Рішення № 72185732, 07.02.2018, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2742/17

Провадження № 2/459/132/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 лютого 2018 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Кріля М.Д.

при секретарі Данилів О.І.

за участю: позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Червонограда справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа, без самостійних вимог: Орган опіки та піклування Червоноградської міської ради Львівської області) про визначення місця проживання дитини з матір`ю,-

в с т а н о в и в :

Позивачка в жовтні 2017 року звернулася в суд з даним позовом, в заяві вказала, що шлюб з відповідачем був зареєстрований 05.05.2014 року, який рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 09.02.2017 року був розірваний. Від даного шлюбу вони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживала разом з нею та перебуває на її утриманні. В подальшому відповідач забрав дитину, та повернути їй дитину за місце проживання відмовлявся. Станом на сьогоднішній день дитина проживає разом з нею. Таким чином на момент звернення до суду виик спір щодо визначеня місця проживання дитини. За те, що вона мала намір побачитись з дитиною і лишити її в себе ночувати, відповідач заподіяв їй тілесні ушкодження. З приводу даного факту було порушено кримінальну справу за ч.1 ст.126 КК України, яка була розглянута Червоноградським міським судм Львівської області та винесено вирок від 21.07.2017 року, яким відповідача визнано винним у вчиненні даного кримінального правопорушення. Ствердила, що до подачі позову і на момент розгляду дитина проживала разом із нею, в квартирі в якій є усі необхідні умови для проживання. На підставі наведеного вище, просить суд визначити місце проживання ОСОБА_3, 16.08.2014 року, за нею як матір`ю.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить позов задоволити.

Належно повідомлений відповідач в судові засідання 28.11.2017 року, 14.12.2017 року, 23.01.2018 року та 07.02.2018 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Представник органу опіки та піклування Червоноградської міської ради Львівської областів судове засідання не з’явилася, подала в суд заяву про розгляд справи у її відсутності, підтримує рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 25.01.2018 року №20 п.12.

Як передбачено ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши докази суд встановив слідуюче.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.05.2014 року, який рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 09.02.2017 року було розірвано. Після розрвання шлюбу позивачці залишено дошлюбне прізвище – «Буй».

Від даного шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-СГ №427662 від 11.09.2014 року.

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області про затвердження висновків комісії з питань захисту прав дитини № 20 від 25.01.2018 року, питання щодо проживання малолітнього ОСОБА_3, 16.08.2014 року з матір`ю ОСОБА_1 є доцільним.

Окрім цього судом встановлено, що ОСОБА_2 засуджений 21.07.2017 року вироком Червоноградського міського суду Львівської області за ч.1 ст. 126 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 510,00 грн.. Згідно даного вироку, відповідач обвинувачувався в тому, що в ході словесного конфлікту з позивачкою, умисно наніс долонею своєї правої руки один удар в голову останньої, а саме в її ліву щоку. Своїми діями ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 фізичний біль, без спричинення тілесних ушкоджень.

В силу вимог ст. 140 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обовязки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч.1 ст.160, ст. 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК ( 2947-14 ), якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім цього, принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної асамблеї ООН 20.11.1959 року, передбачено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері кохання та морального і матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір'ю.

На підставі наведеного вище, беручи до уваги інтереси та потреби неповнолітнього сина сторін, зумовлені його розвитком та станом здоров'я, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід залишити проживати з позивачкою, тому суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 259, 264, 265, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Львівська обл., м. Червоноград, вул. Шухевича, 12/17, ІПН-3467211320) до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (Львівська обл., м. Червоноград, вул. Набережна, 13/22), з участю третьої особи, без самостійних вимог: Орган опіки та піклування Червоноградської міської ради Львівської області (Львівська обл., м. Червоноград, пр. Шевченка, 19) про визначення місця проживання дитини з матір`ю– задоволити.

Місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1– визначити за місцем проживання його матері ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640, 00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 13.02.2018 року.

Суддя: М. Д. Кріль