Рішення № 72192943, 12.02.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3790/17

провадження №2/619/227/18

РІШЕННЯ

іменем України

12 лютого 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого – суддіОСОБА_1за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності, –

встановив

17 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, в якому після уточнення просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район смт Солоницівка вул. Маріїнська №15, за набувальною давністю. В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначив, щовін з дитинства проживав у зазначеному житловому будинку, який належав його тітці ОСОБА_4 на праві приватної власності. Разом із своєю тіткою він вів спільне господарство, сплачував комунальні платежі. Однак ОСОБА_4 померла 21.11.2002 року. На сьогоднішній день позивач продовжує проживати у вказаному житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями. Добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном та земельною ділянкою, доглядає за будинком та утримує його, постійно робить в ньому поточний та капітальний ремонт. Вказані права він подовжує відкрито реалізовувати протягом понад 36 років. Зазначені дані, зокрема, підтверджуються довідкою Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 26.09.2017 №3989. Крім того, протягом його проживання у вказаному будинку він добросовісно сплачує кошти за користування комунальними послугами та земельний податок. Дані факти підтверджуються доданими до позовної заяви квитанціями та іншими документами.

20 листопада 2017 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви та надано строк п'ять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

Ухвалою судді від 04 грудня 2017 року відкрито провадження у справі.

З 15 грудня 2017 року ЦПК України діє в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»№2147-VIII від 03.10.2017.

11 січня 2018 року судом було постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено перше судове засідання на 09 год. 00 хв. 08 лютого 2018 року. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 31 січня 2018 року. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 02 лютого 2018 року. Запропоновано відповідачу подати до суду в строк до 07 лютого 2018 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

У судове засідання представник Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області не з’явився, селищний голова подав клопотання про розгляд справи у відсутність представника ради за наявними у справі доказами та не заперечував проти позову за умови його доведення у суді.

У судове засідання позивач та його представник не з’явилися, подали заяви, в яких просили задовольнити позов у повному обсязі , та справу розглядати у їх відсутність.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до довідки №3986 від 26.09.2017 року, виданої Солоницівською селищною радою Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_3 з 1981 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ №365365, ОСОБА_4 померла 21 листопада 2002 року.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про права на спадщину) №50747300 від 31.01.2018, щодо ОСОБА_4 померлої 21.11.2002 року інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно, володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

За змістом зазначеної норми для набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю необхідне добросовісне заволодіння і наявність умов, які б свідчили про те, що встановити попереднього власника не має можливості, а майно, на яке претендує особа, надійшло до неї законно, як-то із правочину чи як безхазяйна річ.

З урахуванням зазначеного, для правильного вирішення спору, пов'язаного з правом власності в силу набувальної давності, слід належним чином встановлювати обставини, що мають значення для справи, та враховувати зокрема наступне:

- задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст.344 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння;

- за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено;

- відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності.

Також, пунктом 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Слід зазначити, що сам по собі факт користування позивачем спірним житловим будинком не є підставою виникнення права власності за набувальною давністю.

До того ж, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження належності житлового будинку ОСОБА_4.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст.344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом зазначеної статті набувальна давність поширюється на випадки фактичного незаконного володіння особою чужим майном, при цьому володілець не знав і не міг знати, що він володіє чужою річчю, тобто обставини, за яких виникло володіння чужою річчю не давали сумніву щодо правомірності набуття права володіння цим майном.

З підстав набувальної давності може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, власник якого невідомий або відмовився від права власності на належне йому майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого власнику було відмовлено.

В розумінні ст.344 ЦК України позивач не є добросовісним набувачем майна, що виключає можливість визнання за ним права власності за набувальною давністю.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Згідно п.15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 351, 352, 354, пунктами 8, 9, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд –

ухвалив

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт МК103027.

Відповідач: Солоницівська селищаї рада Дергачівського району Харківської області, місцезнаходження: 62370 Харківська область Дергачівський район смт Солоницівка вул. Визволителів №6, код ЄДРПОУ 04398821.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2018 року.

Суддя Є. А. Болибок