Вирок № 72192828, 14.02.2018, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_____________

Справа № 572/3153/17

Провадження № 1-кп/572/115/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 року м.Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області

під головуванням судді – Рижого О.А.

при секретарі - Мороз Ю.М.

за участю прокурора – Тишковець І.М.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни кримінальне провадження, №12017180200001010 від 03.10.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, за ч. 1 ст. 125, ст. 128 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

28 вересня 2017 року ОСОБА_1 приблизно о 21 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні літньої кухні, розташованої в господарстві належному ОСОБА_2 JI.M., що в смт. Степань, Сарненського району по вул. Героїв УПА, 9, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс ОСОБА_3 два удари кулаком правої руки в область обличчя, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя зліва та під час обопільної бійки спричинив синці в ділянках обох верхніх кінцівок, що в своїй сукупності, згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Окрім того, ОСОБА_1 28 вересня 2017 року приблизно о 21 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні літньої кухні, розташованої в господарстві належному ОСОБА_2 JI.M., що в смт. Степань, Сарненського району по вул. Героїв УПА, 9, діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, штовхнув ОСОБА_3 з приміщення літньої кухні, від чого останній в момент падіння, різко підвернувши стопу, отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого (двох кісточкового) косого перелому малогомілкової кістки лівого гомілко ступеневого суглобу, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, яке викликало довготривалий розлад здоров'я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 128 КК України визнав повністю, у вчиненому кається. Суду показав, що 28 вересня 2017 року ОСОБА_1 приблизно о 21 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні літньої кухні, розташованої в господарстві належному ОСОБА_2 JI.M. в смт. Степань, Сарненського району по вул. Героїв УПА, 9, разом з ОСОБА_4 сидів за столом, вживали спиртні напої. До них прийшов ОСОБА_3, який сів з ними до столу та в розмові з ОСОБА_1 вони стали розмовляти про сім’ю ОСОБА_1 При даній розмові ОСОБА_1 нагадав ОСОБА_3, що він встановлював його бабусі тюнер і що він погано працює. ОСОБА_1 суду показав, що саме це, як він вважає образило ОСОБА_3 і він вдарив ОСОБА_1 рукою в обличчя, на що ОСОБА_1 відповів також ударом в обличчя. ОСОБА_3 вхопив ОСОБА_1 за верхній одяг, а саме куртку, в яку він був вдягнутий, а ОСОБА_1 відштовхнув його. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 впали, випавши з літньої кухні на вулицю, так як стіл за яким вони розпочали бійку, був розташований саме біля дверей. ОСОБА_1 суду показав, що ОСОБА_3 знаходився за столом біля самих дверей, повернувшись до ОСОБА_1, він знаходився спиною до дверей. ОСОБА_1 суду показав, що вони вдвох з ОСОБА_3 випали з приміщення літньої кухні, так як ОСОБА_1 вхопив його за груди, а він відштовхнув ОСОБА_3, від чого останній впав і потягнув його за собою, так як тримав його за куртку. ОСОБА_1 суду показав, що ОСОБА_3 він ногами не бив. Нічого під час бійки та після неї не кричав. Не чинив перешкод сину та дружині ОСОБА_3 в тому, щоб вони забрали потерпілого додому. ОСОБА_1 також вказує, що мобільного телефону під час суперечки та бійки у ОСОБА_3 не бачив та не бачив, щоб ОСОБА_3 розмовляв з кимсь по телефону. ОСОБА_1 також суду показав, що після того, як вони з ОСОБА_3 впали, то ОСОБА_3 скаржився, що йому болить нога. Обвинувачений та ОСОБА_4 намагалися підняти потерпілого, проте не змогли, після чого до них прийшла дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 та забрали потерпілого - ОСОБА_3 Цивільний позов ОСОБА_3 ОСОБА_1 визнав частково. Матеріальну шкоду визнав частково. Щодо моральної шкоди, вважає, що заподіяв ОСОБА_3 шкоду на 2000 грн.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що 28 вересня 2017 року зранку він повернувся додому та побачив в себе на подвір'ї мотоцикл та побачив, що в сусіда в дворі перебувають якісь хлопці. ОСОБА_3 вирішив піти до них та запитати чи не знають вони, хто є власником залишеного мотоциклу. Коли він прийшов до сусіда та зайшов до літньої кухні то побачив, що там перебував ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які запросили його до столу. Коли він сів до них за стіл, то став розмовляти з ОСОБА_1 та розпитувати його про його сім’ю, так як знайомий з ними. ОСОБА_1 грубо відповідав йому. Проте в цей момент до ОСОБА_3 подзвонила його дружина ОСОБА_5 і він вийшов на подвір'я, щоб поговорити. Стоячи боком до дверей вказаної літньої кухні, побачив як до нього біжить ОСОБА_1 відчув удар та різкий біль в нозі. Він впав та став кричати, що болить нога. ОСОБА_3 суду показав, що ОСОБА_1 наносив йому удари в область обличчя і в голову. Коли ОСОБА_3 кричав, щоб він його не бив, то ОСОБА_1 наказав йому не кричати та пригрозив зламати йому і другу ногу. ОСОБА_3 суду показав, що він ОСОБА_1 удари не наносив, а закривався від його ударів. Коли відкрив очі, лежачи на землі, то побачив, що біля нього стоїть з одного боку ОСОБА_1, а з другого боку ОСОБА_4, які шарпали його за одяг. ОСОБА_3 вказав, що просив ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чіпати його, бо йому болить нога. В той момент до них прийшла його дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_6, які викликали швидку допомогу. ОСОБА_3 суду показав, що того дня вживав спиртні напої до того, як прийти до сусіда, але в не великій кількості, а саме приблизно 100г. горілки, а ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, що обвинувачений визнав вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, його вина повністю доводиться:

