Ухвала суду № 72195780, 12.02.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/611/18

2/705/1106/18

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

12 лютого 2018 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана до суду у зв’язку з поданням позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Уманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області 08.02.2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Уманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

12.02.2018 року ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

В своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить:

«…Вжити заходів до забезпечення позову.

Зупинити на час судового розгляду примусове виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 16 листопада 2017 року, про стягнення заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» з боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № CSUOAO79250008 від 05.09.2007 року, за період з 5 вересня 2007 року по 27 липня 2017 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4790,57 доларів США; заборгованості за відсотками у розмірі 5948,73 доларів США; заборгованості з пені у розмір 6920,84 доларів США, що зареєстрований в нотаріальному реєстрі за № 11334, таким, що не підлягає виконанню…». У заяві ОСОБА_1 зазначила, що 30.01.2018 р. поштовим відправленням 3 2030107271515 на її адресу надійшов лист від Уманського ВДВС, в якому містилась копія постанови про відкриття виконавчого провадження в справі № 55553335. З тексту постанови ВДВС вона дізналась, що підставою для стягнення з неї є виконавчий напис приватного нотаріуса ОСОБА_2 Чернігівського міського нотаріального округу від 16 листопада 2017 року № 11334. Також, в заяві містяться посилання на те, що виконавчий напис був виданий незаконно та передчасно. Заявник ОСОБА_1 вказує, що 05.09.2007 року вона отримала кредит терміном на 7 років для купівлі автомобіля, а отже строк дії кредитного договору - до 05.09.2014 року. Отже з моменту виникнення в банку права вимоги, щонайменше по останньому щомісячному платежу – вересень 2014 року і до звернення банку та видачі виконавчого документу минуло більше трьох років. Причинами забезпечення позову є те, що вона офіційно працевлаштована і подальше виконання незаконного виконавчого документу спричинить порушення її трудових прав, а саме на заробітну плату, адже будуть проводитись незаконні утримання. При цьому, документів, які б підтверджували наявність виконавчого провадження до заяви не було додано.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов такого висновку.

Згідно положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У поданій суду заяві ОСОБА_1, із враховуванням предмету позову та виходячи із змісту позовних вимог і в порушення вимог статті 151 ЦПК України, не вказала ціну позову, про забезпечення якого просить, достовірні причини, у зв’язку з якими необхідно забезпечити позов, не обґрунтувала необхідність забезпечення позову із зазначенням того, як відсутність заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; та не доводить, з посиланням на докази, що забезпечення позову необхідно здійснити саме в обраний спосіб, а також свої пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Також, частинами 1 та 2 ст. 154 ЦПК України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Також, заявник ОСОБА_1 в обґрунтування вимог своєї заяви про забезпечення позову не надає будь-яких документів на підтвердження наявності виконавчого провадження відносно неї, що за її твердженням перебуває на розгляді в Уманському ВДВС та яке заявник просить зупинити.

Згідно ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі, в тому числі, зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень ( резолютивна частина рішення повинна бути чіткою із зазначенням сторін або учасників стосовно яких судом приймаються рішення, в тому числі з приводу вчинення певних дій або зобов’язання утриматися від вчинення певних дій).

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене вище, суддя дійшов висновку, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог, викладених у ст. 151 ЦПК України, і тому підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. 151-154 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 Вікторівни про забезпечення позову, що подана до суду у зв’язку з поданням позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Уманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - повернути заявнику.

Копію ухвали направити заявникуОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданабезпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Мазуренко