Вирок № 72190592, 14.02.2018, Лебединський районний суд Сумської області

ОСОБА_1 Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/799/17

Номер провадження 1-кп/580/21/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Бакланова Р. В.

прокурора - Андрєєва О.Л., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - адвоката Собини П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лебедина Сумської області, що мешкає по АДРЕСА_1 освіта середня-спеціальна, судимого: 14 липня 2015 року Лебединським районним судом Сумської області по ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що (відтворюється дослівно): 1) досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений у ході досудового розслідування час у березні 2016 року у мешканця АДРЕСА_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, який будучи особою, раніше засудженою за вчинення умисного корисливого злочину, судимість за скоєння якого не знята та не погашена в установленому законом порядку, виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, тому він зареєструвався та розмістив в мережі Інтернет на сайті оголошень купівлі продажу «SLANDO» (http://olx.ua) оголошення про продаж трактора вартістю 24000 гривень, якого в нього в наявності не було. З метою заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_1 у свого знайомого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 взяв в тимчасове користування банківську картку КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_5.

16 березня 2016 року мешканець с. Семенівка Глухівського району Сумської області ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, з метою купівлі трактора в мережі Інтернет на сайті «OLX» знайшов оголошення про продаж трактора, яке розмістив ОСОБА_1 В зв'язку з цим, ОСОБА_5 зателефонував на вказаний в оголошенні мобільний телефон НОМЕР_1 та домовився із незнайомим йому чоловіком про покупку.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 заздалегідь розмістивши в мережі Інтернет на сайті оголошень купівлі продажу «OLX» оголошення про продаж трактора, на звернення ОСОБА_5 про купівлю трактора, з метою заволодіння грошовими коштами шляхом обману, не маючи на меті продаж вказаного трактора ОСОБА_5, повідомив останнього в ході телефонної розмови про те, що йому необхідно перерахувати на банківську картку КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_5 грошові кошти в сумі 8000 грн., тобто 40% передплати від вартості трактора.

За таких обставин, в той же день, о 16 год. 15 хв. 16 березня 2016 року ОСОБА_5 будучи введеним в оману ОСОБА_1, добровільно перерахував грошові кошти в сумі 8000 грн. на банківську картку КБ «ПриватБанку» за № НОМЕР_5, яку вказав останній.

В подальшому, ОСОБА_1 зняв із вище вказаної картки за НОМЕР_6, яка належить ОСОБА_4, грошові кошти в сумі 8000 грн., які були перераховані ОСОБА_5 та таким чином заволодів шляхом обману грошовими коштами останнього, так як вище вказаного трактора в нього в наявності не було і він не мав намір його відправляти.

В подальшому ОСОБА_1 розпорядився грошовими коштами на власний розсуд.

2) Крім того, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що у невстановлений в ході досудового розслідування час у березні 2016 року у мешканця АДРЕСА_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, виник злочинний умисел спрямований на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, тому він як і попереднього разу, зареєструвався та розмістив в мережі Інтернет на сайті оголошень купівлі продажу «SLANDO» (http://olx.ua) оголошення про продаж мотоблоку «Зубр» вартістю 8 500 гривень, якого в нього в наявності не було. З метою заволодіння грошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_1 з метою приховування злочину, у своєї знайомої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, взяв в тимчасове користування банківську картку КБ «ПриватБанку» за № НОМЕР_7, яка була зареєстрована на ім'я останньої. 28 березня 2016 року мешканець м. Охтирка Сумської області ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, з метою купівлі мотоблоку в мережі Інтернет на сайті «SLANDO» знайшов оголошення про продаж мотоблоку «Зубр», яке розмістив ОСОБА_1 В зв'язку з цим ОСОБА_8 зателефонував на вказаний в оголошенні мобільний телефон НОМЕР_2 та домовився із незнайомим йому чоловіком, який вказаний був у оголошенні як ОСОБА_9, про покупку.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, спрямований на повторне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_1 заздалегідь розмістивши в мережі Інтернет на сайті оголошень купівлі продажу «SLANDO» (http://olx.ua) оголошення про продаж мотоблоку «Зубр», на звернення ОСОБА_8 про купівлю мотоблока «Зубр», повідомив останнього в ході телефонної розмови про те, що останньому необхідно перерахувати на банківську картку КБ «ПриватБанку» за № НОМЕР_7 грошові кошти в сумі 4 221 грн.

