ-23 складених по причині несвоєчасного вивільнення колій станції одержувачем ПрАТ “Інгулецький ГЗК” від вантажу, що прибув на його адресу.

Щодо заперечень ПрАТ “Інгулецький ГЗК”, що в період дії наказів про затримку вагонів по станції Інгулець були вільні колії і залізниця мала можливість доставити затримані поїзда на станцію призначення безпідставні. Позивач зазначив, що Залізниця не мала такої можливості з наступних обставин: поїзний диспетчер надає пріоритет у перевезенні вантажів, які їдуть за графіком, з метою уникнення відповідальності залізниці за затримку в доставці вантажу; наявність вільного локомотива і локомотивної бригади; вільні колії попутних станцій для пропуску даних поїздів; планування роботи поїзним диспетчером з урахуванням наявності вільних колій для обгону локомотива, проведення маневрових робіт, приймання та відправлення навантажених і порожніх власних вагонів.

На думку позивача, вищевикладене доводить, що залізниця підтвердила обставини спірного питання певними засобами доказування та надала вичерпні пояснення по справі.

Відповідач 16.01.2018 надав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що час фактичного здавання вагонів на станцію Інгулець, який був зазначений у Відзиві на позовну заяву та міститься в Книгах відправлених вантажів з ПрАТ “ІНГЗК” на станцію Інгулець, що ведуться Відповідачем (копії витягів з книг долучались до справи), повністю збігається з часом, зазначеним в Журналі руху поїздів та локомотивів по ст. Інгулець, який ведеться працівниками станції (копії витягу з Журналу додаються). Наведене підтверджує позицію Відповідача, що фактично вагони забирались залізницею з під'їзної колії ПрАТ “ІНГЗК” несвоєчасно. Вагони простоювали в очікуванні дозволу на передавання їх залізниці.

Саме несвоєчасне прийняття станцією Інгулець пред'явлених до перевезення вагонів унеможливило своєчасне прийняття Відповідачем вагонів, що прибули на його адресу. Адже простій вагонів на під'їзних коліях Відповідача позбавляє останнього технічної можливості прийняття прибулих на його адресу вагонів.

Також відповідач звертав увагу суду на те, що відповідно до Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 р. N 113 про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Позивачем Відповідачеві була надана копія Наказу від 21.06.2016 р. № 421/ДН “Про оформлення затриманих поїздів на підходах до станцій призначення по Криворізькій дирекції залізничних перевезень”. Зазначеним наказом визначене коло осіб, які мають право підписувати накази про затримку вагонів. Але, всупереч вимогам Правил користування вагонами, зазначений наказ підписаний не начальником залізниці, а начальником Криворізької дирекції, тобто особою, яка не має права визначати осіб, які можуть підписувати накази на затримку вагонів. В зв'язку з чим всі накази про затримку вагонів, підписані особами, визначеними начальниками Криворізької дирекції, слід вважати такими, що підписані не повноважними особами та, відповідно, такими, що не мають юридичної сили. Отже, будь-яка затримка вагонів на підставі таких наказів була безпідставною та незаконною, а позовні вимоги, пов'язані зі стягненням плати за користування затриманими вагонами, є такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з Актами про затримку вагонів №№ 19 та 20 вагони №№ 52740347-52931227 прибули поїздом № 3502 на станцію Милорадівка 11.05.2017 р., а відправлені зі станції 14.05.2017 р. В той же час згідно з Актом № 18 затримка тих же самих вагонів №№ 52740347-52931227 нібито з вини ПрАТ “ІНГЗК” тривала 09-10.05.2017 р., тобто ще до прибуття спірних вагонів на станцію Милорадівка.

Ухвалою суду від 16.01.2018 підготовче судове засідання відкладалось до 13.02.2018.

