Постанова № 72186684, 13.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1005/9618/2012 Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 22-ц/780/626/18 Доповідач у 2 інстанції КашперськаКатегорія 58 13.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Марченка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області, постановлену у м. Бориспіль 07 грудня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Шепелевої Ольги Сергіївни, Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, заінтересована особа Комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа» про визнання дій неправомірними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

07 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця і скасування постанов, остаточно уточнивши вимоги в жовтні 2017 року, просила скасувати постанови державного виконавця від 17 та 23 лютого 2017 року, 23 травня 2017 року, визнати дії державних виконавців неправомірними, скасувати постанову в.о. начальника відділу від 17 серпня 2017 року в частині п. 3, якою зобов'язано державного виконавця провести виконавчі дії по стягненню з ОСОБА_1 6427,63 грн., винести окрему ухвалу про порушення закону державними виконавцями та представниками КПТМ «Бориспільтепломережа».

Скаргу мотивувала тим, що 26 липня 2017 року вона ознайомилися з матеріалами виконавчого провадження, відкритого державним виконавцем Шепелевою О.С. постановою від 17 лютого 2017 року по виконавчому листу № 2/1005/2507/2012/1005/9618/2012, виданого 13 квітня 2014 року про стягнення з неї заборгованості на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» в розмірі 6427,63 грн.

Вважає дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження неправомірними, так як 08 червня 2016 року державний виконавець Швед Р.М. виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за даним виконавчим листом, оскільки лист не відповідав вимогам до виконавчого документа згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», і помилка у виконавчому листі не була виправлена.

Вказує, що у виконавчому листі неправильно зазначена дата видачі, строк пред'явлення до виконання, який у постановах про виконавче провадження не зазначений взагалі, та відкрито два виконавчих провадження на виконання двох виконавчих листів, хоча на виконання рішення мав видаватися лише один виконавчий лист. Строк пред'явлення до виконання виконавчих листів закінчився 14 березня 2015 року.

Зазначає також, що на даний момент у неї немає боргу перед стягувачем, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2017 року.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2017 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Заявник ОСОБА_1, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2017 року, постанови державного виконавця Шепелевої О.С. від 17 та 23 лютого 2017 року і постанову в.о. начальника Сергієнко А.М. від 17 серпня 2017 року, визнати дії виконавця Шепелевої О.С. та Сергієнко А.М. неправомірними, зобов'язати державних виконавців виконати дії по закриттю виконавчого провадження.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказувала, що підставою її звернення до суду стало те, що закриті виконавчі провадження не можна розпочати знову, але ігноруючи закон, державний виконавець Шепелева О.С. знову розпочала виконавче провадження за тими ж виконавчими листами. Суд першої інстанції, розглядаючи скаргу, порушив строки її розгляду, встановлені ст. 386 ЦПК України, і залишив поза увагою вимоги, пред'явлені Законом України «Про виконавче провадження» до виконавчого документа, порушення яких було перешкодою для відкриття виконавчого провадження. Суд також належним чином не перевірив її докази про невручення їй копій постанов, які оскаржуються, а державний виконавець не надав суду підтвердження їх вручення. Крім того, суд встановив, що заборгованість, яка стягується у виконавчому провадженні, не входить до іншого боргу і подвійного стягнення не відбувається, однак це суперечить доказам, наявним в матеріалах справи, зокрема рішенням апеляційної інстанції від 08 лютого 2017 року.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанови та дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби, суд першої інстанції виходив із того, що при винесенні оскаржуваних постанов державні виконавці дотрималися вимог Закону України «Про виконавче провадження» та не порушували прав та законних інтересів заявника як боржника у виконавчому провадженні; фактів неправомірних дій державного виконавця чи виконуючого обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 13 березня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області видано два виконавчі листи за рішенням Апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» 6427,63 грн. та судового збору 214,60 грн. Зазначено, що рішення набрало законної сили 13 лютого 2014 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 13 лютого 2015 року (а. с. 56 - 57, 116 - 117).

Постановою начальника Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 06 червня 2016 року скасовано постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 березня 2014 року (ВП № 42646024 та ВП № 42645955) з примусового виконання виконавчого листа № 2/1005/2507, виданого Бориспільським міськрайонним судом 13 березня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» 6427,63 грн. та судового збору 214,60 грн. (а. с. 32).

В подальшому постановами заступника начальника Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Шведа Р.М. ВП № 42645955 та ВП № 42646024 від 08 червня 2016 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/1005/2507, виданого 13 березня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» 6427,63 грн. та судового збору 214,60 грн. (а. с. 12 - 13).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви КПТМ «Бориспільтепломережа» про виправлення описки у виконавчому листі, яке просило замість строку пред'явлення виконавчого листа до виконання до 13 лютого 2015 року зазначити 14 лютого 2015 року (а. с. 58).

