
Справа № 464/206/18
пр.№ 2/464/619/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/заочне/
01.02.2018 м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
у складі: головуючого-судді Мички Б.Р.
секретар судового засідання Янишин М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” /позивач/ до ОСОБА_1 /відповідач/ про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 228,15 грн. за кредитним договором № 401502417 від 21 серпня 2013 року. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до укладеного між ПАТ “Альфа-Банк” та відповідачем договору № 401502417 від 21 серпня 2013 року останній отримав кредит у розмірі 10 670,00 грн. 30.09.2014 між ПАТ “Альфа-Банк” та ТзОВ “Дата ОСОБА_2” було укладено договір факторингу, відповідно до якого до ТзОВ “Дата ОСОБА_2” перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором. 10.10.2016 між ТзОВ “Дата ОСОБА_2” та ТзОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” було укладено договір факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ, відповідно до якого ТзОВ “Дата ОСОБА_2” відступило ТзОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТзОВ “Дата ОСОБА_2”. Згідно з додатком № 1-1 до договору факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 ТзОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 14 228,15 грн., з яких: 10 670 грн. – заборгованість за основною сумою; 1 858,15 грн. – заборгованість за процентами та комісією; 1 700 грн. – пеня, штраф, неустойка. У зв’язку із невиконанням відповідачем свого зобов’язання щодо погашення кредитної заборгованості, змушені звернутися до суду із вказаним позовом, який просять задовольнити, а також просять здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 18.01.2018 задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оскільки згідно з правилами ч.6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним та відповідно до ст.274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а тому цією ж ухвалою відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з ч.4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 6 статті 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зазначений відповідачу в ухвалі від 18.01.2018 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі строк останній не надав суду відзив на позовну заяву без поважних причин. Крім цього, у матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. А тому, враховуючи вищевказане, у відповідності до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Зі згоди представника позивача, яка надіслала до суду клопотання від 26.01.2018, в якому вказала, що у разі неявки у судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи /докази і письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи/, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення за правилами спрощеного позовного провадження з наступних підстав.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 серпня 2013 року ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 401502417, згідно з яким він отримав кредит у розмірі 10 670,00 грн. В зазначеному договорі вказано, що процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 0,01% річних, а дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісійної винагороди за надання (інформації) виписок за рахунком – 22.08.2015.
Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України). У відповідності до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.
Судом встановлено, що 30.09.2014 між ПАТ “Альфа-Банк” та ТзОВ “Дата ОСОБА_2” було укладено договір факторингу, відповідно до якого до ТзОВ “Дата ОСОБА_2” перейшли права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача згідно з кредитним договором № 401502417. 10.10.2016 між ТзОВ “Дата ОСОБА_2” та ТзОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” було укладено договір факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ, відповідно до якого ТзОВ “Дата ОСОБА_2” відступило ТзОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” належне йому право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку № 1-1 до договору, серед яких кредитний договір № 401502417. Згідно з додатком № 1-1 до договору факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 ТзОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 14 228,15 грн., з яких: 10 670 грн. – заборгованість за основною сумою; 1 858,15 грн. – заборгованість за процентами та комісією; 1 700 грн. – пеня, штраф, неустойка.
Відповідно до ч.1 ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 Цивільного кодексу передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в Постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов’язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов’язку погашення кредиту взагалі.
Судом встановлено, що позивачем умови укладеного договору виконано, проте відповідач взяті на себе зобов’язання за договором не виконував ні на рахунки ТзОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”, ні на рахунки попередніх кредиторів, а відтак має непогашену заборгованість за кредитним договором № 401502417 у розмірі 14 228,15 грн., яка складається з наступного: 10 670 грн. – заборгованість за основною сумою; 1 858,15 грн. – заборгованість за процентами та комісією; 1 700 грн. – пеня, штраф, неустойка.
Крім цього, позовні вимоги стверджуються письмовими доказами, які є в матеріалах справи, а саме: копією анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в Приватбанку, витягом з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", розрахунком заборгованості за договором № б/н від 02.09.2014 .
Згідно з ст.141 Цивільного процесуального кодексу України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 1600 грн. судового збору.
На підставі ст.ст. 11, 526, 530, 625, 1054-1050, 1077, 1082 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 19, 141, 178, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України,
у х в а л и в:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” заборгованість за договором № 401502417 від 21 серпня 2013 року в розмірі 14 228,15 грн. /чотирнадцять тисяч двісті двадцять вісім гривень/ п’ятнадцять копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” судовий збір в розмірі 1600 грн. (одну тисячу шістсот грн.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 01.02.2018
Позивач: ТзОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”, код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30.
Відповідач: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Головуючий Б.Р. Мичка
Судове рішення № 72185596, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 01.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/206/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: