Рішення № 72191247, 13.02.2018, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1191/17

2/588/61/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2018 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищеуказаним позовом, в якому зазначав, що відповідно до договору № б/н від 08.07.2010 відповідач отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Позивач свої зобов’язання за Договором та угодою виконав, а саме надав позивачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, та продовжує ухилятися від виконання своїх зобов’язань, у зв’язку з чим станом на 30.06.2017 має заборгованість у розмірі 14015,95 грн., з яких: 735,68 грн. - заборгованість за кредитом; 9636,65 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом; 2500 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 643,62 грн. – штраф (процентна складова).

Посилаючись на норми ст.ст. 509,525,526,527,530,598,599,610,615,629,1050,1054 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 14015,95 грн., а також судові витрати, понесені ним при подачі позову у розмірі 1600 грн.

Позивач у судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує (а.с.43).

Відповідач в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, вказала, що проти позову заперечує, подала письмову заяву (а.с.51) про застосування строку позовної давності, передбаченого п.3,4 ст.267 ЦК України. Крім того, відповідач надала роздруківку по кредитному договору щодо її останньої сплати коштів по кредиту.

Суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі зібраних доказів.

Судом встановлено, що від 08.07.2010 між сторонами укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява від 08.07.2010 разом з довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», та «Тарифами Банку» складає між відповідачем та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.12,13,105).

За п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг (далі Умови та правила) клієнт дає згоду , що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Одночасно п.1.1.3.2.3 Умов та правил передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід’ємних частин договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову, що передбачено п.2.1.1.7.6. Умов та правил.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Отже, відповідач, уклавши вказаний договір, надала свою згоду на всі вищевказані Умови та правила.

Згідно до вимог статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, належними сторонами.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Судом установлено, а також не заперечувалося відповідачем, що, починаючи з 08.07.2010, ОСОБА_3 користувалася послугами кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» зі строком внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця послідуючого за звітним, який повинен складати 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і більше залишку заборгованості (а.с.105)

За наданим позивачем розрахунком станом на 30.06.2017 ОСОБА_3 має заборгованість у розмірі 14015,95 грн., з яких: 735,68 грн. - заборгованість за кредитом; 9636,65 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом; 2500 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 643,62 грн. – штраф (процентна складова) (а.с.10-11).

Суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, має місце.

В той же час, з указаного розрахунку заборгованості (а.с.10-11) вбачається, що відповідач здійснила останню проплату у розмірі 150 грн. по кредиту 21.07.2014, після чого жодної сплати, у тому числі до 25.08.2014, до якого повинна була внести наступний платіж, не здійснювала. Про що також свідчить роздруківка по картці, надана відповідачем на підтвердження не визнання нею заявлених позовних вимог (а.с.60-71).

Отже, починаючи з 26.08.2014 і по день нарахування суми заборгованості 30.06.2017 заявленої позивачем у позові, відповідач жодної проплати не здійснювала та кредитних коштів у цей період не отримувала.

Відповідно до реєстру №8858337 направлених ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» позовів до Тростянецького районного суду Сумської області та штемпеля експрес доставки Меркурій, вбачається що позовну заяву із вимогою до ОСОБА_3 позивач надіслав до суду 31.08.2017.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України). За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Повернення заборгованості за кредитним договором включає в себе зобов'язання позичальника здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені довідкою про умови кредитування, та щомісячно вносити плату за користування кредитними коштами, а також встановлено відповідальність за порушення порядку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, тобто і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, початок позовної давності для стягнення нарахованих платежів утвореної відповідачем заборгованості необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов'язання.

Вказана правова позиція викладена в правовому висновку Верховного Суду України у справі № 6-116 цс 13 по спору про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Як установлено судом – останнє внесення платежу за кредитом відповідачем було здійснено 21.07.2014. Строк внесення щомісячних платежів визначений довідкою про умови кредитування – до 25 числа місяця, слідуючого за звітним. Встановлено, що відповідач до 25 липня 2014 року не погасила поточну заборгованість за договором, а до 25 серпня 2014 року та у всі наступні місяці 2014, 2015, 2016, 2017 року платежі за кредитом взагалі не здійснювала, отже позивач із 26 серпня 2014 року дізнався про своє порушене право, за захистом якого мав право звернутися з позовом до суду до 25 серпня 2017 року.

Отже, починаючи з 26.08.2014 почався відлік строку, у який позивач мав право звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором, з яким звернувся лише 31.08.2017, тобто після спливу строку загальної позовної давності.

Судом було повідомлено позивача про позицію відповідача щодо невизнання позову та застосування ст.267 ЦК України, шляхом направлення ухвали попереднього судового засідання (а.с.55,75), однак представником позивача не було висловлено з цього приводу позиції чи заперечень

За правилами ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України, частиною четвертою якої визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, а також заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 12,13,141,259,264,265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.С. Линник