15 лютого 2017 року КПТМ «Бориспільтепломережа» звернулося до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби із заявами про відкриття виконавчих проваджень за виконавчими листами, виданими Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення із ОСОБА_1 6427,63 грн. та судового збору 214,60 грн. (а. с. 55, 115).

Постановою державного виконавця від 17 лютого 2017 року відкрито виконавче провадження ВП № 53425005 з примусового виконання виконавчого документу № 2/1005/2507/2012/1005/9618/2012, виданого 13 квітня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» заборгованості у розмірі 6427,63 грн. (а. с. 4 - 5).

Постановою державного виконавця від 23 лютого 2017 року відкрито виконавче провадження ВП № 53479374 з примусового виконання виконавчого документу № 2/1005/2507/2012/1005/9618/2012, виданого 13 січня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» судового збору у розмірі 214,60 грн. (а. с. 7 - 8).

В матеріалах справи наявний супровідний лист про направлення даної постанови боржнику ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 (а. с. 6).

Постановою старшого державного виконавця від 23 травня 2017 року у виконавчому провадженні ВП № 53425005 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, здійснивши відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 7170,39 грн. (а. с. 93).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року у даній справі задоволено заяву ОСОБА_1 та зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 2/1005/2507/2012, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області 13 квітня 2014 року до набрання законної сили ухвалою за результатом розгляду скарги № 4-с/359/63/2017 (а. с. 20 - 21, 100).

Постановою державного виконавця від 16 серпня 2017 року ВП № 53425005 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа, виданого 13 квітня 2014 року (а. с. 106 - 107).

17 серпня 2017 року Бориспільським об'єднаним Управління Пенсійного фонду України на адресу ОСОБА_1 направлено лист № 8570/04, яким повідомлено, що згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року з вересня 2017 року з її пенсії стягнення на підставі виконавчого листа від 13 квітня 2014 року проводитися не будуть (а. с. 34).

17 серпня 2017 року в.о. начальника Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Сергієнко О.М. винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження ВП № 53425005, якою встановлено, що державним виконавцем допущено описку в даті видачі виконавчого документа, а саме замість 13 березня 2014 року зазначено 13 квітня 2014 року, після чого з порушенням норми чинного законодавства винесено постанову від 16 серпня 2017 року № 53425005 про зупинення вчинення виконавчих дій, що унеможливлює в повному обсязі здійснення передбачених законом заходів щодо виконання рішення. Зобов'язано головного державного виконавця виправити описку, допущену в даті видачі виконавчого документа, скасувати постанову від 16 серпня 2017 року про зупинення вчинення виконавчих дій, зобов'язано головного державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановлену законом, спрямовані на виконання виконавчого листа про стягнення 6427,63 грн. (а. с. 43 - 46).

Постановою головного державного виконавця від 18 серпня 2017 року у ВП № 53425005 скасовано постанову про зупинення виконавчих дій від 16 серпня 2017 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/1005/2507/2012/1005/9618/2012 про стягнення із ОСОБА_1 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» заборгованості у розмірі 6427,63 грн. в зв'язку із допущенням описки в даті видачі виконавчого документа у постанові, що скасовується (а. с. 38 - 39).

Постановою головного державного виконавця від 18 серпня 2017 року у ВП № 53425005 виправлено описку, допущену в даті видачі виконавчого документа, а саме замість 13 квітня 2014 року на 13 березня 2014 року (а. с. 41 - 42).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2017 року виправлено описки, допущені в ухвалі Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року, а саме в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали суду слід читати «виконавчого листа № 2/1005/2507/2012, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області 13 березня 2014 року», та направлено на адресу Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, яку останнім одержано 31 серпня 2017 року (а. с. 123 - 124, 155).

Відповідно до ст. ст. 383, 385 ЦПК України в редакції станом на час постановлення ухвали, що оскаржується, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Обов'язки виконавців станом на момент відкриття виконавчого провадження регламентовано до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Аналогічні вимоги встановлені ч. ч. 1 - 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент видачі виконавчих листів.

Як вбачається із матеріалів справи, виконавчі листи від 17 та 23 лютого 2014 року, відповідають наведеним вимогам, оскільки вони містять всі передбачені законом відомості, в тому числі строк пред'явлення до виконання, а імперативної заборони видавати два виконавчі листи за одним рішенням Закон України «Про виконавче провадження» не містить, як і не містив на час видачі виконавчих листів.

Відповідно до ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, державний виконавець повинен був відкрити виконавче провадження згідно із вимогами ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», що і було ним зроблено постановами від 17 та 23 лютого 2017 року та направлено їх копії на адресу стягувача, що підтверджується копією супровідного листа, а отже колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правильності дій державного виконавця в цій частині.

