Ухвала суду № 72192452, 14.02.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9523/17

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

14 лютого 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Марченко А.А.,

за участю прокурора Соботюка О.О.,

захисника Нікольченка Б.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження № 12017180010002339 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

На розгляді у Рівненському міському суді знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор Соботюк О.О. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці та продовжити розмір застави, оскільки строк застосування останнього закінчується 18 лютого 2018 року, а призначити та завершити кримінальне провадження до цієї дати неможливо.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися. До його початку подали до суду заяви, в яких просять суд проводити розгляд справи за їх відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Нікольченко Б.Б. в судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з того, що даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено, а також приймає до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; ступінь тяжкості інкримінованого злочину, тяжкість покарання за вчинення, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Отже підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 217, 314-316, 334 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Рівне, мешканцю АДРЕСА_1, українцю, громадянину України, раніше судимому, строком на 60 (шістдесят) днів - з 14 лютого 2018 року до 14 березня 2018 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів,що становить 33 680 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок 37315038010559, МФО банку 820172, ЄДРПОУ 26259988, банк одержувача - ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, М.КИЇВ.

Обвинувачений ОСОБА_2, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 14 березня 2018 року.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2, вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Рівненського слідчого ізолятора.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду С.В. Рогозін