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.10.2017 року (а.п.42-44);

- висновком експерта від 20.10.2017 року (а.п.33-35);

- поясненнями свідка ОСОБА_7, яка суду пояснила, що коли вона прийшла додому 28 вересня 2017 р., то побачила, що в сусіда в дворі відбувається якась суперечка, а саме почула крик. Вона знала, що там перебував її чоловік ОСОБА_3, так як він по телефону попередньо її про це повідомив. Тому ОСОБА_7 пішла на подвір'я сусіда ОСОБА_2 JI.M., то побачила, що її чоловік лежить на землі, а ОСОБА_1 та ОСОБА_4 його тягнуть. Вона чула, як ОСОБА_3 в цей момент говорив до вказаних хлопців, щоб вони його не тягнули, бо йому болить нога, на що ОСОБА_1 відповів йому, щоб він мовчав, а то зараз переб'є йому другу ногу. ОСОБА_7 суду показала, що у її чоловіка в той момент був синець на обличчі та розбита губа. Самого нанесення ударів будь-ким її чоловіку вона не бачила;

- поясненнями свідка ОСОБА_6, який зазначив, що він 28 вересня 2017 р. прийшовши на подвір'я сусідаОСОБА_2, побачив, що його батько ОСОБА_3 сидить на подвір'ї. ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_3 скаржився на те, що йому болить нога, на що ОСОБА_1 наказав йому мовчати, бо переб'є йому і другу ногу. Даний свідок суду пояснив також, що коли він забирав свого батька ОСОБА_3 з подвір'я ОСОБА_8 додому, то ОСОБА_1 висловлювався на його адресу нецензурними словами;

- поясненнями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні показав, що 28 вересня 2017 р. він та ОСОБА_1 перебували за столом в літній кухні, що знаходиться в господарстві ОСОБА_8, коли до них прийшов потерпілий ОСОБА_3 Вони запропонували ОСОБА_3 приєднатися до них та випити з ними, на що ОСОБА_3 погодився та сів поряд з ОСОБА_1 за стіл. Під час розмови, яка виникла в ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відбулась суперечка. Свідок ОСОБА_4 суду показав, що вважає причиною суперечки стало те, що ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3, що він погано налагодив його бабусі тюнер до телевізора, на що останній образився та вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_1 ОСОБА_1 у відповідь наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_3 ОСОБА_3 схопив руками за верхній одяг, а саме куртку ОСОБА_1 в районі грудей, а ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_3 від себе. В цей момент вони обоє впали, випавши з літньої кухні на подвір'я. Даний свідок суду показав, що оскільки ОСОБА_3 знаходився за столом біля дверей, а саме спиною до вказаних дверей він впав на землю, а ОСОБА_1 впав на нього, так як знаходився за ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_4 суду показав, що ОСОБА_1 не бив ногами ОСОБА_3, не висловлювався нецензурною лайкою на його адресу та не погрожував перебити іншу ногу. Також даний свідок суду показав, що після того, як ОСОБА_1 піднявся, то вони разом з ним намагалися допомогти встати ОСОБА_3, проте не змогли його підняти. Також даний свідок суду повідомив, що ОСОБА_3 прийшов до них уже перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Ніякого мобільного телефону він в ОСОБА_3 не бачив і не бачив, щоб до нього будь-хто телефонував.

