Ухвала суду № 72193658, 12.02.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18851/17

н/п 1-кс/640/1280/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Шилакіної Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області Мирного А.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №12017220000000875 від 03.07.2017р. за ч.3 ст.190 КК України, -

встановив:

09 лютого 2018р. до суду надійшло клопотання слідчого Мирного А.В., погоджене із прокурором Євтушенком А.С., про накладення арешту на майно, вилучене 08.02.2018р. при обшуку в будинку АДРЕСА_1.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що СУ ГУ НП в Харківській проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220000000875 за ч.3 ст.190 КК України з обставин того, що протягом 2017р. невстановлені особи на території Харківської області систематично заволодівають коштами громадян у великих розмірах, під час реалізації останнім невстановленої речовини під виглядом паливно-мастильних матеріалів.

08.02.2018р. під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.

Слідчий до судового засідання не з'явився, подав заяву, в якій клопотання підтримав, та просив його розглянути за своєї відсутності, а також заяву власника ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності та не заперечення проти задоволення клооптання.

Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, доходить наступного:

З копій матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання вбачається, що СУ ГУ НП в Харківській проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220000000875 за ч.3 ст.190 КК України з обставин того, що протягом 2017р. невстановлені особи на території Харківської області систематично заволодівають коштами громадян у великих розмірах, під час реалізації останнім невстановленої речовини під виглядом паливно-мастильних матеріалів (а.с.8).

08.02.2018р. на підставі ухвали слідчого судді проведений обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1, під час якого вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину…Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При тому, ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Так, вилучений за місцем мешкання ОСОБА_1 мобільний телефон може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, на виконання вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України, оскільки належне ОСОБА_1 майно є речовим доказом та має значення для забезпечення кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, за неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на належне ОСОБА_1 майно, вилучене 08.02.2018р. при обшуку в будинку АДРЕСА_1: мобільний телефон Meizu M5 imei 1)НОМЕР_3, імеі 2) НОМЕР_4, із сім-карткою з номером НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Зберігання арештованого майна здійснювати в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя: Н.В. Єфіменко