Оскільки при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем було допущено описку в постанові в частині дати видачі виконавчого листа - замість 13 березня 2014 року вказано 13 квітня 2014 року, постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Вовка А.В. від 18 серпня 2017 року у ВП № 53425005 виправлено описку, допущену в даті видачі виконавчого документа, що також відповідає вимогам закону.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо невідповідності закону строку пред'явлення до виконання виконавчих листів, зазначеному в них, колегія суддів враховує, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви КПТМ «Бориспільтепломережа» про виправлення описки у виконавчому листі, яке в своїй заяві просило замість строку пред'явлення виконавчого листа до виконання до 13 лютого 2015 року зазначити 14 лютого 2015 року, і при пред'явленні виконавчих листів до виконання вдруге КПТМ «Бориспільтепломережа» надало копію цієї ухвали (а. с. 58, 118), а отже органи державної виконавчої служби повинні були діяти із урахуванням встановлених в ній обставин.

Так, відмовляючи КПТМ «Бориспільтепломережа» в заяві про виправлення описки, Бориспільський міськрайонний суд Київської області вважав, що строк пред'явлення до виконання - до 13 лютого 2015 року - зазначений правильно; ухвала від 05 серпня 2016 року ніким не оскаржена і набрала законної сили.

Також колегія суддів звертає увагу, що зазначення у виконавчому документі строку пред'явлення до виконання, який не відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно ст. 4 цього ж Закону не є підставою для повернення такого листа без виконання, оскільки така помилка може бути виправлена в подальшому в порядку, передбаченому законом.

Як вже було зазначено, не є такою підставою і видача двох виконавчих листів за одним рішенням суду.

Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на постанову начальника відділу державної виконавчої служби від 06 червня 2016 року, якою встановлено невідповідність виконавчих листів вимогам до виконавчих документів, не ґрунтуються на вимогах закону та не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки така постанова не має преюдиційного характеру і вичерпується її одноразовим виконанням.

Не відповідають фактичним обставинам справи доводи апеляційної скарги про те, що державним виконавцем порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», оскільки закінчене виконавче провадження розпочато знову.

Дійсно, згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову.

Разом із тим, виходячи із доказів, наявних в матеріалах справи, виконавче провадження за даними виконавчими листами не було закінченим, оскільки відповідної постанови державним виконавцем не виносилося.

Так, постановою начальника Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 06 червня 2016 року скасовано постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 березня 2014 року (ВП № 42646024 та ВП № 42645955) з примусового виконання виконавчого листа № 2/1005/2507, виданого Бориспільським міськрайонним судом 13 березня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» 6427,63 грн. та судового збору 214,60 грн. (а. с. 32), а постановами заступника начальника Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Шведа Р.М. ВП № 42645955 та ВП № 42646024 від 08 червня 2016 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження.

Дані дії не є ідентичними закінченню виконавчого провадження і не тягнуть за собою передбачених ним наслідків.

Оцінюючи доводи скарги ОСОБА_1 щодо неналежного повідомлення її про відкриття виконавчого провадження, що, на її думку, порушує її право на надання семиденного строку на добровільне виконання рішення суду, колегія суддів враховує, що відповідно Закону України «Про виконавче провадження» в новій редакції надання такого строку боржнику для добровільного виконання рішення суду не передбачається, та відхиляє ці доводи із наведених підстав.

Із доводами скарги ОСОБА_1 про те, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження за виконавчими листами, строк виконання за якими закінчився, колегія суддів також не може погодитися, оскільки відповідно до ч. 5 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, а саме протягом трьох років (ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Також судом встановлено, що в ході виконання виконавчого провадження постановою старшого виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Шепелевої О.С. від 23 травня 2017 року у виконавчому провадженні ВП № 53425005 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, здійснено відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 7170,39 грн. (а. с. 93).

Дані дії вчинені державним виконавцем на підставі ст. ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», єдиною підставою скасування зазначеної постанови ОСОБА_1 вважала незаконність відкриття виконавчого провадження, а отже суд першої інстанції правомірно не задовольнив її скаргу в цій частині.

Надано судом першої інстанції і належної оцінки діям в.о. начальника Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Сергієнко О.М., якою 17 серпня 2017 року винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження ВП № 53425005.

Так, відповідно ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, в.о. начальника відділу державної виконавчої служби здійснено перевірку законності виконавчого провадження в межах компетенції та відповідно до вимог закону.

Відтак, права, свободи чи інтереси при відкритті виконавчого провадження, за захистом яких заявник ОСОБА_1 звернулася до суду, порушені не були.

Виходячи із вищевикладеного, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 в цілому.

Не відповідають вимогам закону доводи скарги ОСОБА_1 про відсутність боргу, оскільки рішення Апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2014 року є чинним і підлягає виконанню в загальному порядку.

Разом із тим, ст. 432 ЦПК України передбачає порядок і підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в тому числі у разі відсутності обов'язку боржника, а отже ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до суду із відповідною заявою.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.