Таким чином, на думку суду, наведене вище дає підстави зробити висновок про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів доведена повністю, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, так як останній вчинив умисні легкі тілесні ушкодження ОСОБА_9та за ст. 128 КК України, так як останній вчинив необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_3

Обставиною, що обтяжує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 125 КК України та ст. 128 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочину, а саме: злочини невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а тому приходить до висновку, що його виправлення можливе із застосуванням покарання у виді громадських робіт.

У справі заявлено цивільний позов прокурора Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення з нього витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в розмірі 9736 грн. 17 коп.

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, при цьому, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

В силу п. 3 Постанови Пленуму ВСУ від 07.07.1995 року № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат", витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно розрахунку вартості лікування хворого ОСОБА_3, витрачених закладом на стаціонарне лікування потерпілого, становить 9736 грн. 17 коп., а тому цивільний позов прокурора Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі в особі Комунального закладу "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину слід задовольнити у повному обсязі.

Окрім того, в даному кримінальному провадженні, потерпілим ОСОБА_3, заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якому він просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 25000 грн. - заподіяної майнової шкоди; а також 25000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, вказавши, що готовий відшкодувати ОСОБА_3 понесену матеріальну шкоду в розмірі, який підтверджується матеріалами справи та 2000 грн. моральної шкоди, пояснивши, що в нього немає більше таких коштів на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоров'ю потерпілого, зобов'язана відшкодувати йому витрати на придбання ліків та проходження лікування.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями відшкодовується фізичній особі особою, що її завдала.

При розгляді кримінального провадження, судом достовірно встановлено, що внаслідок спричиненого ОСОБА_1 необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, потерпілому ОСОБА_3, була заподіяна шкода здоров'ю, у зв'язку з чим на придбання ліків та лікарських засобів ним було витрачено документально підтверджених 14608,55 грн, що повністю підтверджується фіскальними чеками, які долучені до цивільного позову, а тому такі позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 14608,55 грн..

Що стосується позовних вимог щодо відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди, то відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п.1 ч.2, ч.3 ст.23 цього ж Кодексу моральна шкода полягає у стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин.

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, на що вказує й постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

За роз'ясненнями вищезазначеної постанови Пленуму Верховного суду України, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю, розмір відшкодування якої визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), з урахуванням стану здоров"я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Завдану моральну шкоду потерпілий оцінює у розмірі 25000 грн., яку він обґрунтовує тим, що внаслідок завданих обвинуваченим тілесних ушкоджень він зазнав значної моральної шкоди, яка виразилась у фізичному болю, емоційних та душевних стражданнях, хвилюваннях. Тілесні ушкодження й на даний час дають про себе знати, проявляючись значним болем.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п.5 Постанови від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розглядаючи позов про відшкодування такої шкоди, суд повинен з'ясувати, чи підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, яким є ступінь вини заподіювача, яких саме моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов'язані з ними втрати та з чого при цьому виходить.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди із змінами та доповненнями, внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Тому враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, судом встановлено наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями відповідача і шкодою, заподіяною позивачу та наявністю вини відповідача у заподіянні цієї шкоди, характер немайнових втрат, яких він поніс, зокрема стан його здоров'я, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також враховуючи, що потерпілому дійсно була заподіяна моральна шкода, яка виразилась у душевних та фізичних стражданнях, а також з врахуванням вимог розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з цивільного відповідача ОСОБА_3 підлягають задоволенню в розмірі 5000,00грн..

Суд також враховує, що при поданні цивільного позову ОСОБА_3 не було сплачено судовий збір, оскільки він звільнений від його сплати. Вказані судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого.

Процесуальних витрат у справі немає.

Заходів забезпечення кримінального провадження не застосовувалось.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити покарання у виді 160 (сто шістдесят) годин громадських робіт.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді 200 (двісті) годин громадських робіт.

Цивільний позов прокурора Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в Комунального закладу "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Комунального закладу "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради для зарахування на рахунок Рівненського обласного бюджету (МФО 833017 код ЄДРПОУ 02000010) 9736 грн. 17 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_3 14608 (чотирнадцять тисяч шістсот вісім) грн 55 (п'ятдесят п'ять ) коп. матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави 704 (сімсот чотири) 80 (вісімдесят) коп. судового збору за подання цивільного позову.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Сарненський районний суд Рівненської області.

Якщо апеляційну скаргу не було подано, то вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для її подання. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам судового провадження -на їх вимогу.

Суддя О.А. Рижий