Постанова № 72191770, 08.02.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 608/1186/17Головуючий у 1-й інстанції Парфенюк В.І. Провадження № 22-ц/789/73/18 Доповідач - Щавурська Н.Б.Категорія - 45

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Ходоровський М. В., Загорський О. О.,

секретаря - Панькевич Т.І.

сторін - представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 608/1186/17 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум-Плюс" на ухвалу Чортківcького районного суду від 01 грудня 2017 року, постановлену суддею Парфенюком В.І., про закриття провадження у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум-Плюс" до Чортківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсними (незаконними) та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки з підстав нікчемності правочинів, згідно яких вони видані, та скасування державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року позивач ТОВ "Аурум-Плюс" звернулося з позовом до Чортківської райдержадміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсними (незаконними) та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки з підстав нікчемності правочинів, згідно яких вони видані, та скасування державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки. В обгрунтування позовних вимог посилалося на те, що внаслідок передання відповідачам трьох земельних ділянок на території Білівської сільської ради Чортківського району для ведення особистого селянського господарства по 2 га кожна, оформлених державними актами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, порушено його, як частини Українського народу та власника надр, право на володіння і користування надрами згідно ст.4 Кодексу України про надра та наявного в нього спеціального дозволу на користування надрами № 253 від 16.08.2016 року, оскільки вказані земельні ділянки повністю накладаються на ділянку запасів і ресурсів Державного Фонду надр. З урахуванням мотивів і висновків Вищого спеціалізованого суду України щодо приналежності спірних земельних ділянок з 12.11.2009 року до запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр, викладених в ухвалі від 19.08.2015 року, якою скасовано попередні рішення в справі між тими ж сторонами щодо спірних земельних ділянок, вважає, що будь-які угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра (родовище піску "Малинова гора") є недійсними або нікчемними в силу вимог ст.4 Кодексу України про надра, ч.2 ст.215 ЦК України, й зокрема, такими є: розпорядження голови Чорківської райдержадміністрації від 10.03.2010 року №№ 157, 158, 159 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та від 22.03.2010 року № 188, 189, 190 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, наслідком чого в свою чергу є недійсність виданих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 державних актів про право власності на земельні ділянки та відповідних записів у Державному земельному кадастрі, а також - нікчемність (недійсність) договорів купівлі-продажу від 18.03.2011 року вказаних земельних ділянок, належних ОСОБА_1, ОСОБА_2, які у них купила їх донька ОСОБА_3, а також усі наступні записи у Державному земельному кадастрі.

Ухвалою Чортківського районного суду від 01 грудня 2017 року провадження у вказаній справі закрито на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ТОВ "Аурум-Плюс" просить скасувати ухвалу суду, вважаючи її постановленою з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що рішення Чортківського районного суду від 28 липня 2016 року, на яке посилається суд в оскаржуваній ухвалі, стосувалося зовсім іншого предмету позову й ухвалюючи рішення в попередній справі, суд не розглядав спору по суті, а в позові було відмовлено за спливом строку позовної давності.

Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення, представник ТОВ "Аурум-Плюс" в судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи апеляційним судом у його відсутності.

Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 апеляційної скарги не визнав, вважаючи таку безпідставною, а ухвалу суду - законною й такою, що скасуванню не підлягає.

В обгрунтування своїх заперечень пояснив, що в обох позовних заявах ТОВ "Аурум-Плюс" предмет позову один і той самий - визнання недійсними (незаконними) одних і тих же державних актів від 26.03.2010 року НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданих одним і тим же особам (ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2) і скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки відповідачів. Також, в обох позовах одна і та ж підстава - наявність у позивача спеціального дозволу на користування надрами та нікчемність у зв'язку з цим розпоряджень Чортківської РДА від 10.03.2010 року № 157,158, 199 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, та від 23.03.2010 року № 188, 189, 190 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Одними і тими ж є сторони в обох справах. Крім того, додатково пояснив, що вказані вище державні акти на землю відповідачів та записи про державну реєстрацію прав власності жодним чином не порушують прав позивача, як власника надр (на володіння і користування надрами), оскільки позивач є юридичною особою, яка не є складовою українського народу тому, що жоден законодавчий акт не порівнює (не ототожнює) юридичних осіб з українським народом. Посилання позивача на наявність у нього спеціального дозволу на користування надрами № 253 від 10.08.2016 року є безпідставним, оскільки на офіційному сайті Держгеонадр України відсутня будь-яка інформація про наявність чинного спеціального дозволу на користування надрами, виданого ТОВ "Аурум-Плюс".

Заслухавши пояснення представника відповідачів, перевіривши законність ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Закриваючи провадження у даній справі, суд виходив з наявності такого, що набрало законної сили рішення суду від 28.07.2016 року, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Так, судом встановлено, що в березні 2016 року ТОВ «Аурум-Плюс» зверталося до суду з позовом до Чортківської РДА Тернопільської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, управління Держгеокадастру в Чортківському районі Тернопільської області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки з підстав нікчемності правочинів, згідно яких вони видані та вилучення з Державного земельного кадастру відповідних записів (а.с.113-114 або справа № 22ц/789/1105/16, а.с.2-4).

Таким, що набрало законної сили рішенням Чортківського районного суду від 28 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 27.10.2016 року, в задоволенні вищевказаного позову відмовлено за спливом позовної давності (а.с.104-112 або справа № 22ц/789/1105/16, а.с.119-120, 232-235).

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України в редакції 2004 року суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Аналогічну норму містить і п.3 ч.1 ст.255 нині діючого ЦПК України.

