Ухвала суду № 72184846, 08.02.2018, Городоцький районний суд Львівської області

Провадження №2/441/293/18

Справа № 441/193/18

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"08" лютого 2018 р. суддя Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення, -

в с т а н о в и л а :

05.02.2018р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення.

Згідно ст. 175 ЦПК України позовна заява, повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів така подана без дотримання вимог ст.175 ЦПК України.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Згідно ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Із позовної заяви вбачається, що позивач звертається з позовом до відповідача про виселення, у позові вказує, що відповідач є власником ? частини будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Між тим, доказів належності ? частини будинку відповідачці до матеріалів позову позивач не долучив.

Крім того, із викладу обставин, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги убачається, що позов заявлено не про виселення, а про припинення частки у спільному майні.

Так, позивач покликається на норми ст. 365 ЦК України, відповідно до якої право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Натомість, питання виселення врегульовано нормами ЖК України.

Згідно ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.

Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Крім того, позивач вказує, що відповідач не проживає у вказаному будинку, та має визначене інше місце проживання, а саме, у р. Молдова, однак, у позові зазначає місце проживання відповідача: АДРЕСА_1.

За наведеного, позовні вимоги не конкретизовані, а отже, позивачу слід визначитися із змістом позовних вимог.

Крім того, згідно з абз.5 п.6 ППВСУ №7 , в окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника, що виділяється, зобов"язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенмацію за належну частку з обов"язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

Водночас при визначенні судом розміру грошової компенсації, яка підлягає стягненню з однієї сторони на користь іншої, необхідно врахувати розяснення Пленуму Верховного суду України, викладені в абз. 3 п.6 постанови "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", відповідно до яких розмір такої грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку (квартири) на час розглчду справи.

На виконання даної норми позивач долучив Звіт про оцінку майна, виконаний оціночною компанією "Апекс" 15.12.2017р., проте, сертифікату суб"єкта оціночної діяльності та інших реєстраційних документів на нього до матеріалів позову не долучив.

А також у порушення ст. 175 ЦПК України позивачем не долучено до матеріалів справи попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175,177, 185 ЦПК України, суд,-

у х в а л и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення - залишити без руху.

Зобов'язати позивача протягом десяти днів, з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки позову, що наведені в описовій частині такої.

У випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем протягом вказаного вище часу, позов вважати неподаним та повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Перетятько О.В.