За таких обставин, в той же день, о 13 год. 43 хв. 28.03.2016 ОСОБА_8 будучи введеним в оману ОСОБА_1, добровільно перерахував грошові кошти в сумі 4221 грн. на банківську картку КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_7, яку вказав останній.

В подальшому, 28 березня 2016 року ОСОБА_1 зняв із вище вказаної картки за № НОМЕР_7, яка належить ОСОБА_7, грошові кошти в сумі 4 221 грн., які були перераховані ОСОБА_8 та таким чином заволодів шляхом обману грошовими коштами останнього, так як вище вказаного мотоблока в нього в наявності не було і він не мав намір його відправляти замовнику.

В подальшому ОСОБА_1 грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_1, кваліфіковані як шахрайство, тобто заволодіння грошовими коштами повторно, тобто злочин передбачений ч. 2 ст. 190 КК України.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки всі докази здобуті з грубим порушенням норм чинного законодавства, а також вказані докази, як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи не прямо не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

ОСОБА_10 у судовому засіданні вину не визнав, скористався ст. 63 Конституції України та відмовився давати покази.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що він знайшов у мережі інтернет на сайті «OLX» оголошення про продажу трактора в смт. С.Буда. Зателефонував туди, там йому сказали, щоб він вислав кошти, а завтра до обіду буде трактор. Наступного дня він зателефонував, але на виклик не відповіли. Він звернувся до міліції у Глухівському районі. В оголошенні була зазначена ціна трактора 16 або 20 тисяч гривень. 8000 грн. це була передплата, решту потрібно було віддати, коли привезуть трактор. По телефону йому пояснили, що пришлють дві копії паспорту, свій та менеджера. Один паспорт був на ім'я ОСОБА_28, а другий на яке прізвище не пам'ятає. Можливо ОСОБА_1, другий був ОСОБА_29. Перераховував кошти в березні 2016 року, якого числа це було не пам'ятає. Квитанцію, якою перерахував кошти у «Приватбанку» віддав у поліцію. Прізвище особи, якій перераховував кошти забувся. Телефонував на номер телефона три рази протягом одного дня. Після того як перерахував кошти, по інтернету переслав квитанцію продавцю. Кошти перераховував приблизно о 16 год. Після того як перерахував кошти, зателефонував і продавець йому сказав, що трактор буде завтра до 14 годині, його привезуть прямо до нього додому в с. Семенівка. На наступний день трактор не привезли, він почав телефонувати, але телефон був вимкнений , тоді він пішов до поліції. Ніхто йому не телефонував, гроші не повернув. Кошти платив на той рахунок, який сказав йому менеджер у касі «Приватбанку» у Глухові поблизу автостанції. Номер мобільного телефону він не пам'ятає. Його номер мобільного - НОМЕР_3. До суду з цивільним позовом не звертався. Кому перерахував кошти, ОСОБА_29 чи ОСОБА_1 не знає. Копії паспортів, номер рахунку, який записав, він передав у поліцію. Копію паспортів він отримав у м. Глухів у комп'ютерному клубі «Мобус» вони надійшли на електронну адресу. Електронну пошту прийняв його син ОСОБА_11, це було в той день коли перераховували кошти. Звернувся до суду з письмовою заявою (а.с.35) про подальший розгляд справи у його відсутності.

Потерпілий ОСОБА_12 суду пояснив, що він на сайті побачив оголошення, що продається мотоблок. На його питання чого така ціна, відповіли, що це митниця і це конфіскований товар і тому ціна знижена. Його попросили перерахувати кошти в розмірі 4221 грн. Потім йому вислали копію паспорту, реєстрація була невідомо де, не у Сумській області, де саме він забувся. Це йому пояснили, тим, що продавці працюють на митниці. Він перерахував кошти у відділенні «Приватбанку» по вул. Батюка в м. Охтирка у терміналі самообслуговування на рахунок, номер якого прийшов у повідомленні. Потім йому зателефонували, сказали що кошти надійшли і вони будуть завантажують мотоблок. Через деякий час їм зателефонували і сказали, що мотоблока не має і він зрозумів, що його надурили і пішов до поліції. Через деякий час до нього зателефонував ОСОБА_10 і пообіцяв повернути кошти. Через деякий час гроші повернули. Ці події відбувались у березні 2016 року. Картка була на ім'я ОСОБА_7. Кошти були повернуті ОСОБА_13. Переводом на картку через два місяці, сума була повернута вся, з якої картки повернута сказати не може. Хто відносно нього вчинив шахрайство йому не відомо. Копію паспорту присилали на електронну пошту, дружині на роботу. Гроші платили разом з дружиною, який вона продиктувала по його телефону за номером НОМЕР_4. Електронний лист отримали в той же день. У поліції про листи на електроні адреси ніхто не запитував. Йому сказали що мотоблок перебуває біля кордону з Росією на митниці в Сумській області. Копія паспорта була на чоловіка, прізвище він забувся. Рахунок не відповідав паспорту, там була зазначена жінка. Паспорт це було підтвердження особи, з якою він розмовляв. Звернувся до суду з письмовою заявою (а.с.43) про подальший розгляд справи у його відсутності.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона знає ОСОБА_1 у обличчя, декілька разів з ним спілкувалася. ОСОБА_1 поросив у неї картку, йому було потрібно, щоб йому перерахували кошти. Спочатку вона не погодилась, потім погодилась і дала банківську стипендіальну картку та повідомила йому пін код. На наступний день вони зустрілись. В той день повинна була прийти стипендія, а картка перебувала у ОСОБА_1 вона побоялась що ОСОБА_1 зніме кошти, пішла до банку та зробила нову картку. Потім їй зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що не може зняти кошти з картки. У неї вже була нова картка, і та, що була у нього вже заблокували. Потім вони зустрілись, спочатку кошти не приходили, вона зателефонувала у «Приватбанк» і кошти прийшли. Разом із стипендією була сума приблизно 4500 грн., її стипендія становила або 900, або 1200 грн., точної суми повідомити не може. Потім вона взяла кошти разом із стипендією, стипендію забрала, а решту віддала ОСОБА_1 вона поміняла картку, тому що ОСОБА_1 сказав, що її не віддасть, але вона знала що він жартує, також вона хотіла отримати стипендію сама. Кошти знімала близько 14-15 години. ОСОБА_1 дав їй за це 50 грн. та говорив, щоб вона не казала, що він брав картку. Ці кошти вони знімали у банкоматі по вул. Т.Шевченка поблизу «Індустріалбанку». ОСОБА_1 казав, що в картці не вірний пін код. Ця картка була не дійсна. Звідки були кошти їй спочатку не було відомо, потім ОСОБА_1 їй сказав, що не віддасть картку. Раніше вона знала ОСОБА_1 Вона думала, що йому хтось з родичів перерахує коши, а взагалі вона не цікавилась що це за кошти. Іншу картку вона отримала через 5 місяців, тому що загубила попередню.

Допитаний у судовому засіданні під час відео конференції, під час трансляції з приміщення ВК№12 м. Харків, свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що у нього були у користуванні банківські картки. У нього була банківська картка на яку він отримував стипендію, навчання у ВПУ Лісового господарства він закінчив у травні 2016 року. Номер своєї банківської картки він не пам'ятає. Чи передавав комусь банківську картку він не пам'ятає. Також не пам'ятає чи передавав стипендіальну картку ОСОБА_1 Цієї банківської картки він при собі не має, де вона є не пам'ятає тому що його немає вдома вже півтора роки. Цією банківською карткою він користувався раз в місяць коли приходила стипендія. Чи інші особи могли користуватись його банківською карткою він не знає. До травня 2016 року у нього цієї картки вже не було вона була втрачена, коли він не пам'ятає. Коли останній раз отримував стипендію, точно не пам'ятає. Він знімав кошти з картки за номером телефону, без картки. Пін код був написаний на картці. Йому на картку приходила стипендія, чи приходили інші кошти на картку, він не пам'ятає. Чи звертався до нього ОСОБА_1 з проханням використання цієї картки, він точно не пам'ятає.

Допитана свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 вона була у нього вдома. Тракторів і мотоблоків вдома у ОСОБА_1 не було.

Ст. 92 КПК України на слідчого та прокурора покладено обов'язок доведення вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Крім того, згідно ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

31 березня 2016 року слідчим Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Кийко В.О. були внесені відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №12016200060000264 по ч. 1 ст. 190 КК України (а.с.75) та зазначені обставини, що 30 березня 2016 року до Охтирського ВП ГУНП в Сумській області надійшла заява від ОСОБА_8 про те, що невстановлена особа шахрайськими діями заволоділа грошовими коштами останнього в сумі 4220 грн., які ОСОБА_8 перерахував на номер картки «Приватбанку», зняття коштів було здійснено в м. Лебедині Сумської області. Прокурорами у витязі з зазначеного кримінального провадження зазначені ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_17

Крім того, 18 березня 2016 року слідчим Глухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Кириченко Н.О. були внесені відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні по ч. 1 ст. 190 КК України (а.с.76) та зазначені обставини, що 16 березня 2016 року невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа грошима ОСОБА_5 в розмірі 8000 грн. Також у зазначеному витязі зазначений слідчий Глухвського ВП ГУНП в Сумській області Самойленко М.О. прокурором Пашкін С.В.

За таких обставин у зазначених витягах з кримінальних проваджень №12016200060000264 та №12016200070000303 не зазначена слідчий Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП Сумській області ОСОБА_20

Також з Реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с.5-6), який надійшов до суду з обвинувальним актом вбачається, що у розділі ІІ «прийняті в ході досудового розслідування процесуальні дії» за №1 значиться процесуальна дія за 18 березня 2016 року - доручення проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12016200070000303 слідчому Глухівського ВП ГУНП України в Сумській області Кириченко Н.О., рішення прийняте начальником слідчого відділу Борушко С.М.

За №2 значиться процесуальна дія за 30 березня 2016 року - доручення проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12016200060000264 слідчим Охтирського ВП ГУНП України в Сумській області Кійко В.О., рішення прийняте начальником слідчого відділу Зорич Г.М.

8 серпня 2016 року начальник Лебединського відділу Роменської місцевої прокуратури Андрєєв О.Л. виніс постанову (а.с.77) якою матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016200070000303 від 18 березня 2016 року за фактом шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5, в сумі 8 000 гривень, які останній перерахував на картку «Приватбанку» ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016200070000264 від 30 березня 2016 року за фактом повторного шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8, в сумі 4221 гривень, які останній перерахував на картку «Приватбанку», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, об'єднати в одне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016200070000303. Провадження досудового розслідування в об'єднаному кримінальні провадженні доручити СВ Лебединського відділення поліції ГУН Сумській області.

В той же час у Реєстрі матеріалів досудового розслідування (а.с.5-6) не встановлено існування доручення начальника слідчого відділу Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП України в Сумській області про доручення проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12016200070000303 слідчому ОСОБА_20. Також про відсутність доручення ОСОБА_20 зазначив прокурор, пославшись, що для підтвердження повноважень слідчого такого доручення не передбачено.

Ч. 1 ст. 214 КК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Ч. 2 ст. 39 КПК України передбачено, що керівник органу досудового розслідування уповноважений: 1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; 2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування;

За таких обставин відповідно до вимог КПК України прямо передбачена необхідність визначення слідчого, який здійснює досудове розслідування.

