Вирок № 72193483, 14.02.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/121/18

Провадження № 1-кп/622/18/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Кочнєва О.В.,

за участю секретаря - Попової В.М.,

прокурора - Кришталь С.В.,

захисника - Ісоєва М.Н.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у смт. Золочів Харківської області кримінальне провадження №12017220310000585, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, із спеціальною середньою освітою, який не працює, не судимий, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.317 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В ході досудового розслідування встановлено, що 01.11.2017 року у денний час до обвинуваченого за адресою його місця проживання прийшов раніше знайомий йому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який попрохав його надати своє житло для виготовлення наркотичних засобів для їх особистого вживання без мети збуту. Таким чином, ОСОБА_2, попередньо надавши ОСОБА_3 свою добровільну згоду на вчинення ним неправомірних дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а саме виготовлення та вживання, 02.11.2017 року впустив останнього до приміщення літньої кухні власного домоволодіння, надавши доступ до всіх необхідних приладів та посуду для виготовлення наркотичних засобів. 02.11.2017 року в період часу з 16 години 40 хвилин до 18 години 45 хвилини під час проведення працівниками Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП у Харківській області обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено полімерну пляшку з рідиною в об`ємі 920,00 мл, яка згідно з висновком хімічної експертизи №2269 від 06.12.2017 року містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи. При цьому маса концентрату в перерахунку на суху речовини складає 5,3544 грам

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч.1 ст.317 КК України, тобто надання приміщення для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів.

Під час досудового провадження між прокурором в даному криміналньому провадженні Кришталем С.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 та його захисником адвокатом Ісоєвим М.Н. у відповідності до вимог ст.ст. 468-469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості від 09.02.2018 року та надано її до суду разом із обвинувальним актом.

За умовами вказаної угоди, на той час підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав себе винуватим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні і взяв на себе зобов'язання беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні та сприяти досудовому слідству.

Сторони угоди дійшли згоди щодо усіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.317 КК України, остаточно узгодили призначення покарання за ч.1 ст.317 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України застосувавши до обвинуваченого іспитовий строк у вигляді двох років.

В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, передбачені статтями 473, 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду, у тому числі про визнання винуватості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.317 КК України, який відноситься до злочинів середньої тяжкості.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.317 КК України за обставин, вказаних у обвинувальному акті, щиро розкаявся, підтвердив, що угоду про визнання винуватості він уклав добровільно, розуміє його права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, вид покарання та порядок його відбуття, а також інші заходи, передбачені ч.1 ст.76 КК України, які обов'язково застосовуються судом до осіб, яким призначається покарання з іспитовим строком та які не були відображені в угоді.

Прокурор, підтримавши затвердження угоди, просив суд додатково вказати в ній, що покарання за вироком відносно ОСОБА_2 по ч.1 ст.296 КК України, який був постановлений 14.02.2018 року по кримінальній справі №622/1241/17, провадження №1-кп/622/5/2018 у вигляді штрафу повинно виконуватися окремо від покарання за даним вироком, в разі, якщо він набере законної сили, що вважати доповненням до угоди, яка подана на затвердження і що не можливо було передбачити на час її укладання.

Захисник Ісоєв М.Н. та обвинувачений ОСОБА_2, підтримавши затвердження угоди, думку прокурора підтримали та вважали можливим в разі набуття обома вироками законної сили, покарання за вироком від 14.02.2018 року відносно ОСОБА_2 по ч.1 ст.296 КК України виконувати окремо від покарання по даній справі

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним бажанням учасників провадження, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонам міру покарання.

Також судом встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб і є наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Запобіжний захід підозрюваному не обирався, речові докази відсутні, процесуальні витрат немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369, 370, ч.2 ст. 373, 374, 469, 473, 474 КПК України, ч.1 ст.317 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 09.02.2018 року, з доповненням, узгодженим сторонами у підготовчому судовому засіданні 14.02.2018 року, між прокурором Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Кришталь Сергієм Вікторовичем з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_2 та його захисником Ісоєвим Муяссаром Норбойовичем - з іншого затвердити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.317 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, поклавши на нього наступні обов'язки, безумовні при звільненні при звільненні від відбування покарання з випробуванням за іспитовим строком:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок Золочівського районного суду Харківської області від 14.02.2018 року по справі №622/1241/17, провадження 1-кп/622/5/2018 про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо призначеного покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн. з розстрочкою виконання вироку виконувати окремо від покарання за даним вироком.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: Кочнєв О. В.