
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2018 року
м.Суми
Справа №592/13473/17
Номер провадження 22-ц/788/294/18
Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Хвостика С. Г. , Ткачук С. С.
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
сторони:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року, ухвалене у складі судді Литовченко О.В. в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
23 листопада 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 09 червня 2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 05 листопада 2017 року має заборгованість 12109,92 грн., з яких: 1838,17 грн. - тіло кредиту; 760,94 грн. - відсотки за користування кредитом; 8457,96 грн. - пеня; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 552,85 грн. - штраф (процентна складова). Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 12109,92 грн. за кредитним договором № б/н від 09 червня 2011 року та судові витрати.
Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09 червня 2011 року у розмірі 2180,83 грн., з яких: 1838,17 грн. - заборгованість за кредитом; 342,66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на те, що рішення суду в частині зменшення заборгованості по процентам та відмови у стягненні пені і штрафів ухвалено без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів та з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення в частині зменшення заборгованості по процентам та відмови у стягненні пені і штрафів та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позов ПАТ КБ «ПриватБанк» в цій частині в повному обсязі. В доводах апеляційної скарги зазначає, що 09 червня 2011 року відповідачем підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку. Таким чином відповідач приєднався до запропонованої банком пропозиції. Відповідно до підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви, відповідач сам запропонував вважати Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку складовими частинами договору. Розмір відсоткової ставки, пені та штрафів у зв'язку з порушенням зобов'язань сторони погодили в Тарифах та Умовах і правилах надання банківських послуг. Окрім того, 09 червня 2011 року відповідачем було підписано копію Тарифів, якими передбачено розмір відсоткової ставки, розмір пені та штрафів. В подальшому розмір пені та відсотків було змінено, що узгоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, зокрема п.п. 1.1.6.1-1.1.6.4 Умов і правил, якими передбачено право банку в односторонньому порядку вносити зміни та повідомлення клієнта про зміни шляхом їх публікації на сайті банку, розміщення інформації у відділенні банку. З виписки по рахунку вбачається, що відповідач не лише користувався кредитними коштами, але й частково погашав заборгованість. Своїми діями з погашення заборгованості він підтверджував, що йому добре відомі і зрозумілі умови кредитування.
Заслухавши пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Гакаля Р.В., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи надані суду докази, підлягає стягненню з відповідача заборгованість по тілу кредиту в сумі 1838,17 грн. Стосовно вирішення спору в частині розміру процентів та штрафних санкцій, суд виходив з того, що позивачем не надано суду документ, який би засвідчував отримання відповідачем під підпис Пам'ятки, яка містить тарифи і останні умови кредитування, Умов і правил надання банківських послуг. А тому розмір процентів за користування кредитом має обраховуватися, виходячи з ч. 2 ст. 1054 ЦПК України на рівні облікової ставки НБУ та відповідно становить 342,66 грн. Вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 пені та комісії, штрафів позивач обґрунтовує заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг і самими Умовами, однак останні таких умов не містять, інших угод з цього приводу між сторонами укладено не було, а тому дані вимоги задоволенню не підлягають.
Проте повністю погодитись з висновками суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 09 червня 2011 року між сторонами укладено кредитний договір, шляхом оформлення й підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 2700 грн. на платіжну картку з процентною ставкою 30 процентів річних. (а. с. 12; 76).
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» по договору відповідачу були визначені наступні умови надання кредитних коштів: тип кредитної лінії - відновлювальна; пільговий період - до 55 днів; базова відсоткова ставка - 2,5% на місяць; розмір щомісячних платежів (включаючи плату за використання кредитних коштів в звітному періоді ) - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості складається з пені (1) та пені (2): де пеня (1)=(базова процентна ставка по договору)/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення по кредиту або процентам 5 та більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. і більше; штраф при порушенні строку платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів - 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а. с. 76).
З даними умовами кредитування ОСОБА_1 ознайомився 09 червня 2011 року, що засвідчив своїм особистим підписом у довідці про умови кредитування.
Тобто, сторонами були узгоджені усі істотні умови, які є обов'язковими для кредитних договорів, зокрема щодо порядку надання кредитних коштів, відсоткової ставки за користування коштами, строків та порядку погашення заборгованості, відповідальність за порушення зобов'язання, тощо.
Окрім того, з виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитним коштами та частково погашав заборгованість за кредитним договором (а. с. 60-71). Тобто, відповідач своїми діями визнав наявність з позивачем зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до вимог ст.ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Враховуючи наведені обставини, висновок суду першої інстанції щодо нарахування процентів за користування кредитом, виходячи з положень ч. 2 ст. 1054 ЦК України на рівні облікової ставки НБУ, та відсутності підстав для стягнення з відповідача пені, є помилковим.
З наданого позивачем апеляційному суду розрахунку вбачається, що станом на 05 листопада 2017 року розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 3798,11 грн.: з яких 1838,17 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 760,03 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками; 570 грн. -заборгованість за пенею та комісією, штраф - 629,11 грн. Належного розрахунку на підтвердження розміру пені в сумі 8457,96 грн., яка зазначена в позовній заяві, позивач суду не надав. Доданий ним до позовної заяви розрахунок містить дані про нарахування пені, які не відповідають загальній сумі у 8457,96 грн., а тому колегія суддів бере до уваги саме розрахунок наданий позивачем апеляційному суду.
Як уже зазначалось, сторони укладаючи кредитний договір узгодили, що базова відсоткова ставка за користування кредитним коштами становить 2,5 % на місяць, тобто 30% річних. Відповідач погодився з даною умовою кредитного договору, про що свідчить його підпис на Довідці про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», а тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками згідно розрахунку наданого позивачем в сумі 760,03 грн.
Щодо стягнення з відповідача неустойки (штрафу та пені) за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «універсальна, 55 днів пільгового періоду», пеня за несвоєчасне погашення заборгованості складається з пені (1) та пені (2): де пеня (1)=(базова процентна ставка по договору)/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення по кредиту або процентам 5 та більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. і більше; а також при порушенні строку платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів передбачений штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Отже, кредитним договором передбачена подвійна юридична відповідальність у вигляді пені та штрафу за одне й те саме правопорушення, а саме за порушення строку платежів по зобов'язанням зі сплати кредиту та процентів.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
ПАТ КБ «ПриватБанк» надано суду докази про порушення відповідачем умов кредитного договору, яке полягає у несплаті щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів. В той же час за це порушення банком нараховано і пеню, і штраф, що відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду України є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за пенею у розмірі 570 грн., а вимоги щодо стягнення неустойки у вигляді штрафу в сумі 629,91 грн. - задоволенню не підлягають.
Виходячи з наведеного, рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 09 червня 2011 року в розмірі 3168 грн. 20 коп., з яких 1838 грн. 17 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 760 грн. 03 коп. - по процентам за користування кредитом, 570 грн. - за пенею.
Згідно ч. 1, ч. 13 ст. 141 ЦПК України, відповідно до задоволеної частини позовних вимог та апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути 418,59 гривень судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги 238,66 гривень.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 4; 381-382 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 3168 гривень 20 копійок заборгованості за кредитним договором № б/н від 09 червня 2011 року, з яких: 1838 гривень 17 копійок - заборгованість по тілу кредиту, 760 гривень 03 копійки - заборгованість по процентам за користування кредитом, 570 грн. - заборгованість за пенею.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 657 гривень 25 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 14 лютого 2018 року.
Головуючий: Т.А. Левченко
Судді: С.Г. Хвостик
С.С. Ткачук
Судове рішення № 72190995, Апеляційний суд Сумської області було прийнято 13.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 592/13473/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: