Ухвала суду № 72186313, 14.02.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/924/16-ц

6/467/4/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2018 року смт. Арбузинка

Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кірімової О.М.

за участю секретаря Сіваченко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Арбузинського районного суду перебуває справа за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою судді Арбузинського районного суду від 24.01.2018 року зазначена заява прийнята до провадження та судове засідання призначено на 10 годину 00 хвилин 05 лютого 2018 року. В зв’язку з відсутністю станом на 05 лютого 2018 року повідомлення про вручення заявникові судової повістки, судове засідання було відкладено до 08 години 30 хвилин 14 лютого 2018 року.

Від представника заявника до судового засідання надійшла заява про слухання справи за його відсутності та відсутності заявника, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Заінтересовані особи, будучи повідомлені про час та місце слухання справи, не з’явились.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягає виконанню у справі № 467/924/16-ц за відсутності стягувача і боржника за наявними у справі доказами.

Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2016 року Арбузинським районним судом Миколаївської області винесено заочне рішення яким задоволено позов ТОВ «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки.

На виконання рішення суду, 06.07.2016 року Арбузинським районним судом було видано виконавчі листи у справі та направлено на адресу представника стягувача.

Згідно ухвали Арбузинського районного суду від 30.10.2017 року, заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 26 травня 2016 року задоволено, рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 26 травня 2016 року у справі 467/924/16-ц скасовано, та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Арбузинського районного суду від 13.11.2017 року, клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про передачу справи до іншого суду задоволено. Позовну заяву ТОВ «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави передано за підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова для розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року (далі – Інформаційний лист ВССУ) роз’яснено, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, конкретний перелік яких є вичерпним.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження.

В зв’язку з цим, як зазначається у інформаційному листі ВССУ, у разі, якщо виконавчий лист вже пред’явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на те, що ухвалою Арбузинського районного суду від 30.10.2017 року рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 26 травня 2016 року у справі 467/924/16-ц, на підставі якого було видано виконавчі листи, скасовано, що є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Виконавчі листи, видані на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, не є такими, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа та/ або є такими, що видані помилково.

Іншого в судовому засіданні не добуто.

У зв’язку з зазначеним, у задоволенні вказаної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 18, 260, 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Миколаївської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Арбузинського

районного суду ОСОБА_4