Прокурором надані пояснення ОСОБА_10 на ім'я начальника Лебединського відділу поліції ГУНП в Сумській області від 14 червня 2016 року (а.с.78-79) отримані оперуповноваженим Лебединського ВП ГУНП в Сумській області Шкурком А.М. та від 21 квітня 2016 року (а.с.80-81) отримані оперуповноваженим Лебединського ВП ГУНП в Сумській області Шостаком Д.С. Зазначені пояснення отримані поза межами досудового розслідування, відсутні в реєстрі матеріалів досудового розслідування (а.с.5-6), а за таких обставин зазначені пояснення не можуть бути прийняті судом як допустимі докази у розумінні ст. 86 КПК України.

Також, прокурором надані довідки Охтирського відділення №1 Сумської філії ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.83, 84) завірені слідчим копії квитанцій (а.с.85, 86), які отримані слідчим Охтирського ВП ГУНП в Сумській області Кійко В.О. на його запит (а.с.82) при розгляді заяви, ЖЕО №1893 від 30 березня 2016 року, тобто отримані слідчим до внесення відомостей до ЄРДР, та не визнані доказами постановою слідчого, а за таких обставин зазначені довідки і квитанції не можуть бути прийняті судом як допустимі докази у розумінні ст. 86 КПК України.

Також, прокурором надані протокол тимчасового доступу до речей і документів від 16 серпня 2016 року з додатком описом речей і документів, та СD-R диск (а.с.87-90) вказана слідча дія була проведена слідчим Лебединського ВП ОСОБА_20. підставою для проведення вказаної слідчої дії стала ухвала слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області Гури А.О. від 14 червня 2016 року. Як встановлено з реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с.6) строк дії зазначеної ухвали становив один місяць, ухвала слідчого судді, прокурором надана не була. Крім того, зазначений протокол слідчої дії не містить посилання на номер кримінального провадження в межах якого проведена слідча дія.

Крім того, прокурором надані протокол тимчасового доступу до речей і документів від 5 травня 2016 року з додатком описом речей і документів, та завіреною копією довідки про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_27 (а.с.91-93) вказана слідча дія була проведена слідчим Глухівського відділу поліції ГУ НП в Сумській області Самойленком М.О. У протоколі слідчої дії не зазначена ухвала слідчого судді, якою наданий слідчому Самойленко М.О. тимчасовий доступ до вказаної інформації та протокол не містить посилання на номер кримінального провадження в межах якого проведена слідча дія. Як встановлено з реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с.6) тимчасовий доступ надавався, зокрема слідчим суддею Глухівського міськрайонного суду Сапоном О.В. 29 березня 2016 року строк дії зазначеної ухвали склав двадцять днів, тобто до 18 квітня 2016 року.

Також прокурором надані протокол тимчасового доступу до речей і документів від 16 серпня 2016 року з додатком описом речей і документів, та СD-R диск (а.с.94-97) вказана слідча дія була проведена слідчим Лебединського ВП ОСОБА_20. підставою для проведення вказаної слідчої дії стала ухвала слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області Стеценка В.А. від 28 квітня 2016 року. Як встановлено з реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с.6) строк дії зазначеної ухвали склав один місяць, тобто закінчився 28 травня 2016 року, ухвала слідчого судді, прокурором надана не була. Крім того, зазначений протокол слідчої дії не містить посилання на номер кримінального провадження в межах якого проведена слідча дія.

За таких обставин, зазначені докази отримані без відповідних ухвал слідчого судді, оскільки всі зазначені протоколи тимчасового доступу складені проза строками дії ухвал слідчих суддів, а також поза місячнім строком передбаченим п.7 ч. 2 ст. 164 КПК України. Крім того, оглянуті у судовому засіданні світлини виконані камерою спостереження на банкоматі, а також рух коштів по картковому рахунку на ім'я ОСОБА_27 не можуть бути доказом, оскільки не можливо встановити, що саме за особа, де знаходиться зазначений банкомат, а також відсутні відомості про особу, яка перерахувала кошти на картковий рахунок, а за таких обставин зазначені докази є неналежними і не допустимими, оскільки вони отримані в порушення порядку встановленого КПК України, суд позбавлений можливості посилатися на них при ухваленні судового рішення.

