Постанова № 72183827, 09.02.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8876/17

Категорія 94

2-а/295/225/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Зосименка О.М.,

секретаря с/з Забродцького А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Генеральної дирекції Державної кримінально-виконавчої служби України, про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся з позовом з врахуванням уточнень від 22.01.2018 р. до Генеральної дирекції Державної кримінально-виконавчої служби України в якому просив суд визнати незаконним та скасувати наказ заступника директора Департаменту забезпечення діяльності Державної кримінально виконавчої служби України від 04.07.2017 року № ДЗД/16-61/179-17 про звільнення позивача з посади начальника кадрової роботи Департаменту забезпечення діяльності Державної кримінально виконавчої служби України на підставі ч.1 п.1. ст..40 КЗпП України у зв'язку із скорочення штату; поновити на посаді начальника кадрової роботи в держаній установі Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову вказав на незаконність звільнення на підставі ч.1 п.1. ст..40 КЗпП України у зв'язку із скорочення штату, оскільки скорочення штату не відбулося.

В останнє судове засідання позивач, представники сторін не з'явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши письмові матеріали, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 1 ч.1 ст.40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір,укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Судом встановлено, що наказом заступника міністра юстиції України №5341/к від 28.11.2016 року затверджено організаційну структуру та штат Департаменту забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України до якої ввійшов відділ кадрової роботи чисельністю 8 осіб (а.с.25).

31.01.2017 року наказом директора Департаменту забезпечення діяльності Державної кримінально виконавчої служби України за № ДЗД/16-13/179-17 позивача призначено на посаду начальника відділу кадрової роботи Департаменту забезпечення діяльності Державної кримінально виконавчої служби України.

Наказом першого заступника Міністра юстиції України від 15 березня 2017 року № 878/5 припинено Департамент забезпечення діяльності Державної кримінально виконавчої служби України та утворено державну установу «Управління з питань забезпечення діяльності та розвитку Державної кримінально-виконавчої служби України».

Права та обов'язки припиненого Департаменту переходять до державної установи «Управління з питань забезпечення діяльності та розвитку Державної кримінально-виконавчої служби України»

Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2017 №1223/к затверджено структуру та штат новоутвореної державної установи «Управління з питань забезпечення діяльності та розвитку Державної кримінально-виконавчої служби України», скорочено організаційну структуру та штат Департаменту забезпечення діяльності Державної кримінально виконавчої служби України. (а.с.53)

Як вбачається з додатку №1 до наказу Міністерства юстиції України від 28.03.2017 №1223/к, яким затверджено структуру та штат новоутвореної державної установи, до структури установи входить відділ кадрової роботи чисельністю 9 чоловік.

04.07.2017 року наказом заступника директора Департаменту забезпечення діяльності Державної кримінально виконавчої служби України, головою комісії з реорганізації, за № ДЗД/16-61/179-17 позивача звільнено з посади начальника кадрової роботи Департаменту забезпечення діяльності Державної кримінально виконавчої служби України на підставі ч.1 п.1. ст..40 КЗпП України у зв'язку із скорочення штату

14.07.2017 року наказом Міністерства юстиції України за №2239/5 державну установу «Управління з питань забезпечення діяльності та розвитку Державної кримінально-виконавчої служби України» перейменовано у державну установу «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України»

Таким чином, встановивши, що наказом першого заступника Міністра юстиції України від 15 березня 2017 року № 878/5 утворено державну установу «Управління з питань забезпечення діяльності та розвитку Державної кримінально-виконавчої служби України» та припинено Департамент забезпечення діяльності Державної кримінально виконавчої служби України; скорочення штату фактично не відбулося, оскільки було створено нову державну установу та затверджено її структуру та штат, суд дійшов висновку, що позивача фактично звільнено із займаної посади на підставі п.1 ч.1 ст..40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією, а не скороченням чисельності штату.

Частиною 3 статті 235 КЗпП України визначено, що у разі визнання формулювання причин звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Розірвання трудового договору у випадку ліквідації установи, проводиться без попередньої згоди виборного ) органу (первинної профспілкової організації, членом, якої є працівник) ( ч.1 ст..43 КЗпП України).

Отже, встановивши, що позивач в обґрунтування позовних вимог вказав на незаконність оскаржуваного наказу з підстав того, що скорочення штату не відбулося; позивача фактично звільнено із займаної посади на підставі п.1 ч.1 ст..40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією державної установи, а не скороченням чисельності штату, суд дійшов висновку, що на підставі 235 КЗпП України необхідно змінити формулювання причини звільнення позивача, яка зазначена в спірному наказі, вказавши, що підставою для звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу кадрової роботи Департаменту забезпечення діяльності Державної кримінально виконавчої служби України є п.1 ч.1 ст..40 КЗпП України, а саме ліквідація установи.

За вище встановлених обставин, відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. 40 КЗпП України, ст. ст. 252,262, КАС України, суд, -

вирішив:

у задоволенні позову - відмовити.

Змінити наказ № ДЗД/16-61/179-17 від 04.07.2017 року в частині формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з п.1 ч.1 ст..40 КЗпП України у зв'язку із скорочення штату працівників на п.1 ч.1 ст..40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією установи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено - 14.02.2018 р.

Суддя О.М. Зосименко