Вирок № 72193535, 14.02.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/992/17

Провадження № 1-кп/639/84/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Васильєвої Н.М.,

за участю секретарів - Чорного О.С.,Шемкова О.Є.,

прокурора - Ачкасової С.І.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 29.10.2016 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12016220500002666 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Баку Азербайджан, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 10.10.2014р. Московським райсудом м.Харкова за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання згідно Закону України «Про амністію у 2014році»; 21.10.2016р. Харківським райсудом Харківської області за ч.1 ст.125 КК України до 850 грн. штрафу, штраф не сплачено,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 29.10.2016р. приблизно о 5 годині знаходився в кафе «Фрешлайн»,яке розташоване за адресою: м.Харків, вул. Полтавський шлях,133. В ході здійснення замовлення офіціанту кафе між ОСОБА_2 та відвідувачем ОСОБА_1 почалася сварка на грунті раптово виниклих неприязних відносин.

Саме у той час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 наблизившись до ОСОБА_1, діючи умисно наніс останньому один удар кулаком правої руки в обличчя. Після чого ОСОБА_2 припинив свої протиправні дії.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді лівобічного перелому нижньої щелепи в області кута, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1559-А/16 від 10.01.2017р. відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочину за ч.1 ст.122 КК України не визнав , суду пояснив, що 29.10.2016р. він перебував в кафе «Фрешлайн» по вул. Полтавський шлях,133 м.Харкова разом із подругою, алкогольні напої в цей день не вживав. Біля 5 год. ранку в кафе зайшли двоє незнайомих йому хлопців,серед яких був і ОСОБА_1 Хлопці між собою голосно нецензурно розмовляли,на що він їм зробив зауваження . Тоді ОСОБА_1 на його адресу теж висловився нецензурно . Він підійшов до нього та попросив його тихіше розмовляти, на що останній замахнувся, намагаючись нанести йому удар в голову, від якого від ухилився і у відповідь наніс ОСОБА_1 один удар кулаком в обличчя, від якого останній впав на підлогу. Тоді товариш ОСОБА_1 розпочав наносити йому удари кулаком по голові. Сторонні намагалися припинити бійку, потім розтягли їх у різні сторони. Потерпілий підвівся з підлоги та почав викликати поліцію. Вважає, що він діяв з метою самооборони , не заперечує спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Розкаюється у вчиненому. Цивільний позов визнає частково.

Незважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_2, його вина у вчиненні злочину підтверджується дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами:

-показами потерпілого ОСОБА_1, допитаного в судовому засіданні, згідно яких в ніч з 28 на 29 жовтня 2016 року він зі своїми друзями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відпочивали разом в нічному клубі, а потім вранці, біля 5 год. 29.10.2016р. вирішили зайти в кафе «Фрешлайн» , розташованого за адресою: м.Харків, вул. Полтавський шлях,133, щоби випити пива. В кафе їм відмовилися продавати пиво , нібито через те, що вони є неповнолітніми. Перебуваючи біля каси, до них підійшов раніше незнайомий їм ОСОБА_2, запропонував заспокоїтися , поводив себе агресивно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння .Між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 наблизився до нього з правого боку та несподівано наніс йому удар кулаком в обличчя, від чого він впав на підлогу в кафе та відчув сильний біль через зламану щелепу. Потім він зміг викликати поліцію та швидку допомогу, яка забрала його до лікарні. На стаціонарному лікуванні він перебував з 29.10.2016р. по 02.11.2016р. Заявив цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 9527 грн.90 коп., моральної шкоди - 25000 грн., а всього 34527 грн. 90 коп. (а.с.26-32). Просив призначити обвинуваченому суворе покарання;

-показами свідка ОСОБА_7, наданих в судовому засіданні, згідно яких вона разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_6 29 жовтня 2016р. біля 5 год. ранку прийшли в кафе «Фрешлайн», щоби зробити замовлення. Продавець попросив пред'явити йому паспорт, щоби продати алкоголь. У цей час із заду підійшов до них раніше незнайомий ОСОБА_2 та став робити їм зауваження через голосну розмову. ОСОБА_1 відповів щось йому і ОСОБА_2 несподівано наніс йому удар кулаком в область щелепи, від якого ОСОБА_1 впав на підлогу та на декілька хвилин втратив свідомість. Вони підбігли до нього,привели його до тями, викликали швидку та поліцію. Ніяких тілесних ушкоджень потерпілий не завдавав та не намагався завдати ОСОБА_2 Останній завдав удар потерпілому навмисно та несподіванно;

-показами свідка ОСОБА_6, наданих в судовому засіданні ,згідно яких наприкінці жовтня 2016 року, більш точну дату не пам'ятає, біля 5 год. ранку він разом із ОСОБА_1 та його дівчиною ОСОБА_7 зайшли в кафе «Фрешлайн», розташованого на Холодній горі у м.Харкові. Під час їх розмови із персоналом кафе, до них із заду підійшов чоловік,як пізніше стало відомо ОСОБА_2 та став робити їм зауваження через голосну розмову. Потім несподівано наніс один удар кулаком у щелепу ОСОБА_1, від якого останній впав на підлогу. Тоді він теж наніс ОСОБА_2 декілька ударів в область голови ,щоби той заспокоївся. Викликали поліцію та швидку,яка госпіталізувала ОСОБА_1;

-показами свідка ОСОБА_8, даних ним в судовому засіданні, згідно яких наприкінці жовтня 2016 року біля 5 год. ранку він разом із іншим співробітником служби охорони ТОВ «Охорона та безпека плюс» виїздили за викликом в кафе «Фрешлайн» , розташованого по вул. Полтавський шлях,133,де стався конфлікт між відвідувачами. Самої бійки між чоловіками він не бачив, спостерігав як чоловіки між собою розмовляли на підвищених тонах нецензурно. Був присутнім до приїзду працівників поліції та швидкої допомоги;

-показами свідка ОСОБА_9, наданих ним в судовому засіданні, згідно яких 29.10.2016р. він працював на зміні в кафе «Фрешлайн» ,розташованого по вул. Полтавський шлях,133 м.Харкова. Спочатку в кафе зайшов постійний відвідувач ОСОБА_2, який зробив замовлення та відпочивав, а пізніше зайшла компанія з трьох людей,які просили продати їм пиво. Він попросив чоловіків пред`явити документи,щоби впевнитися у їх повнолітньому віці. Хлопці голосно розмовляли, бо були вже напідпитку . Їм ОСОБА_2 зробив зауваження. У цей час він робив замовлення та відвернувся. Потім побачив лежачого на підлозі ОСОБА_1, який скаржився, що йому ОСОБА_2 зламав щелепу. Як саме ОСОБА_2 завдавав тілесних ушкоджень потерпілому він не бачив. В подальшому викликав працівників служби охорони,які по приїзду вивели конфліктуючих на вулицю;

-даними висновку судово-медичної експертизи №1311-А/16 від 7.11.2016р. (а.с.20 к/п), згідно якоговстановлено, що потерпілому ОСОБА_1 29.10.2016р. було спричинено тілесні ушкодження у вигляді лівобічного перелому нижньої щелепи в області кута, який утворився від дії тупих твердих предметів, можливо за тих обставин, на які вказано в постанові слідчого та відомо з історії хвороби, які відносяться до ушкоджень середнього ступеню важкості по критерію тривалості розладу здоров`я;

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 19.12.2016р. та фототаблиці до нього, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_1 ,згідно якого останній у присутності понятих показав та розказав про обставини скоєного відносно нього злочину, розкрив механізм нанесення йому тілесного ушкодження (а.с.39-43 к/п) ;

-даними висновку судово-медичної експертизи №1559/16 від 10.01.2017р. (а.с.47-48), згідно якого встановлено, що показання потерпілого ОСОБА_1 ,на які він посилається при проведенні слідчого експерименту, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу спричинення та механізму утворення встановленого у нього тілесного ушкодження;

-даними протоколу одночасного допиту осіб від 03.02.2017р., проведеного між потерпілим ОСОБА_1, свідком ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_2 (а.с.88-91 к/п),згідно якого потерпілий ,свідок підтвердили надані ними раніше покази щодо обставини скоєння ОСОБА_2 29.10.2016р. кримінального правопорушення.

Оцінюючи вказані вище показання обвинуваченого, потерпілого та свідків на предмет їх достовірності, суд виходить з наступного.

Показання потерпілого та свідків повністю узгоджуються між собою та мають взаємодоповнюючий логічний послідовний характер, крім того - підтверджуються іншими доказами, які наведені вище (дані проколів слідчих дій, висновки експертів).

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Суд розцінює покази обвинуваченого ОСОБА_2 як спосіб захисту та вважає, що вони свідчать про його бажання ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_2 у скоєному злочині та кваліфікує його дії за ч.1 ст.122 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, хронічних захворювань не має, раніше судимий, офіційно не працює, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину-сина ОСОБА_3, 2008 р.н., також має постійне місце реєстрації та проживання.

Обставин, які відповідно до ст. ст.66, 67 КК України пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд виходить з положень ст.65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, наведені вище, його відношення до скоєного, думку потерпілого про призначення обвинуваченому суворого покарання, у зв'язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 статті 122 КК України у виді позбавлення волі.

Крім того судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 призначене вироком Харківського райсуду Харківської області від 21.10.2016 року покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. не відбув, штраф не сплатив, у зв'язку із чим суд вважає необхідним призначити йому остаточне покарання із застосуванням ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином у розмірі 9527 грн.90 коп. та моральної шкоди - у розмірі 25 000 грн.

Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, чи самій фізичній чи юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 4527 грн. 31 коп., оскільки вказані вимоги підтверджені належними письмовими доказами: чеками на медичні препарати, витраченими на лікування потерпілого згідно призначень лікаря (а.с.29-31), позовні вимоги в іншій частині не підтверджені належними письмовими доказами, тому в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог потерпілого про відшкодування спричиненої моральної шкоди в сумі 25000 грн., то суд на підставі ст.ст.23,1167 ЦК України вважає необхідним задовольнити їх частково на суму 5000 грн., враховуючи при цьому характер та тривалість моральних переживань, емоційних та душевних страждань потерпілого в зв'язку з отриманими ним тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, порушенням звичного життєвого укладу, що є доведеним, виходячи з принципу розумності та справедливості, вважає обгрунтованим саме такий розмір спричиненої шкоди підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався . Речових доказів та процесуальних витрат по кримінальному провадженню немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання за даним вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Харківського райсуду Харківської області від 21.10.2016 року, у вигляді штрафу у сумі 850 грн., остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі та штрафу у сумі 850 грн., який відповідно до положень ст.72 КК України виконувати самостійно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту його фактичного затримання та приведення вироку для виконання.

Після набрання вироком суду законної сили ОСОБА_2 затримати та через ДУ «Харківська установа виконання покарань №27» направити до місць відбування покарання.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином - 4527 грн. 31 коп., моральної шкоди -5000 грн., а всього 9527 грн.31 коп.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Н.М. Васильєва