Рішення № 72192212, 08.02.2018, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/13/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Опришко П.З.

при секретарі судового засідання Литвинчук Л.Л.

за участю:

представника позивачів - адвоката ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Користівської сільської ради Корецького району, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на земельні ділянки та зобов’язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Користівської сільської ради Корецького району, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, в якому просять визнати недійсними та скасувати державні акти про право власності на земельні ділянки, та зобов’язати ГУ Держгеокадастру у Рівненській області повернути сертифікати на земельну частку (пай) на підставі яких були видані державні акти.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначають, що рішенням Користівської сільської ради Корецького району Рівненської області №104 від 23.03.2001 року позивачам передано у приватну власність земельні ділянки площею 1,92 га кожному для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Користівської сільської ради Корецького району Рівненської області. На підставі вказаного рішення сільської ради 17.01.2012 року кожному із них видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, підписаний головою Користівської сільської ради Корецького району ОСОБА_6, а саме: ОСОБА_3 - державний акт Серії IV- РВ №018541; ОСОБА_4 - державний акт Серії IV- РВ №018542; ОСОБА_5 - державний акт Серії IV- РВ №018543.

Вказані державні акти зареєстровані в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2000 (державний акт ОСОБА_3П.), №1995 (державний акт ОСОБА_4О.), за №1996 (державний акт ОСОБА_5 В.Д.).

Однак, в зазначених державних актах на плані зовнішніх меж земельної ділянки невірно вказано номер масиву та земельних ділянок, які передбачалися їм для виділення при винесенні рішення сільською радою. Це призвело до порушення їх права на користування земельними ділянками, оскільки, земельні ділянки, зазначені в державних актах, перебувають у власності інших осіб, вони містять кадастровий номер та відповідно зареєстровані в Державному земельному кадастрі на інших осіб.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав заявлених у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.

Відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області явку представника у судове засідання не забезпечив. Подав заяву в якій просить справу розглянути у відсутності його представника та позовні вимоги визнав повністю.

Представник відповідача, Користівської сільської ради Корецького району, в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю. Підтвердила, що дійсно в державних актах на право приватної власності на землю позивачів не вірно вказані масиви земельних часток (паїв).

Заслухавши пояснення представників позивачів та відповідча, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що рішенням Користівської сільської ради Корецького району Рівненської області №104 від 23.03.2001 року позивачам передано у приватну власність земельні ділянки площею 1,92 га кожному для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Користівської сільської ради Корецького району Рівненської області. На підставі вказаного рішення сільської ради 17.01.2012 року кожному із них видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, підписаний головою Користівської сільської ради Корецького району ОСОБА_6, а саме: ОСОБА_3 - державний акт Серії IV- РВ №018541; ОСОБА_4 - державний акт Серії IV- РВ №018542; ОСОБА_5 - державний акт Серії IV- РВ №018543.

Вказані державні акти зареєстровані в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2000 (державний акт ОСОБА_3П.), №1995 (державний акт ОСОБА_4О.), за №1996 (державний акт ОСОБА_5Д.).

Однак, в зазначених державних актах на плані зовнішніх меж земельної ділянки невірно вказано номер масиву та земельних ділянок, які передбачалися їм для виділення при винесенні рішення сільською радою.

Згідно відповіді Користівської сільської ради Корецького району №549 від 26.12.2017 року державні акти на земельні ділянки позивачів можуть бути скасовані лише в судовому порядку, сертифікати на земельні частки (пай) можуть бути повернуті громадянам лише після скасування державних актів. На даний час державні акти знаходяться на зберіганні в Головному Управління Держгеокадастру в Рівненській області.

Крім того, у листі № 549 від 26.12.2017 року Користівська сільська рада підтверджує той факт, що в державних актах на право приватної власності на землю позивачів по справі дійсно не вірно вказані масиви земельних часток (паїв). Вищевказані громадяни з 2001 року користуються іншими земельними ділянками в інших масивах та хочуть узаконити свої права на дані землі.

