Вирок № 72187971, 06.02.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/418/18

Провадження № 1-кп/362/201/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Кравченко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання – Кострубіцької Т.М.,

за участі прокурора – Куценко І.В.,

обвинуваченої – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої – ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Василькові Київської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №42018000000000096 від 17.01.2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, тимчасово не працюючої, неодруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, -

- та угоду про визнання винуватості від 09.01.2018 р. між прокурором та обвинуваченою, -

В С Т А Н О В И В :

З 30.06.2017 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні № 1/кп/З62/290/17 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

25.07.2017 р. в період часу приблизно з 22 години до 23 години рідний брат обвинуваченого ОСОБА_3 — ОСОБА_4, за безпосереднього сприяння ОСОБА_1, яка була обізнана про мету зустрічі, неподалік приміщення кафе “Колиба”, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Народовольців, 9 а, зустрівся з прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_5, під час чого висловив останньому прохання посприяти в тому, щоб вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області його брату ОСОБА_3 було призначено покарання, не пов’язане з реальним позбавленням волі.

Під час вище вказаної зустрічі у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_4, а саме грошовими коштами останнього, шляхом обману та підбурення ОСОБА_4 передати через нього неправомірну вигоду прокурору Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області та судді Васильківського міськрайонного суду Київської області, чого в дійсності не мав наміру робити, а бажав лише отримані кошти звернути на свою користь.

Згідно примітки 2 до ст. 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

При цьому ОСОБА_5, будучи достовірно обізнаним із обставинами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, адже саме ним здійснювалось підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні, у якому вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2015 р. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі та у відповідності до ст. 75 КК України звільнено від відбування покаранням з іспитовим строком на 2 (два) роки, і таким чином реально усвідомлюючи, що на підставі ст. ст. 71, 75, 78 КК України ОСОБА_3 неможливо за новим вироком суду призначити покарання без реального позбавленням волі, однак, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном ОСОБА_4, запевнив, що в разі надання останнім йому грошових коштів в сумі 5000 доларів США, він посприяє тому, щоб його брат ОСОБА_3 отримав покарання, не пов’язане з реальним позбавленням волі.

Окрім цього, ОСОБА_5, вводячи ОСОБА_4 в оману, повідомив останньому неправдиві відомості про те, що більшу частину грошових коштів з обумовленої ним суми він повинен буде передати як неправомірну вигоду прокурору Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, який підтримує обвинувачення у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 та судді Васильківського міськрайонного суду Київської області, яким безпосередньо здійснюється судовий розгляд у справі, не маючи на меті фактично вчиняти такі дії, але цим самим фактично підбурив ОСОБА_4 до передачі неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище.

Будучи веденим в оману та не сумніваючись в правдивості запевнень ОСОБА_5, ОСОБА_4 погодився на пропозицію останнього.

Водночас ОСОБА_5, з метою приховування своєї злочинної діяльності, побоюючись бути викритим у вчиненні кримінальних правопорушень, після згоди ОСОБА_4 надати необхідну суму грошових коштів, вирішив замаскувати свої злочинні дії та залучив до вчинення номінального правопорушення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була обізнана з обставинами підбурення ОСОБА_5 ОСОБА_4 на надання неправомірної вигоди прокурору Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, який підтримує обвинувачення та судді Васильківського міськрайонного суду Київської області, яким безпосередньо здійснюється судовий розгляд у справі.

У подальшому ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5, під час двох наступних зустрічей ОСОБА_5 з ОСОБА_4, які відбулись 27.07.2017 р. близько 24 години в м. Васильків на вулиці Володимирській та 28.07.2017 р. близько 8 години біля приміщення кінотеатру “Дружба” в м. Васильків по вулиці Шевченка за її безпосереднього сприяння та в її присутності, підтримала вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про необхідність надання неправомірної вигоди прокурору Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, який підтримує обвинувачення та судді Васильківського міськрайонного суду Київської області, яким безпосередньо здійснюється судовий розгляд у справі, з метою позитивного вирішення питання у справі ОСОБА_3, чим фактично підбурила ОСОБА_4 до передачі неправомірної загоди службовим особам, які займають відповідальне становище.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, 01.08.2017 р. на початку 7 години, за вказівкою ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_4 про заздалегідь визначені ОСОБА_5 час та місце, де ОСОБА_4 повинен був передати грошові кошти в сумі 4000 доларів США.

Цього ж дня, близько 12 години 50 хвилин ОСОБА_1, діючи за вказівками ОСОБА_5, та перебуваючи в м. Васильків, на узбіччі вулиці Нахімова, 1, поблизу ресторанного готельного комплексу “AVALON” одержала від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 104000 грн. (сто чотири тисячі гривень) для ОСОБА_5, що еквівалентно обумовленій попередньо грошовій сумі в доларів США.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище за вчинення службовими особами в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 27, ч 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.

