Вирок № 72189209, 13.02.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/7645/17

н.п. 1-кп/415/221/18

ВИРОК

Іменем України

13 лютого 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Шевченко О.В.

за участю: секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Гусака О.О.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130240002407 від 13.11.2017 у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, незаміжню, не працюючої, не судимої, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2017 року, приблизно о 14 годині, обвинувачена ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходилась біля будинку № 17 по вулиці Газовиків міста Лисичанська Луганської області, який належить потерпілому ОСОБА_1, де у неї виник умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачена ОСОБА_2 підійшла до вищевказаного будинку, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, через незачинену калитку проникла до подвір’я вищевказаного будинку, де шляхом розбиття вікна, потрапила до коридору будинку, перетнувши який, пройшла до зали, де з верхньої полиці шафи, скоїла крадіжку грошових коштів на загальну суму 6000 гривень 00 копійок.

Заволодівши грошовими коштами, обвинувачена ОСОБА_2 пішла з місця скоєння злочину та у подальшому розпорядилась ними на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 6000 гривень 00 копійок.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнала повністю, і зазначила, що час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і вона їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначила, що дійсно 12 листопада 2017 року, приблизно о 14 годині, вона підійшла до будинку 17 по вулиці Газовиків міста Лисичанська, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, через незачинену калитку проникла до подвір’я будинку, де шляхом розбиття вікна, потрапила до коридору будинку, перетнувши який, пройшла до зали, де з верхньої полиці шафи, скоїла крадіжку грошових коштів у сумі 6000 гривень. У подальшому, частину грошей витратила на придбання дрилі та машинки для стрижки волосся, які у неї вилучили працівники поліції. У скоєному щиро розкаялася, вину усвідомила, просила пробачити її та призначити не суворе покарання. Викрадені гроші потерпілому ОСОБА_1 частково повернуто, у сумі близько 500 гривень.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що знайомий з обвинуваченою ОСОБА_2 біля трьох років. У ранці 12.11.2017 обвинувачена ОСОБА_2 прийшла до нього додому, запропонувала купити вугілля, при цьому бачила, де він поклав гроші. У подальшому, після крадіжки, обвинувачена зізналася у його вчиненні та вибачалася за скоєне. Просив суд, призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання на розсуд суду. Гроші йому частково повернуто, у розмірі 500 гривень.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинувачену ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_2, у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, повністю доведена, а її дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винної, яка офіційно не працює, має постійне місце проживання, незаміжня, у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно (а.с. 65), на обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.с. 63), на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с. 64), раніше не судима (а.с. 62);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину та часткове добровільне відшкодування завданих збитків.

У якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченої та її репутацію, яка не працює, єдиного джерела доходів не має, раніше не судима, вчинила умисний корисливий злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією частиною 3 статті 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої - визнання вини, щире каяття винної, сприяння розкриттю злочину та часткове добровільне відшкодування завданих збитків, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, яка в судовому засіданні вибачалася за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надала правдиві свідчення про обставини вчиненого нею злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, з урахуванням думки потерпілого, який щодо призначеного покарання посилалася на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 ч.1 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_2, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2 суд не вбачає.

Цивільний позов, у встановленому законом порядку, потерпілим не пред’явлено.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням у рамках даного кримінального провадження - судової дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/646е від 20.11.2017, що згідно довідки НДЕКЦ складають 790 (сімсот дев’яносто) гривень 96 (дев’яносто шість) копійок - підлягають стягненню з обвинуваченої у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

До того ж, враховуючи, що згідно ч.2 ст.96-2 КК України, у разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно.

У відповідності до ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 вчинила умисний злочин, а саме проникла у житло потерпілого ОСОБА_1, звідки таємно викрала гроші останнього, які частково перетворені обвинуваченою у інше майно, а саме ударну дриль марки «Сталь» та машинку для стрижки волосся марки «Vitek». Окрім того, позбавлення волі є основним покаранням, передбаченим ч. 3 ст. 185 КК України.

Із урахуванням викладеного, відповідно до ст.100 КПК України, речові докази:

- картонний короб, у середині якого знаходиться ударний дриль марки «Сталь»,

- картонний короб, у середині якого знаходиться машинка для стрижки волосся марки «Vitek»,

які передані у камеру схову Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, підлягають спеціальній конфіскації у власність держави;

- грошові кошти номіналом по 20 гривень у кількості 1 штука, номіналом по 10 гривень у кількості 4 штуки, номіналом по 5 гривень у кількості 15 штук, номіналом по 2 гривні у кількості 17 штук та номіналом 1 гривня у кількості 23 штуки, загальною сумою 192 гривні 00 копійок,

які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1, підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_1.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/646е від 20.11.2017, у сумі 790 (сімсот дев’яносто) гривень 96 (дев’яносто шість) копійок у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- картонний короб, у середині якого знаходиться ударний дриль марки «Сталь»,

- картонний короб, у середині якого знаходиться машинка для стрижки волосся марки «Vitek»,

які передані у камеру схову Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області – конфіскувати у власність держави;

- грошові кошти номіналом по 20 гривень у кількості 1 штука, номіналом по 10 гривень у кількості 4 штуки, номіналом по 5 гривень у кількості 15 штук, номіналом по 2 гривні у кількості 17 штук та номіналом 1 гривня у кількості 23 штуки, загальною сумою 192 гривні 00 копійок,

які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 – повернути потерпілому ОСОБА_1.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко