Рішення № 72188646, 08.02.2018, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4947/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Овідіопольським районним судом Одеської області в складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.,

при секретарі Осадченко С.В.

за участю позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Овідіополь Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольського РВ ДВС ГТУЮ в Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк», ОСОБА_2, про зняття арешту та зобов'язати вчинити певні дії, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2017 року до Овідіопольського райсуду Одеської обл. надійшов вищевказаний позов в якому позивачка зазначила, що будучи в шлюбі вона та її чоловік ОСОБА_2 придбали нерухоме та рухоме майно, на яке державний виконавець безпідставно наклав арешт, а тому позивачка просить зняти арешт з вищевказаного майна та зобов'язати державного виконавця вчинити дії щодо зняття арешту.

В ході судового засідання позивачка підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач до суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Третя особа представник банку до суду не з'явився.

Третя особа ОСОБА_2 до суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ч.1 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом і передбачених цим Кодексом випадках.

Так судом встановлено, що 16 липня 2010 року між позивачкою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та третьою особою ОСОБА_2 був укладений шлюб.

В провадженні Овідіопольського РВ ДВС ГТУЮ Одеської області знаходиться виконавче провадження № 52367615, яке було відкрито на підставі заяви третьої особи представника банка (стягувача) та виконавчого листа № 0417/2-3916/2011 виданого 12.08.2016 року Індустріальним райсудом м. Дніпро про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПриватБанк» боргу в розмірі 5 566.48 дол. США та 2 436.44 грн.

21 грудня 2016 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 52367615 наклав арешт на транспорті засоби в тому разі на напівпричіп д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2

27 листопада 2017 року державний виконавець в рамках виконавчого провадження № 52367615 наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2, а саме на: - земельну ділянку площею 0,0218 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; - земельну ділянку площею 0,0218 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Позивачка просить зняти арешт з вищевказаного рухомого та нерухомого майна, посилаючись на те, що дане майно було придбане в період шлюбу та з точки зору позивачки є спільно сумісним майном подружжя, а тому з боку відповідача державного виконавця не підлягає примусовому стягненню, при цьому позивачка звертає увагу на норми сімейного законодавства.

В ході розгляду справи було встановлено, що підставою для відкриття виконавчого провадження була заява стягувача представника банка та виконавчий лист виданий на підставі судового рішення. Державний виконавець відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» належним чином відкрив виконавче провадження, під час примусових дій в рамках своїх повноважень прийняв рішення про накладення арешту на майно боржника.

Виходячи з вищевказаного суд прийшов до висновку, що позивачка звернулась до суду з позовними вимогами, які в порядку ст.ст. 15,16 ЦК України підлягають судовому захисту в іншому порядку.

Державний виконавець прийняв рішення про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно в рамках своїх повноважень відповідно до закону, а тому суд вважає, що відповідач - Овідіопольський РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області є не належним відповідачем. Таким чином суд приходить до висновку, що відповідно до ст.263 ЦПК України позивач не обґрунтував свої позовні вимоги.

Позивачка при поданні позову сплатила судовий збір в повному обсягу, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-13,76-80,141,258, 263-265,266 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Овідіопольського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк», ОСОБА_2, про зняття арешту та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію рішення направити зацікавленим особам.

Рішення може бути оскаржено до цивільної палати Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з оголошення рішення.

Суддя: Кириченко П.Л.