Постанова № 72190836, 13.02.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року

м.Суми

Справа №592/12118/16-ц

Номер провадження 22-ц/788/42/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.

та відповідача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 жовтня 2017 року в складі судді Фоменко І. М., ухваленого у м. Суми, повний текст якого складений 31 жовтня 2017 року, -

встановив:

28 грудня 2016 року Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок самовільної вирубки дерев.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що за наслідками звернення до них громадянки ОСОБА_3 було з'ясовано, що 20 липня 2016 року ОСОБА_1 без спеціального дозволу на вирубку зелених насаджень в межах с. Нижня Сироватка Сумського району Сумської області між вулицями Харитоненка та Хоменківка самовільно здійснив видалення п'яти сироростучих дерев, чим завдав державі шкоду на суму 23400 грн, яку просив стягнути з відповідача.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 жовтня 2017 року позов екологічної інспекції задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі місцевого бюджету Нижньосироватської сільської ради Сумського району завдану шкоду в розмірі 23400 грн.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

З вказаним рішенням суду ОСОБА_1 не погодився і оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі він, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, на неповне з'ясування судом обставин справи, не дотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, відповідач зазначив, що факт протиправності його дій позивачем не доведений. Стосовно обставин справи,він уточнив, що нахилені внаслідок бурі на лінії електропередач дерева були спиляні працівниками Сумського району електромереж, що також підтвердили і свідки у справі. Він же взяв додому лише декілька гілок від спиляних дерев, за що і був притягнутий до адміністративної відповідальності. Однак, накладене стягнення він не оскаржив, так як у відповідній постанові не йшлося про заподіяння шкоди в розмірі 23400 грн.

З доводами апеляційної скарги не погодився позивач, про що вказав у відзиві на апеляційну скаргу. При цьому, його представник повідомив, що винні, протиправні дії відповідача з приводу заподіяння шкоди державі внаслідок самовільної вирубки п'яти дерев на території с. Нижня Сироватка Сумського району підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Статтею 351 ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року 2147 - VІІІ, що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого ( території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду ) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Також у п. 9 ч. 1 вищевказаного Розділу Перехідних положень ЦПК зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2 про задоволення апеляційної скарги та заперечення на неї представника позивача екологічної інспекції Матюхи Д.М., дослідивши матеріали справи, а також перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, а також з матеріалів справи вбачається, що 15 серпня 2016 року інспекторами Державної екологічної інспекції у Сумській області перевірялась інформація жительки с. Н-Сироватка Сумського району ОСОБА_3 про знищення зелених насаджень у цьому населеному пункті, внаслідок чого з'ясувалось, що на вигоні між вулицями Харитоненка та Хоменівка поблизу лінії електропередач було зрубано п'ять сироростучих дерев породи тополя та верба, після чого були заміряні пеньки та складено акт перевірки місця вільного доступу населення ( а.с. 6,8 ).

Згідно польової перерахункової відомості дерев, комісійно складеної 15 серпня 2016 року, всього на землях комунальної власності Нижньосироватської сільської ради на вигоні між вищевказаними вулицями було зрубано сироростучих чотири тополі та одна верба ( а.с. 11 ).

У довідці виконкому Нижньосироватської сільської ради Сумського району від 15 серпня 2016 року за № 780 зазначено, що із зверненням про надання дозволу на видалення зелених насаджень до сільської ради ніхто не звертався, тому і відповідний ордер щодо видалення зелених насаджень не видавався ( а.с. 13 ).

23 серпня 2016 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відносно мешканця с. Нижня Сироватка Сумського району ОСОБА_1 був складений протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення за ст. 153 КУпАП, за те, що той самовільно, без спеціального дозволу зрубав п'ять сироростучих дерев породи тополя та верба на вигоні між вулицями Харитоненка і Хоменківка у селі Нижня Сироватка. З протоколом ОСОБА_1 не погодився, але зауважень не висловив, про що ним вказано у відповідному документі ( а.с. 9 ).