09.01.2018 р. між обвинуваченим та прокурором була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Відповідно до даної угоди, прокурор відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42018000000000096 від 17.01.2018 р. та обвинувачена ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 27, ч 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинна понести ОСОБА_1: за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, зі встановленням іспитового строку терміном на 2 (два) роки. На підставі ч. 1, п. п. 2, 3, ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язок: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, визнала повністю та показала, що до неї звернулися ОСОБА_4 зі своїм братом ОСОБА_3, в зв’язку з тим, що у ОСОБА_3 були проблеми з законом. Звернулись до неї тому, що знали, що вона знайома з прокурором Пархоменком В.В. та попросили, щоб вона звернулась до нього, щоб він, користуючись своїм авторитетом та посадою, зміг допомогти ОСОБА_3 владнати його питання. 26.07.2017 р. вони відпочивали всі разом і ОСОБА_4 запропонував зателефонувати ОСОБА_5, на що вона погодилась, зателефонувала і об 11 год. вони зустрілись. Вона не була присутня при їх розмові. Зі слів ОСОБА_4 вона чула, що вони домовились з ОСОБА_5 про вирішення проблеми за суму 3 тис. доларів США. Потім декілька днів вони не спілкувались. 28.07.2017 р. вони зустрілись, ОСОБА_5 попросив, щоб вона в подальшому була присутня при всіх їх зустрічах, оскільки напряму ОСОБА_5 не хотів зустрічатись з ОСОБА_4. 28.07.2017 р. вони зустрілись втрьох: вона - ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 200 доларів США для перенесення судового розгляду. Потім вони розійшлися і пізніше ОСОБА_5 зателефонував їй і попросив повідомити ОСОБА_4, що судове засідання перенесено на 01.08.2017 р. Потім деякий час вони не спілкувались і не зустрічались. 31.07.2017 р. їй зателефонував ОСОБА_5 і сказав, щоб вона передала ОСОБА_4, що якщо він хоче вирішити питання відносно ОСОБА_3, то йому, ОСОБА_4 треба 01.08.2017 р. о 07-30 год. передати 4 тис. доларів США ОСОБА_5 та щоб ОСОБА_4 приїхав до неї додому і чекали на інформацію коли і куди, щоб він підійшов. Вона передала цю інформацію ОСОБА_4 Через деякий час вони пішли в бік кафе «Авалон», так сказав ОСОБА_5, але ОСОБА_5 там не було і їх зустрів незнайомий хлопець і дав їм телефон, на зв’язку якого був ОСОБА_5 ОСОБА_5 попросив ОСОБА_4 передати гроші цьому незнайомому хлопцю. ОСОБА_4 не погодився передавати кошти незнайомій особі і вони розійшлися по домівках. Кошти були для ОСОБА_5. Близько 11 години цього ж дня їй зателефонував ОСОБА_4 і попросив ще раз зателефонувати ОСОБА_5, щоб він приїхав на зустріч, бо на 12 год. у ОСОБА_3 повинен був бути суд. ОСОБА_5 перетелефонував пізніше і сказав, що він домовився в суді, щоб ОСОБА_3 не боявся йти до суду, що він вже вирішив вже якимось чином питання і попросив знову прийти туди ж до «Авалону» і принести кошти. Вони (ОСОБА_1 та ОСОБА_4) прийшли туди ж і знову ОСОБА_5 не було. Вона зателефонувала йому і запитала, чому він не приїхав. Він, ОСОБА_5, сказав, що приїде через 5 хвилин після того, як його людина забере кошти. Вона не знала, що ОСОБА_5 на той час був в м. Києві. ОСОБА_4 хотів обговорити деталі з ОСОБА_5 Потім по гучному зв’язку по мобільному телефону він, ОСОБА_5, сказав, що вирішив питання за 4 тис. доларів США та сказав передати, щоб ОСОБА_4 передав їй ці кошти і чекали його людину, яка б забрала кошти, бо сам ОСОБА_5 перебуває в м. Києві по роботі і не може приїхати. ОСОБА_4 передав їй кошти і після цього вона була затримана правоохоронними органами. Зі слів ОСОБА_5, сказаних ОСОБА_4, він повинен був надати ці кошти прокурору і судді. Щиро розкаялася в скоєному. Не заперечувала проти затвердження укладеної між нею та прокурором угоди на вищезазначених умовах.

Прокурор в судовому засіданні підтримала умови угоди про визнання винуватості укладеної між нею та обвинуваченою ОСОБА_1

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 – ОСОБА_2 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_1

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, укладення угоди є правомірним, та таким, що відповідає інтересам суспільства та держави.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, зокрема узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим Загальною частиною КК.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42018000000000096 від 17.01.2018 р. та обвинуваченою ОСОБА_1 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Судові витрати за проведення в ДНДЕКЦ судової технічної експертизи у розмірі 988,70 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався та в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання, а тому суд при постановленні вироку не застосовує до неї запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 09.01.2018 р. про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42018000000000096 від 17.01.2018 р. та обвинуваченою ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання: у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, встановивши їй іспитовий строк терміном 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1, п. п. 2, 3, ч. 2 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_1 обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_1 відраховувати з дня постановлення вироку.

Роз’яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Судові витрати за проведення в ДНДЕКЦ судової технічної експертизи у розмірі 988,70 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення учасникам провадження.

Суддя Кравченко Л.М.