Рішення № 72196777, 13.02.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7645/17

Провадження № 2/752/1012/18

РІШЕННЯ

Іменем України

13.02.2018 року Голосіївський суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веласко» про поновлення на роботі та зобов»язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов»язків, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду із заявленим позовом, в якому просив визнати незаконним його звільнення та призначення на посаду нового директора, поновити його на посаді та скасувати реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що він 2016 року він працював на посаді директора ТОВ «Веласко». 06.04.2017 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців він дізнався, що не є директором товариства, а керівником призначено ОСОБА_2 Позивач зазначає, що жодних заяв про звільнення він не писав, на збори учасників ТОВ «Веласко» його не запрошували. В день звільнення не було проведено розрахунок та не видавалась трудова книжка. Так як звільнення позивача відбулось з грубим порушенням діючого законодавства, позивач вважає, що є підстави для поновлення його на посаді.

Позивач та його представник в судове засідання не з»явився. Подали суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач в судове засідання участь свого представника не забезпечив. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. З клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до копії протоколу № 1/2017 позачергових Загальних Зборів Учасників ТОВ «Веласко» від 16.03.2017 року встановлено, що 16.03.2017 року відбулись позачергові Загальні Збори Учасників ТОВ «Веласко» на яких було прийнято рішення про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_1 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП з 16.03.2017 року та обрано директором товариства ОСОБА_2.

Позивач стверджує, що з 03.10.2016 року він обіймає посаду директора ТОВ «Веласко», а також зазначає про те, що і на даний час фактично продовжує виконувати роботу та керувати підприємством, однак, будь-яких доказів наведеним обставинам суду не надав.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 06.04.2017 року з 17.03.2017 року керівником ТОВ «Веласко» є ОСОБА_2.

Позивачем зазначається, що ним було оскаржено протокол зборів учасників товариства, однак, будь-яких доказів наведеним обставинам суду надано не було та будь-яких клопотань щодо витребування доказів, в зв»язку з наявністю труднощів при їх отриманні суду заявлено не було.

Статутних документів ТОВ «Веласко» суду надано також не було, а тому визначити обсяг компетенції загальних зборів учасників даного товариства також не вбачається можливим.

Таким чином, оскільки підставою для звільнення позивача є саме рішення загальних зборів учасників оформлене протоколом, яке на даний час не скасоване та доказів зворотному суду надано не було, а тому суд не вбачає на даний час законних підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, варто зауважити, що у відповідності до положень статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Суду не було надано доказів, що позивач отримував копію наказу про звільнення чи йому була вручена трудова книжка, а тому суд позбавлений можливості вважати, що права позивача порушені та останнім подано позов в межах встановлених законом строків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість, безпідставність та передчасність заявлених позовних вимог, в зв»язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81, 82, 83, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веласко» про поновлення на роботі та зобов»язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов»язків, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Суддя: Н.П. Чередніченко