Також прокурором надано письмове підтвердження про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) кримінального провадження (а.с.98) яким прокурором у кримінальному провадженні Андрєєвим О.Л. у відповідності до вимог ст. 290 КПК України обвинуваченому ОСОБА_1 та захиснику Собині П.М. надано доступ до додаткових матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016200070000303 від 18 березня 2016 року а, саме: У відповідності до вимог ст.. 290 КПК України обвинуваченому ОСОБА_1, а також його захиснику Собині П.М. надано доступ до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування №12016200070000303 від 18.03.2016, а саме: 1. супровідний лист Апеляційного суду Сумської області від 05.09.2017 щодо розсекречування матеріальних носіїв секретної інформації; 2. ухвала слідчого судді Апеляційного суду Сумської області № 813т від 26.05.2016; 3. клопотання про дозвіл на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в іншому кримінальному провадженні від 15 серпня 2016 року; 4. супровідний лист Апеляційного суду Сумської області від 12.07.2017 щодо розсекречування матеріальних носіїв секретної інформації; 5. ухвала слідчого судді Апеляційного суду Сумської області № 1523т від 16.08.2016. у зазначеному підтвердженні відсутні відомості про підтвердження обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Собини П.М. про надання тимчасового доступу, натомість є лише помітка прокурора про відмову від ознайомлення з зазначеними матеріалами. Місце де надавався тимчасовий доступ прокурором не зазначене.

Ч. 11 Ст. 290 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Порядок надання доступу визначений нормами зазначеної статті, який включає: зокрема ч. 1,7 ст. 290 КПК України передбачає, що прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування; про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті. За таких обставин, суд доходить висновку, що прокурором не надано належних доказів виконання ст. 290 КПК України при наданні доступу до додаткових матеріалів кримінального провадження.

Крім того, наданий прокурором протокол про проведення НСРД №2 відносно ОСОБА_1, абонентський номер 380500480739 за 22 червня 2016 року, відсутній в реєстрі матеріалів досудового розслідування (а.с.5-6), а також прокурором не надано доказів відкриття цих матеріалів в порядку ст. 290 КПК України сторонам кримінального провадження.

Крім того, всі матеріали, надані прокурором суду отримані в період досудового розслідування і до направлення обвинувального акту до суду.

Ч. 12 ст. 290 КПК України передбачено, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

ч. 2 ст. 1 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року (справа № 1?31/2011) положення статті 62 Конституції України спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а саме: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно ? розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України № 2135?XII від 18 лютого 1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі ? Закон № 2135?XII), особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності. У вказаному рішенні Конституційного Суду України, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально? процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Так, відповідно до вимог ст.ст.86-87 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняті процесуального рішення та на нього не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Крім того суд доходить висновку, що КПК України не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який згідно з частиною дванадцятою статті 290 КПК України, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування. Отже, факт ознайомлення з матеріалами справи після закінчення розслідування не є достатнім для відстоювання стороною захисту своєї позиції у кримінальному процесуальному змаганні. За таких умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів у кримінальному процесі. Ч. 12 ст. 290 КПК України передбачено, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Зазначені висновки узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2017 року справа № 671/463/15-к.

За таких обставин суд доходить висновку, що прокурором не було надано належних і допустимих доказів, які б стверджували вчинення ОСОБА_1 шахрайства у відношенні потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_5

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно виправдати у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Виправдати ОСОБА_1 за недоведеністю вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд Сумської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційних скарг, а у разі подавання апеляцій, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а тим учасникам, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Р. В. Бакланов