31.01.2018 позивач надав до суду додаткові пояснення від 26.01.2018 в яких зазначив, що час фактичного забирання вагонів з під’їзної колії зазначається в Пам’ятці ф.ГУ-45 про забирання вагонів, яка є Додатком № 2 до п.3 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458. Журнал руху ф.ДУ-3 є встановленої форми, в якій чітко заповнюються графи, а саме:

- графа № 32 «№ поїзду», за яким відправляються вагони зі ст.. Інгулець;

- графа №33 «Індекс поїзда»;

- графа № 34 «№ колії відправлення»;

- графа № 35 «№ локомотива»;

- графа №37 «час відправлення зі станції», та інші графи. Які не мають значення для даної справи.

Тобто, книгою ф.ДУ-3 передбачено фіксування фактичного часу відправлення поїзду зі станції Інгулець, а не часу забирання вагонів з під’їзної колії ПрАТ «Інгулецький ГЗК».

Також позивач зазначає, що у відповідності з п. 3 методики рекомендації щодо порядку дій працівників під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до стації призначення, затверджених наказом Укрзалізниці 25.11.2010 № 760-Ц: «Начальник залізниці визначає коло посадових осіб, які згідно з п. 9 Правил користування вагонами підписують такі накази, в тому числі у неробочий час, вихідні та святкові дні.».

У відповідності з п. 3 Інструкції оформлення затриманих поїздів на під’їздах до станції призначення на Придніпровській залізниці, затвердженої наказом начальника залізниці 08.02.2011 № 75/Н «Наказ про затримку вагонів з вини вантажовласників на під’їздах до станції призначення видається і підписується заступником начальника залізниці – начальником дирекції залізничних перевезень. У випадках відсутності на робочому місці начальника дирекції залізничних перевезень та у неробочий час обов’язки щодо видачі та підписання наказів про затримку вагонів на підходах до станції призначення покладається на заступників начальника дирекції залізних перевезень, начальників відділів перевезень дирекції, чергових по дирекціях. Порядок видачі наказів посадовими особами дирекції установлюється начальником залізничних перевезень.».

Згідно з п. 2.3. Наказу № 421/ДН від 21.06.2016 «Наказ підписується начальником дирекції залізничних перевезень, у випадках відсутності на робочому місці начальника дирекції та у неробочий час наказ підписується черговим по дирекції.».

Щодо видачі наказів про затримку вагонів №№ 791, 800 та 805 позивач зазначив, що поїзд № 3502 прибув на ст. Милорадівка о 04 год. 15 хв. 09.05.2017 та був затриманий за наказами № 791 о. 10 год. 07 хв. 09.05.2017 до 18 год. 30 хв. 10.05.2017, № 800 з 10 год. 45 хв. 11.05.2017 по 13 год. 15 хв. 11.05.2017, № 805 з 15.год 25 хв. 11.05.2017 по 06.год. 40 хв. 12.05.2017, після чого 14.05.2017 о 00 год. 50 хв. його було відправлено на станцію призначення Інгулець.

Позивач зазначає, що дана справа стосується плати за користування вагонами нарахованої на підставі вимог ст.ст. 119, 125 Статуту залізниць України. Плата за користування вагонами була нарахована через затримку спірних вагонів на станціях підходу до станції Інгулець з вини одержувача ПрАТ «Інгулецький ГЗК», які вже прибули на його адресу. У такому разі, плата за користування вагонами нараховується тільки за час виникнення вини вантажовласника у затримці даних вагонів. За інший час знаходження вагонів на підходах до станції призначення (з моменту закінчення затримки вагонів до відправлення на станцію призначення) по технологічним причинам залежних від залізниці передбачена відповідальність по ст. 116 Статуту залізниць України. Згідно якої відповідач має право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу, якщо такі обставини настануть, але це інший вид відповідальності і до даної справи не має ніякого відношення. Відповідальність ПрАТ «Інгулецький ГЗК» в затримці даних вагонів настала з моменту виникнення на станції призначення Інгулець затримки вагонів з його вини, яка доводиться актами загальної форми ГУ– 23 складених по причині несвоєчасного вивільнення колій станції одержувачем ПрАТ «Інгулецький ГЗК» від вантажу, що прибув на його адресу.

Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, метою уникнення заторів на шляху прямування.

Щодо заперечень ПрАТ «Інгулецький ГЗК», що в період дії наказів про затримку вагонів по станції Інгулець були вільні колії і залізниця мала можливість доставити затримані поїзда на станцію призначення, позивач зазначає, що залізниця не мала такої можливості з наступних обставин:

- поїзний диспетчер надає пріоритет у перевезенні вантажів, які їдуть за графіком, з метою уникнення відповідальності залізниці за затримку в доставці вантажу;

- наявність вільного локомотива і локомотивної бригади;

- вільні колії попутних станції для пропуску даних поїздів;

- планування роботи поїзним диспетчером з урахуванням наявності вільних колій для обгону локомотива, проведення маневрових робіт, прийняття та відправлення навантажених і порожніх власних вагонів.

Відповідно до ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

У судовому засіданні 13.02.2018 сторони надали заву в якій проти переходу до розгляду справи по суті не заперечують.

На підставі викладеного та у зв'язку з тим, що у сторін відсутні додаткові письмові пояснення, заперечення та докази, суд оголосив про закриття підготовчого засідання та розпочав розгляд справи по суті.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 13.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2014 Державне підприємство “Придніпровська залізниця” (далі – залізниця, позивач) та Публічне акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (далі - власник колії, відповідач) уклали договір про експлуатацію залізничної під’їзної колії публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станції Інгулець ДП “Придніпровська залізниця” №ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч, за умовами п. 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під’їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій Інгулець ДП “Придніпровська залізниця”: стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під’їзної колії є знаки "Межа під’їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу “Н-І”, на продовжені колії №2 біля вхідного сигналу “Н-ІІ”.

Положенням п. 19 вказаного договору передбачено, що останній укладається терміном на п’ять років і діє з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до п. 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під’їзній колії.

Здавання вагонів для під’їзної колії здійснюється: порожні під навантаженням концентрату залізорудного – через інтервал часу 1,5 години; інші – за повідомленням, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПАТ “ІнГЗК” не пізніше, ніж за 2 години до пред’явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у “Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження” форми ГУ-2 (п.5. договору).

Вагони для під’їзної колії Власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюється передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п.6. договору).

Згідно п. 10 договору час перебування вагонів на під’їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

В п.14 договору сторони погодили, що власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги (Тарифного керівництва №1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами; збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ Залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

15.12.2015 між сторонами укладена Додаткова угода №3 до договору, якою у зв’язку з проведенням реєстрації ПАТ “Укрзалізниця”, яке є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” назву договору викладено в новій редакції: “Договір про експлуатацію залізничної під’їзної колії Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станції Інгулець філії “Придніпровська залізниця” ПАТ “Укрзалізниці”.

В травні 2017 року залізницею за накладними №№ 32850737, 47765649, 47744578, 32842080, 47735477, 47774682, 32842056, 47737028, 47730379, 47730361, 47726583, 47726625, 47724067, 47724075, 47724034, 47724026, 47740956, 47740964, 47759949, 47805528, 47805544, 47805510, 47799531, 47799515, 41003096, 47766191, 47796214, 47766183, 47766175, 32861460, 32850745, 47780945, 49925753, 47738604, 41058116, 47774419, 47774294, 47792890, 47773585, 41072547, 41010927, 41028994, 41030842, 41031238, 41042516, 41042458, 41042409, 41067034, 41068719, 47507306, 47507397, 47485701, 47444112, 47514187, 47423629, 47423579, 47418660, 47496039, 47441191, 47448303, 47455480, 47386537, 47404447, 47404371, 47404389, 47413521, 47448410, 47474853, 47448378, 40835621, 40835662, 40835654, 40835639, 40835647, 40835613, 40835605, 40828642, 40828675, 40828634, 40828667, 40828659, 40828626, 40828618, 40794372, 40819773, 40819765, 40818189, 40818379, 40818197, 41050931, 47796586, 47800271, 47819693, 47835947, 47805098, 47818745, 47824206, 47824198, 47860952, 47860911, 47845391, 47845409, 47741822, 47766068, 47766100, 47766126, 47775747, 47775762, 47863170, 47863204, 47863162, 47873096, 47873088, 47873070 прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПрАТ “Інгулецький ГЗК”.

Однак, як зазначено в позовній заяві, на станції призначення Інгулець, у відповідності до п. 1 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5086 та у відповідності з п. 4 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, відповідача повідомлено позивачем про прибуття на їх адресу вантажу та готовність подавання під навантаження. Але одержувачем своєчасно не забиралися спірні вагони на під’їзну колію, про що у відповідності з п. 8 Правил користування вагонами складено акти загальної форми ГУ-23 № 790 від 09.05.2017, № 792 від 10.05.2017, № 795 від 10.05.2017, № 796 від 10.05.2017, № 800 від 11.05.2017, № 804 від 11.05.2017, № 805 від 11.05.2017, № 810 від 12.05.2017, № 813 від 12.05.2017, № 836 від 17.05.2017, № 840 від 18.05.2017, № 842 від 18.05.2017 (т. 1 а.с. 246-250, т. 2 а.с. 1-7).

На шляху прямування через зайнятість колій станції призначення Інгулець вагонами, які прибули на адресу вантажовласника та не забиралися ним на під’їзну колію, на підставі наказів № 791 від 09.05.2017, № 800 від 11.05.2017, № 805 від 11.05.2017, № 815 від 17.05.2017, № 817 від 17.05.2017, № 821 від 17.05.2017 (т.1 а.с. 76, 80, 84, 88, 92, 96) затримано порожні власні вагони, які прямували на адресу ПрАТ “Інгулецький ГЗК” за накладними №№ 47507306, 47507397, 47485701, 47444112, 47514187, 47423629, 47423579, 47418660, 47496039, 47441191, 47448303, 47455480, 47386537, 47404447, 47404371, 47404389, 47413521, 47448410, 47474853, 47448378, 40835621, 40835662, 40835654, 40835639, 40835647, 40835613, 40835605, 40828642, 40828675, 40828634, 40828667, 40828659, 40828626, 40828618, 40794372, 40819773, 40819765, 40818189, 40818379, 40818197, 41050931, 47796586, 47800271, 47819693, 47835947, 47805098, 47818745, 47824206, 47824198, 47860952, 47860911, 47845391, 47845409, 47741822, 47766068, 47766100, 47766126, 47775747, 47775762, 47863170, 47863204, 47863162, 47873096, 47873088, 47873070.

За фактом затримки станціями Милорадівка, Апостолове, Нікополь у порядку, передбаченому пунктом 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 18 від 09.05.2017, № 19 від 11.05.2017, № 20 від 11.05.2017, № 40 від 17.05.2017, № 10 від 17.05.2017, № 41 від 17.05.2017; акти загальної форми ГУ-23 № 21 від 09.05. 2017, № 22 від 11.05.2017, № 23 від 11.05.2017, № 1717 від 17.05.2017, № 1718 від 18.05.2017, № 76 від 17.05.2017, № 1719 від 17.05.2017, № 1720 від 18.05.2017 (т. 1 а.с. 78, 79, 82, 83, 86, 87, 90, 91, 94, 95, 98, 99).

За весь час затримки вагонів на підходах до ст. Інгулець та на коліях станції призначення з вини вантажовластника нараховано плату за користування та збір за зберігання вантажу за відомостями ф. ГУ-46 №№ 17059310, 16059307, 16059306, 10059274, 09059273, 18059312, 17059309, 17059310, 16059307, 16059306, 10059274, 09059273, 18059312, 17059309, 17059309 та накопичувальною карткою ФДУ-92 №17059011.

Відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку працівниками ПрАТ «Інгулецький ГЗК» підписано із запереченням «З нарахованою сумою не згодні. Колії приймання на час повідомлення були вільні; вагони подаються понад добовий план».

Отже, предметом спору є вимога ПАТ “Українська залізниця” в особі РФ “Придніпровська залізниця” про стягнення з ПрАТ “Інгулецький ГЗК” плати за користування вагонами у розмірі 28 205,64 грн. та збору за зберігання вантажу – 1 858,08 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положеннями абз. 1 ст. 42 Статуту залізниця зобов’язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Статтею 46 Статуту передбачено, що одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 71 Статуту визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під’їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під’їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.

Факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, видачу/приймання контейнерів працівниками відправника і залізниці.

Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно ч.ч.1, 2 та 7-9 ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під’їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі “найменування вантажу” вказується: “Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)”. Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, які залізниця зобов’язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов’язки, передбачені Статутом, зокрема, обов’язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов’язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до абз.3 п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

За приписами п.3 розділу ІІ Правил користування облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам’яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред’явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов’язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ Правил користування час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п.8 розділу ІІІ Правил користування у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у “Повідомленні про затримку вагонів” до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв’язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил користування загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Таким чином, станцією призначення були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказами №№ 791, 800, 805, 815, 817, 821, відповідно до Тарифного керівництва №1, нараховано плату за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу за відомостями форми ф. ГУ-46 №№ 17059310, 16059307, 16059306, 10059274, 09059273, 18059312, 17059309, 17059310, 16059307, 16059306, 10059274, 09059273, 18059312, 17059309, 17059309 та накопичувальною карткою ФДУ-92 №17059011.

Також з матеріалів справи вбачається, що накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Інгулець своєчасно неприйнятих відповідачем вагонів, що надійшли на його адресу. Залізниця своєчасно повідомила ПрАТ “Інгулецький ГЗК” про свою готовність передати вагони на під’їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника; відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець Придніпровської залізниці (т.1 а.с. 61-75).

В силу ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Слід також зазначити, що відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів на станціях підходу та викладених у відомостях форми ГУ-46 та накопичувальних картках зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування. Письмові зауваження представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих зауваженнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Так, факти скупчення вагонів через несвоєчасне забирання відповідачем з колій станції призначення на свою під’їзну колію вантажів, які прибули на його адресу, підтверджується вказаними вище актами загальної форми ГУ-23 № 21 від 09.05. 2017, № 22 від 11.05.2017, № 23 від 11.05.2017, № 1717 від 17.05.2017, № 1718 від 18.05.2017, № 76 від 17.05.2017, № 1719 від 17.05.2017, № 1720 від 18.05.2017 та є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46, 47 Статуту, якими визначено, що одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

В п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 чітко вказано, що: “Черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів”. До того ж, в п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України ЦД-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005 №507 зазначено: “Приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії”. (Тобто на станції не можливо щоб всі колії постійно були зайняті вагонами, обов'язково повинні бути вільні колії.)

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Даний висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в ОСОБА_2 від 12.06.2014р. № 0701-11/96/715/14, що кореспондується з постановами ВГСУ по справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13, 904/3583/14.

Визначаючи правову позицію щодо зайнятості колій на станції призначення з причин, які залежать від вантажоодержувача, через які залізниця не мала можливості доставити вагони на станцію призначення та затримала їх на підходах, Вищий господарський суд України у вищезгаданому ОСОБА_2 зазначає, що у відповідних питаннях господарським судам слід керуватися п.8 Правил користування вагонами та контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника.

Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Інгулець актах загальної форми ф.ГУ-23.

У відповідності до ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.

Позивач у відповідності до договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони, щодо яких складено акти загальної форми. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.

За весь час затримки спірних вагонів з вини відповідача, підтвердженої актами ф. ГУ-23, залізницею було розраховано плату за користування вагонами.

Відповідно до ОСОБА_2 ВГСУ від 12.06.2014 №0701-11/96/715/14 вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під'їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію.

Викладеним вище спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Всі прямі докази вини відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення та правомірності дій залізниці щодо надання наказів - це акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф.ГУ-23а, витяги із Книг повідомлення про прибуття вантажу ф.ГУ-2, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46, та накладні оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно - правових документів: п.п.4,6,8,9,10,12 Правил користування вагонами, ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, умовам Договору сторін.

Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути вільними. Визначеної Договором домовленості між залізницею та ПрАТ “Інгулецький ГЗК” про незайнятість всіх або певних колій також не існує.

Таким чином, наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту, положеннями ЄТП.

Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, у т.ч. поїздів відповідача.

Крім того, наявність вільних під’їзних колій на станції Інгулець, з урахуванням відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження вживання ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме вини останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під’їзних колій.

Щодо подавання залізницею вагонів у кількості більшій ніж заплановано суд зазначає, що порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. До того ж, місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.

Щодо підписання наказу про затримку вагонів, суд зазначає, що у відповідності з п.2.3 наказу №421/ДН від 21.06.16р. наказ підписується начальником дирекції залізничних перевезень, у випадках відсутності на робочому місці начальника дирекції та у неробочий час наказ підписується черговим по дирекції.

Щодо видачі наказів про затримку вагонів №№ 791, 800, 805, то як вбачається з матеріалів справи, поїзд № 3502 прибув на ст. Милорадівка о 04год. 15 хв. 09.05.17 та був затриманий за наказами № 791 з 10 год. 07 хв. 09.05.17 до 18 год. 30 хв. 10.05.2017, № 800 з 10 год. 45 хв. 11.05.17 до 13 год. 15 хв. 11.05.2017, № 805 з 15 год. 25 хв. 11.05.2017 до 06 год. 40 хв. 12.05.2017, після чого 14.05.17 о 00 год. 50 хв. його було відправлено на станцію призначення Інгулець.

Плата за користування вагонами нарахована на підставі вимог ст.ст. 119, 125 Статуту залізниць України та через затримку спірних вагонів на станціях підходу до станції Інгулець з вини одержувача ПрАТ “Інгулецький ГЗК”, які вже прибули на його адресу. У такому разі, плата за користування вагонами нараховується тільки за час виникнення вини вантажовласника у затримці даних вагонів. За інший час знаходження вагонів на підходах до станції призначення (з моменту закінчення затримки вагонів до відправлення на станцію призначення) по технологічним причинам залежним від залізниці передбачена відповідальність по ст. 116 Статуту залізниць України, згідно якої відповідач має право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу, якщо такі обставини настануть.

Відповідальність ПрАТ “Інгулецький ГЗК” в затримці даних вагонів настала з моменту виникнення на станції призначення Інгулець затримки вагонів з його вини, яка доводиться актами загальної форми ГУ-23 складених по причині несвоєчасного вивільнення колій станції одержувачем ПрАТ “Інгулецький ГЗК” від вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, суд вважає правомірним нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 28 205,64 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 1 858,08 грн.

Суд визнає законним одночасне стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, оскільки вони є різними видами платежів, порядок визначення та нарахування яких регулюється різними нормативними актами, а саме Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України, Правилами зберігання вантажів.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47; код ЄДРПОУ 00190905) на користь Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами у сумі 28 205,64 грн. (двадцять вісім тисяч двісті п’ять грн. 64 коп.), збір за зберігання вантажу у сумі 1 858,08 грн. (одна тисяча вісімсот п’ятдесят вісім грн. 08 коп.), витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено - 15.02.2018

Суддя ОСОБА_3