Згідно пункту 2 статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Аналіз статті 140 ЗК України 2001 року дає підстави для висновку про те, що зазначена норма підлягає застосуванню тільки до тих правовідносин, коли право власності на земельну ділянку набуто особою правомірно із передбачених законом підстав та у передбаченому законом порядку.

Так, згідно з частино другою статті 78 ЗК України 2001 року право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Особливість набуття права на земельні ділянки полягає в наявності чітко визначеної в законодавстві процедури, за якою в субєктів виникають повноваження щодо володіння, користування й розпорядження земельною ділянкою.

Таке набуття права на земельні ділянки передбачає обовязкове прийняття уповноваженим органом держави (органом влади чи органом місцевого самоврядування) відповідного рішення, яке є обов'язковою юридичною підставою для подальшого оформлення на неї відповідних прав.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позивачы набула право власності на вказаны земельны ділянки в порядку, визначеному законом, однак не з вини позивачыв при прийнятті рішення та видачі державних актыв було допущено помилки, що підтвердили в судовому засіданні представник відповідача.

Також, ст. 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Відповідно до п. 2.14 Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам № 43 від 04.05.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» (чинного на момент видачі державних актів) державний акт на право приватної власності на земельну ділянку підписується органом, який прийняв рішення про передачу земельної ділянки у власність, та відповідним державним органом земельних ресурсів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним, відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України.

Згідно із ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності.

Згідно із ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що спірні державні акти на право власності на земельні ділянки порушують права позивачів щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм земельними ділянками, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів є доведеними. А тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись 89, 206, 263-265, 273 ЦПК України ст.ст.1218, 1225, 1261, 1265, 1268, 1301 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ІУ-РВ №018540 площею 1,92 га, виданий 17.01.2002 ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання:вул. Київська, 22, с. Користь, Корецький район, Рівненська область) на підставі рішення Користівської сільської ради Корецького району №104 від 23.03.2001, та скасувати його державну реєстрацію, здійснену в Акті записів державних актів на право приватної власності на землю за №2000.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (зареєстроване місцезнаходження: вул. С. Петлюри, 37, м. Рівне, Рівненська область) повернути ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання:вул. Київська, 22, с. Користь, Корецький район, Рівненська область) сертифікат на земельну частку (пай), на підставі якого йому був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ІУ-РВ №018540 площею 1,92 га.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ІУ-РВ №018542 площею 1,92 га, виданий 17.01.2002 ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання:вул. Київська, 13, с. Користь, Корецький район, Рівненська область) на підставі рішення Користівської сільської ради Корецького району №104 від 23.03.2001, та скасувати його державну реєстрацію, здійснену в Акті записів державних актів на право приватної власності на землю за №1995.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (зареєстроване місцезнаходження: вул. С. Петлюри, 37, м. Рівне, Рівненська область) повернути ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання:вул. Київська, 13, с. Користь, Корецький район, Рівненська область) сертифікат на земельну частку (пай), на підставі якого їй був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ІУ-РВ №018542 площею 1,92 га.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ІУ-РВ №018543 площею 1,92 га, виданий 17.01.2002 ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання:вул. Київська, 12, с. Користь, Корецький район, Рівненська область) на підставі рішення Користівської сільської ради Корецького району №104 від 23.03.2001, та скасувати його державну реєстрацію, здійснену в Акті записів державних актів на право приватної власності на землю за №1996.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (зареєстроване місцезнаходження: вул. С. Петлюри, 37, м. Рівне, Рівненська область) повернути ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання:вул. Київська, 12, с. Користь, Корецький район, Рівненська область) сертифікат на земельну частку (пай), на підставі якого йому був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ІУ-РВ №018543 площею 1,92 га.

Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Рівненської області через Корецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Опришко П.З.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 лютого 2018 року