Встановивши, що обидві позовні заяви ідентичні за змістом (предмет і підстави обох позовів однакові), сторонами в обох позовах є одні і ті ж самі юридичні та фізичні особи, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов вірного висновку про наявність передбаченої п.2 ч.1 ст.205 ЦПК в редакції 2004 року підстави для закриття провадження в даній справі.

Погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції, що відмінність, яка полягає в тому, що у позовній заяві, поданій ТОВ "Аурум-Плюс" у липні 2017 року, прохальна частина містить вимогу про скасування державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки, а в позовній заяві, поданій у березні 2016 року - прохальна частина містить вимогу про вилучення з Державного земельного кадастру відповідних записів про реєстрацію, не свідчить про різні предмети позову, оскільки обидві вимоги є лише правовим наслідком визнання недійсними державних актів й різне їх формулювання позивачем не змінює суті такого правового наслідку.

Також, на думку колегії суддів, судом вірно не взято до уваги посилання представника позивача на звернення до суду з даним позовом з іншої підстави, ніж у 2016 році, що полягає в передбаченій законом спеціальній позовній давності у десять років для вимоги про застосування наслідків нікчемного правочину, оскільки по-перше, підставою позову є відповідне обґрунтування такого змістом позовних вимог, а зміст даного позову зазначеного представником обґрунтування не містить; по-друге, навіть, якби таке обґрунтування й містилося, то воно не може вважатися підставою позову, оскільки закон не позбавляє особу на звернення з позовом навіть у випадку пропуску відповідного строку; по-третє, питання законності рішення суду від 23.07.2016 року, в тому числі з підстав спеціальної позовної давності в десять років було предметом перегляду цього рішення апеляційним судом за апеляційною скаргою ТОВ "Аурум-Плюс", що стверджується змістом ухвали апеляційного суду від 27.10.2016 року.

Додатково колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу й на ту обставину, що не може вважатися різними підставами позову зазначення позивачем в абзаці першому позовної заяви, поданої в березні 2016 року наявність у товариства спеціального дозволу № 5235 від 02.12.2010 року на користування надрами, а в позовній заяві, поданій у липні 2017 року - такого ж дозволу, однак за № 253 від 16.08.2016 року, оскільки як вбачається з матеріалів обох цивільних справ право на користування надрами (за захистом якого звернувся позивач) фактично виникло в нього на підставі єдиного спеціального дозволу (а саме за № 5235 від 02.12.2010 року), в той час як 16.08.2016 року мав місце лише факт видачі наказу № 253 про поновлення дії попереднього дозволу (який в подальшому був скасований тим самим органом, що його видав).

Доводи апеляційної скарги товариства "Аурум-Плюс" в частині, що рішення Чортківського районного суду від 28 липня 2016 року стосувалося зовсім іншого предмету позову, колегією суддів не приймаються до уваги, як такі, що спростовуються, як змістом пред'явленого позову, так і матеріалами цивільної справи № 22ц/789/1105/16 в цілому.

Безпідставними, на думку колегії суддів, є й доводи апеляційної скарги в частині незаконності оскаржуваної ухвали з посиланням на те, що при розгляді попередньої справи судом не було встановлено обставини, що мають значення для справи й не визначено характер правовідносин, що виникли між сторонами, а в позові відмовлено за спливом строку позовної давності, оскільки зазначені обставини є підставами для перегляду рішення суду від 28.07.2016 року в апеляційному чи касаційному порядку, а не для повторного розгляду справи за ідентичним позовом, як помилково вважає позивач.

З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала в даній справі, як така, що постановлена з дотриманням вимог закону, скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі, не підлягає.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що у відповідності до п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад (принціпів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. А згідно вимог ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. До таких дій відповідно до п.3 ч.2 ст.44 ЦПК України належить, в тому числі й факт подання завідомо безпідставного позову. Враховуючи те, що стороною позивача підставою позову зазначено наявність у нього спеціального дозволу від 16.08.2016 року, якого насправді не існувало (існував єдиний дозвіл від 02.12.2010 року (а.с.50), який ще до моменту пред'явлення даного позову скасовано таким, що набрало законної сили рішенням Чортківського районного суду від 21.12.2015 року (а.с.92-95), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 16.03.2016 року (а.с.96-99) та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 05.04.2017 року (а.с.100-103); 16.08.2016 року був виданий лише наказ про поновлення дії спеціального дозволу від 02.12.2010 року (а.с.21, 153, 157), який у подальшому 16.11.2016 року органом, що його видав, був також скасований й про перелічені факти позивачу достеменно відомо, оскільки інформація про наявність спеціальних дозволів на користування надрами є загальнодоступною; представники позивача брали участь у розгляді судових справ, зверталися з апеляційними та касаційними скаргами; а також, враховуючи посилання позивача, як на одну з підстав позову, на рішення Вищого спеціалізованого Суду від 19.08.2015 року (а.с.6-9), яким попередні рішення скасовано й справу надіслано на новий судовий розгляд, кінцевим результатом якого є таке, що набрало законної сили рішення від 21.12.2015 року (про що згадувалось вище) й про яке позивачу, як стороні, що ініціювала попередній позов не може бути невідомо, колегія суддів вважає, що факт звернення ТОВ "Аурум-Плюс" з даним позовом є нічим іншим, як зловживанням процесуальними правами позивачем.

Керуючись ст.ст.258 ч.4; 259 ч.ч.1, 2, 4, 6, 8; 263 ч.ч.1-3, 5; ст.374 ч.1 п.1 ст.375 ч.1; 381 ч.ч.1, 3; 382-384; 390 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум-Плюс" - залишити без задоволення.

Ухвалу Чортківcького районного суду від 01 грудня 2017 року - залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення буде складено 13 лютого 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська