Ухвала суду № 72191503, 06.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/354/16-ц Номер провадження 22-ц/786/168/18Головуючий у 1-й інстанції Бондарь В. А. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О.,

при секретарі Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/08-1063 від 13 червня 2008 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до фізично особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/08-1063 від 13 червня 2008 року, посилаючись на те, що 13 червня 2008 року позивачем та ФОП ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 010/08-1063 за умовами якого останній було надано кредит у розмірі 55000 доларів США під 14,75 % річних з кінцевим терміном погашення кредиту - 08 червня 2018 року. Протягом червня - липня 2008 року Позичальнику було видано 35320,00 доларів США. 09 червня 2009 року укладено додаткову угоду № 1 якою розмір кредитного ліміту встановлений в розмірі 35320,00 доларів США. Також 13 червня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 на забезпечення виконання кредитного договору укладено договір поруки. ФОП ОСОБА_3 свої зобов'язання по договору не виконувала внаслідок чого позивач направив їй лист-вимогу про дострокове повернення кредитних коштів, проте жодних дій відповідачем вчинено не було. Станом на 14 січня 2016 року заборгованість позичальника по кредитному договору становить 14495,77 доларів США, що складається з заборгованості за кредитом - 12668 доларів США, заборгованості за відсотками - 2072 долари США.

Просив стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» достроково заборгованість за кредитним договором у розмірі 14495,77 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 342708,42 грн.

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року закрито провадження по справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/08-1063 від 13 червня 2008 року.

Непогодившись з даною ухвалою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає ухвалу суду першої інстанції необґрунтованою, такою що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Просило ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належно повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, від них надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Як вбачається з ч. 1 ст.367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З положень Конституції України та цивільного законодавства вбачається, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення з огляду на те законодавство, яке діяло на час його ухвалення.

Задовольняючи клопотання представника відповідача ФОП ОСОБА_3 про закриття провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що спір виник між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та не може бути розглянутий з вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором №010/08-1063 від 13 червня 2008 року.

13 червня 2008 року між позивачем та відповідачем ФОП ОСОБА_3 укладено кредитний договір №010/08-1063, за яким кредитор зобов'язався надати позивальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у сумі 55000,00 доларів США, на умовах визначених кредитним договором під 14,75% річних, кінцевий термін погашення кредиту 08 червня 2018 року. 24 червня 2008 року кредитор надав позичальнику 20620,00 доларів США; 03 липня 2008 року 10500,00 доларів США; 10 липня 2008 року 4200,00 доларів США. Усього видано 35320,00 доларів США.

Також 13 червня 2008 року на виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №010/08-1063, за яким поручитель зобов'язався відповідати солідарно з позичальником по його борговим зобов'язанням, що виникатимуть з кредитного договору.

09 червня 2009 року до кредитного договору укладено Додаткову угоду №1, змінено умови кредитування з відновлювальної кредитної лінії на не відновлювальну кредитну лінію, встановлено розмір не відновлювального кредитного ліміту до 35320,00 доларів США, у зв'язку з чим графік погашення кредиту було викладено у новій редакції у Додатку до зазначеної угоди.

Відповідно до позовної заяви, у зв'язку з невиконанням ФОП ОСОБА_3 умов договору, позивач просить стягнути достроково солідарно з ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором, визначену станом на 14 січня 2016 року у сумі 14495,77 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 342708,42 грн., та розподілити судові витрати.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 15 ЦПК України (в редакції чинній на момент винесення ухвали) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З положень ст. 12 ГПК України (в редакції чинній на момент винесення ухвали) вбачається, що господарським судам підвідомчі спори між юридичними особами у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем та заключала вищезазначені договори з банком саме як фізична особа-підприємець.

Тоді як договір поруки укладався з ОСОБА_4 як з фізичною особою.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України (в редакції чинній на момент винесення ухвали) не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Абзацом 3 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За змістом ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не є нерозривно пов'язаними між собою та банк може пред'явити позов як до боржника - ФОП ОСОБА_3 так і до ОСОБА_4 окремо з додержанням правил юрисдикційної підсудності.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Після відкриття провадження у справі суд своєю ухвалою закриває провадження, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (в редакції чинній на момент винесення ухвали)).

Крім цього, аналогічні правові позиції щодо розгляду справ з об'єднаними позовними вимогами про солідарне стягнення заборгованості з різною юрисдикційною підсудність містяться в постановах Верховного Суду України від 1 липня 2015 року у справі № 6-745цс15, від 2 березня 2016 року у справах № 6-2307цс15 та №6-224цс16., від 26 жовтня 2016 року по справі № 6-1198цс16, від 22 березня 2017 року по справі № 6-2852цс16.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» слід задовольнити частково.

УхвалуЛохвицького районного суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року в частині закриття провадження по справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/08-1063 від 13 червня 2008 року скасувати.

Справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/08-1063 від 13 червня 2008 року необхідно направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В іншій частині ухвалаЛохвицького районного суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - задовольнити частково.

УхвалуЛохвицького районного суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року в частині закриття провадження по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/08-1063 від 13 червня 2008 року - скасувати.

Справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/08-1063 від 13 червня 2008 року направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В іншій частині ухвалуЛохвицького районного суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови виготовлено 07 лютого 2018 року

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: О.І. Обідіна

О.О. Панченко