Постанова № 72198543, 13.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року м. Київ

Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

при секретарі: Борисенко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року, в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення правил користування електричною енергією для населення,

в с т а н о в и л а :

у лютому 2015 року ПАТ «Київобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з останнього на свою користь суму збитків, завданих внаслідок порушення правил користування електричною енергією для населення в розмірі 9 949, 68 грн.

В обґрунтування позову зазначало, що 08.07.2013 року в ході перевірки в АДРЕСА_1 на об'єкті, власником якого є відповідач, у його присутності представниками позивача виявлено факт порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме, самовільне підключення споживачем електропроводки до електричної мережі енергопостачальника без порушення схеми обліку; відсутність пломб на ввідному автоматі; встановлення на кожусі засобу обліку магніту, що зафіксовано актом про порушення № К 022076. На засіданні комісії з розгляду вказаного акта 17.09.2014 року прийнято рішення, що акт підлягає розрахунку згідно п. 3.1.3 Методики з урахуванням для перерахунку пропускної здатності мережі: алюміній 6 кв.мм за період 125 днів (від дати проведення останнього контрольного огляду засобу обліку) та по тарифах, що діяли на момент періоду порушення. Вартість необлікованої електроенергії визначено в розмірі 9 949, 68 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Київобленерго» 9 949, 68 грн. вартості необлікованої електричної енергії та вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Унікальний номер справи № 372/707/15 -ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1735/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Гладун Х.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та залишити без розгляду позовну заяву, направивши матеріали справи до слідчих органів Національної поліції України для організації досудового розслідування за статтею 188-1 КК України. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, перевірки приладів обліку електроенергії 08.07.2013 року за адресою: АДРЕСА_2 в приміщенні гаражу не було. Встановлений судом факт, що така перевірка відбулася в присутності відповідача не відповідає дійсності. Відповідач ніяких написів у акті перевірки не здійснював, оскільки гараж був відчужений третій особі. Суд не взяв до уваги, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться житловий багатоквартирний 9-ти поверховий будинок, в якому знаходиться квартира відповідача, а у акті мова йде про гараж. Суд не задовольнив клопотання про визнання явки відповідача обов`язковою, про витребування у позивача магніту, про який вказується в акті, про призначення фізико-технічної експертизи щодо властивостей магніту та можливості потрапити до приміщення гаражу у відсутність власника, витребування документів про право на перевірку, про специфікацію приладів та знарядь, які застосовувалися працівниками позивача. Суд з власної ініціативи мав можливість призначити почеркознавчу експертизу. Також судом не враховано його заяву про застосування позовної давності в один рік, оскільки відповідач є споживачем та строк звернення до суду сплив 09.07.2014 року. На фото відсутні дані щодо самовільного підключення.

У судовому засіданні представник позивача Коненко О.С. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.07.2013 року в ході перевірки в АДРЕСА_1 на об'єкті, власником якого є відповідач, у його присутності представниками позивача виявлено факт порушення Правил користування електричною енергією для населення.

Актом про порушення № К 022076 від 08.07.2013 року та долученим до нього фото зафіксовано самовільне підключення споживачем ОСОБА_2 електропроводки до електричної мережі енергопостачальника без порушення схеми обліку; відсутність пломб на ввідному автоматі; встановлення на кожусі засобу обліку магніту.

Акт про порушення № К 022076 від 08.07.2013 року підписаний трьома представниками енергопостачальника, а також представником відповідача із зауваженнями. В ньому зазначені всі параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему відключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

17.09.2014 року відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення № К 022076 від 08.07.2013 року, за результатом розгляду якого комісією прийнято рішення про те, що акт підлягає розрахунку згідно п. 3.1.3 Методики з урахуванням для перерахунку пропускної здатності мережі: мідь 6 кв.мм, за період 125 днів (від дати проведення останнього контрольного огляду засобу обліку) та по тарифах, що діяли на момент періоду порушення. Вартість необлікованої електроенергії визначено в розмірі 9 949, 68 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення, а вартість необлікованої електроенергії визначено з дотриманням положень Методики.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 37 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (надалі - Правила) енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку.

Відповідно до п. 48 цих Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією.

Згідно з п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. N 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

За обставинами справи встановлено, що під час перевірки 08.07.2013 року в АДРЕСА_1 на об'єкті, власником якого є ОСОБА_2 було виявлено факт порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме самовільне підключення споживачем електропроводки до електричної мережі енергопостачальника без порушення схеми обліку; відсутність пломб на ввідному автоматі; встановлення на кожусі засобу обліку магніту.

Зазначені факти підтверджуються актом про порушення № К 022076 від 08.07.2013 року та фото приладу обліку електроенергії.

Відповідачем зазначені докази не спростовані, як і не надано будь - яких доказів на спростування розрахунку завданих збитків.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що власником гаража, у якому виявлено несанкціоноване підключення до приладу обліку електроенергії є ОСОБА_1 слід зазначити наступне.

Підстави набуття права власності визначені ст. 328 ЦК України.

Відповідно до ст. 657 цього ж Кодексу договір купівлі - продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не укладався нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу гаража доводи апелянта про те, що саме він є власником гаража суперечать чинному законодавству. Посилання апелянта на те, що дружина відповідача надала письмовий дозвіл на відчуження гаража, а відповідач нотаріально посвідченою заявою підтвердив отримання від ОСОБА_1 грошових коштів не має будь - якого правового значення, оскільки нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч.1 ст. 216 ЦК України). До того ж у заяві не зазначено, які саме фінансові зобов`язання виконав перед ним ОСОБА_1 (а.с. 67), а останній є адвокатом, а тому йому достеменно мало бути відомо про порядок переходу права власності на нерухоме майно.

За цивільним процесуальним законодавством, яке діяло на час розгляду справи, суд не мав права з власної ініціативи призначати почеркознавчу експертизу, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також суперечать положенням закону.

Відповідач же не спростовував підпис у акті, складеному працівниками позивача та клопотання про проведення почеркознавчої експертизи не заявляв, зразків підпису не надавав, у судове засідання особисто не з`явився.

Інтереси ОСОБА_2 при розгляді справи судом першої інстанції представляв ОСОБА_1, який є третьою особою на стороні відповідача та апелянтом. Особиста явка до суду є правом, а не обов`язком учасника справи, а тому доводи апеляційної скарги про те, що суд мав визнати явку відповідача обов`язковою колегія суддів вважає безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлений 14.02.2018 року.

Головуючий

Судді