Постанова № 72195809, 13.02.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/135/18Головуючий по 1 інстанції Пироженко В.Д. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І. Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі:

суддів Гончар Н.І. , Сіренка Ю.В., Ювшина В.І.

за участю секретаря Попової М.В.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

відповідач - ОСОБА_3

Особа яка подала апеляційну скаргу - представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Сокуренко Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси , ухваленого в складі судді Пироженка В.Д., 05 жовтня 2017 року 0 12 годин 28 хвилин у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -:

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 06.07.2012 року, ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 3500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписаний договір разом з «Умовами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом у заяві.

Відповідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід»ємних частин договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах передбачених договором.

Позичальник повинен надавати банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, заборгованість відповідача станом на 30.06.2017 року склала - 24861,45 грн., яка складається з наступного: 3188,03 грн. заборгованість за кредитом; 20013,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1160,07 грн. штраф (процентна складова).

ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»:

- заборгованість у розмірі 24861,45 грн. за кредитним договором № б/н від 06.07.2012 року, яка складається з наступного:

3188,03 грн. заборгованість за кредитом;

20013,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

500 грн. - штраф (фіксована частина),

1160,07 грн. штраф (процентна складова);

- судові витрати у розмірі 1 600 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.10.2017 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення.

Рішення суду мотивовано відсутністю підстав для стягнення заборгованості з відповідачки, оскільки заборгованість виникла в результаті вчинення іншою особою (злочинцем) шахрайських дій, а саме знімання грошових коштів з картки ОСОБА_3

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з апеляційною скаргою в якій посилаючись на те, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апелянт в обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не взяв до уваги, що укладаючи кредитний договір, сторони за власним волевиявленням досягли істотних умов по ньому і власноруч його підписали, чим взяли на себе зобов'язання виконувати його належним чином.

Заслухавши осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки було достовірно встановлено, що грошові кошти з картки ОСОБА_3 знімались іншою особою (злочинцем), тому в даному випадку, підстави для стягнення заборгованості з ОСОБА_3 відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до укладеного договору № б/н від 06.07.2012 року, ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 3500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Своїм підписом в заяві ОСОБА_5 підтвердила свою згоду, що підписаний договір разом з «Умовами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між нею та банком договір

Факт укладення даного договору сторонами у справі не заперечувався.

Як вбачається з п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах передбачених договором.

Згідно з умовами договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Кредитний договір укладається у письмовій формі ( ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди ( ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику грошові кошти в кредит.

Звертаючись до суду з позовом Банк вказував, що ОСОБА_3 не належним чином виконувала зобов'язання за кредитним договором та станом на 30.06.2017 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі - 24861,45 грн., яка складається з наступного: 3188,03 грн. заборгованість за кредитом; 20013,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1160,07 грн. штраф (процентна складова).

З матеріалах справи наявний витяг з кримінального провадження № 12014250040003946 в якому зазначено, що 09.10.2014 року до Соснівського РВУ МВС України в Черкаській області надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що 09.10.2014 року близько 11.30 год., перебуваючи у відділенні банку ПАТ «КБ ПриватБанк», який знаходиться по вул. Б.Вишневецького в м. Черкаси, вона дізналася, що з її рахунку зникли грошові кошти в сумі 3000 грн. По даному факту було порушено вказане кримінальне провадження, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство).

В листі начальника слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області № 12540/46-17 від 22.08.2017 року зазначено, що відповідно до досудового розслідування, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014250040003946 від 10.10.2014 року за ст.. 190 (шахрайство) КК України, у якому на теперішній час рішення щодо повідомлення особі про підозру або закриття не прийнято, досудове розслідування триває.

Крім того, зазначено, що стягнення заборгованості з ОСОБА_3 не є можливим, оскільки на даний час усіх обставин кримінального правопорушення не встановлено та документально підтверджено, що грошові кошти з картки знімалися іншою особою (злочинцем) та в іншому населеному пункті, не ОСОБА_3, однак на даний час його особа достовірно не встановлена, що підтверджує вчинення стосовно ОСОБА_3 саме кримінального провадження.

Як зазначено в рішення суду першої інстанції та вбачається з письмових пояснень відповідача та розрахунку заборгованості за кредитом, ОСОБА_3 13 жовтня 2014 року внесла на рахунок 3533 гривні, з метою погашення заборгованості, що виникла в зв'язку з шахрайськими діями третіх осіб, та вчиняла дії для блокування рахунків. Однак, в той же день, після блокування картки, вказана сума коштів була знята з рахунку.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Пунктом 9 Розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого Правління Національного банку України 05.11.2014 року №705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача привели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжну операцію.

Зазначені норми є спеціальними до спірних правовідносин.

Позивачем не було доведено, що з вини ОСОБА_3 було здійснено шахрайські дії, щодо зняття коштів з її кредитної карти, а також вбачається, що досудове слідство за даним кримінальним провадження не завершено, проте достеменно встановлено, що грошові кошти з картки знімалися іншою особою (злочинцем), а не ОСОБА_3

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції, що на даний час не можливо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, а доводи апеляційної скарги є не суттєвими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 жовтня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Н.І. Гончар

Ю.В. Сіренко

В.І. Ювшин

Повний текс постанови виготовлений 14 лютого 2018 року.