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища від 29 серпня 2016 року ОСОБА_1 було визнано виним і на нього накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 153 КУпАП за те, що він 20 липня 2016 року самовільно, без спеціального дозволу зрубав п'ять сироростучих дерев на вигоні в с.Нижня Сироватка Сумського району ( а.с. 10 ).

Відповідно до розрахунку, наданого державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища, розмір шкоди від незаконної вирубки чотирьох сироростучих тополів та верби на території с. Нижня Сироватка становить 23400 грн (а.с. 12, 69, 70 ).

Листом від 09 вересня 2016 року позивач запропонував відповідачу добровільно відшкодувати нарахований розмір шкоди, однак доказів того, що вказане повідомлення направлялось останньому і ним було отримано, позивач не надав ( а. с. 16 ).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт протиправних, винних дій відповідача стосовно самовільного, без спеціального дозволу спилювання п'яти дерев на земельній ділянці комунальної власності, внаслідок чого була заподіяна шкода, знайшов підтвердження відповідними доказами.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до п. «з» ч. 2 ст. 68 Закону України « Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, вині у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

У ч. 4 ст.68 вказаного Закону йдеться про те, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Як передбачено ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об'єктів благоустрою населених пунктів належать, в тому числі, і території загального користування. А виходячи з вимог п. 2 ч. 1 ст. 16 вказаного Закону, на об'єктах благоустрою забороняється самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

Згідно вимог ч. 1 ст. 28 Закону «Про благоустрій населених пунктів» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Крім того, у Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045, з послідуючими змінами, у п. 2 зазначено, що видалення зелених насаджень здійснюється у разі, в тому числі, ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

У п. 8 вказаного вище Порядку йдеться про те, що у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до п. 4 цього Порядку,тобто, не на підставі ордера виконавчого органу сільської ради, що уточнено п. 3 зазначеного Порядку.

Також, п. 6 цього ж Порядку передбачено, що сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі, в тому числі, ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Отже, аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що охороні та відновленню не підлягають ті зелені насадження, які були висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних ліній, а також ті, видалення яких здійснено внаслідок ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Щодо притягнення винних осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, то, як зазначено у п. 8 ч. 1 ст. 42 Закону «Про благоустрій населених пунктів», до вказаної відповідальності притягуються особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що видалення дерев в охоронних зонах повітряних ліній, що були висаджені або виросли самосівом, а також внаслідок ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації не вказує про заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.

Отже, виходячи з матеріалів даної справи, зрубані дерева росли поблизу лінії електропередач, про що зазначено у акті перевірки місця вільного доступу населення у с. Нижня Сироватка, складеного державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища за участі депутата сільської ради та заявниці ОСОБА_3,а саме: в охоронній зоні повітряної лінії електропередач, про що уточнив директор філії «Сумський район електричних мереж» у листах-відповідях на адресу позивача та суду 26 травня 2017 року та 02 серпня 2017 року, відповідно ( а.с. 72,92-93 ).

Також, керівник вказаної установи у листах послався на те, що бригада електриків виїхала на місце, про яке йде мова, тобто, де були видалені дерева, по факту виникнення надзвичайної події, оскільки внаслідок складних погодних умов: - шквального вітру, сильного дощу та грози було припинено електропостачання споживачам на вулицях Харитоненка та Хоменківка у с. Нижня Сироватка Сумського району, так як під час буревію повалились дерева та гілки і обірвали лінію електропередач.

Таким чином, на думку колегії суддів, факт вирубування об'єктів рослинного світу на території с. Нижня Сироватка за обставин, встановлених у справі, не можна вважати незаконним, що у свою чергу не свідчить про заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.

Ураховуючи зазначене, що викладені у рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що позов Державної екологічної інспекції у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції про задоволення позову необхідно скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, тим самим, задовольнивши апеляційну скаргу.

Керуючись ст..ст. 367; 374 ч.1 п.2; 376 ч.1 п.п. 3,4; 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 жовтня 2017 року у даній справі скасувати і ухвалити нове, яким відмовити Державній екологічній інспекції у Сумській області у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: С.Г. Хвостик

Судді: Т.А. Левченко

С.С. Ткачук