Ухвала суду № 72182931, 29.01.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 183/5379/17

№ 2-а/183/52/18

29 січня 2018 року м.Новомосковськ

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д.О., розглянувши в порядку скороченого позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій,

встановив:

24 жовтня 2017 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов, в якому позивач, з урахуванням уточнень просить:

- визнати дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по інвалідності в порушення вимог частини 2 ст.9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), а саме без урахування всіх видів грошового забезпечення – протиправними;

- зобов’язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій у місячний термін сплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової грошової допомоги по інвалідності з урахуванням усіх видів грошового забезпечення згідно з вимогами частини 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у розмірі 317440,62 грн. з урахуванням раніше виплаченої суми, які перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_1;

- зобов’язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій у місячний термін нарахувати та сплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу завданих тривалим неперерахуванням недоплаченої суми одноразової грошової допомоги по інвалідності з розміру 317440,62 грн. у відповідності ст.ст. 1-4, 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», кошти перерахувати на Банківський рахунок ОСОБА_1;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення.

В обґрунтування позову та дати звернення з позовом до суду позивач зазначає, що під час проходження служби в органі, правонаступником якого є відповідач 20 серпня 2007 року актом оглядом МСЕК позивачу встановлено другу групу інвалідності. Згідно з витягу із протоколу засідання Центральної експертно-лікарської комісії МНС України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, визначено можливість призначення та виплату позивачу, як інваліду війни 2 групи, одноразової грошової допомоги при настанні інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з безпосереднім виконанням службових обов'язків у розмірі 54 місячного грошового забезпечення у відповідності підпункту 3 пункту 2 та пункту 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту» затвердженого постановою КМ України № 908 від 11 липня 2007 року відповідно до розміру грошового забезпечення, а саме тільки з посадового окладу, окладу за спеціальне звання, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної 100-відсоткової надбавки за останньою посадою на день інвалідності у розмірі 44604 гривень.

Не погоджуючись з розміром цієї допомоги позивач направив у письмовому вигляді заяву на ім'я Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25 вересня 2017 року, в якій просив обґрунтовано роз'яснити розмір виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності, а в разі невідповідності раніше отриманого розміру грошової допомоги законодавчим актам України, чинним на час виникнення спірних відносин здійснити перерахунок (або відмовити в перерахунку) недоплаченої суми одноразової грошової допомоги по інвалідності.

В листі - відповіді Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 10.10.2017 року № 03-14338/201, отриманого позивачем поштовим зв'язком 18 жовтня 2017 року відмовлено в перерахунку та доплаті одноразової грошової допомоги по інвалідності.

Вказує, що з моменту отриманням листа - відповіді від Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 10.10.2017 року № 03-14338/201, отриманого поштовим зв'язком 18 жовтня 2017 року, та в якому відмовлено в перерахунку та доплаті одноразової грошової допомоги по інвалідності позивач дізнався про порушення законних прав та інтересів, в чому вбачаються протиправні дії, в результаті яких завдано шкоди.

Тому просить вести відлік шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою про захист порушених прав та інтересів саме з дати отримання листа - 18 жовтня 2017 року від ДСНС України, в якому він дізнався про порушення своїх прав згідно до частини 2 ст. 99 КАС України, для захисту яких змушений звернутися з позовною заявою до суду відповідно до ст. 6 КАС України. Зазначаючи при цьому, що виплачена грошова допомога не відповідає розміру, який встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки вище вказаною постановою Кабінету Міністрів України протиправно обмежено кількість видів грошового забезпечення, з яких необхідно визначати розмір такої допомоги.

В судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. Зазначає, що позивач 25.09.2017 звернувся до ДСНС із заявою про здійснення перерахунку недоотриманої одноразової грошової допомоги у розмірі 138339 грн. 90 коп. із урахуванням раніше виплаченої суми. ДСНС листом від 10.10.2017 року № 03-14338/201 повідомила позивача, що йому виплату одноразової грошової допомоги здійснено відповідно до чинного законодавства. Зазначений лист містить лише інформаційний характер, із змісту цього листа вбачається, що в ньому не міститься будь-яких управлінських рішень, не містить нових норм, які б породжували або звужували права позивача. ДСНС повторно не розглядала документи позивача та не приймала будь-яких рішень стосовно нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а відтак зазначений лист не може бути підставою для поновлення процесуального строку для звернення позивача до суду.

Як вбачається із змісту позовних вимог позивача, він до 06.08.2007 року проходив внутрішню службу в органах та підрозділах МНС України - Головному управлінні МНС України в Дніпропетровській області на керівних посадах, був особою начальницького складу у спеціальному званні підполковник внутрішньої служби, вислуга років на службі станом на 27.07.2007 була 29 років 00 міс. 01 день, а відтак не міг не знати порядок, умови проходження внутрішньої служби, оплати грошового забезпечення, його склад, порядок, умови та розмір грошової допомоги виплата, якої здійснюється при настанні інвалідності. 01.10.2007 році за рішенням МСЕК позивачу встановлена II група інвалідності. 27.11.2007 року позивачем, відповідно до пункту 5 Порядку № 908 та наказу МНС України № 527 від 02.08.2007 року «Про організацію роботи з виплати грошової допомоги» подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги та інші пов'язані із цим документи, про що свідчить відповідний запис у Журналі обліку виплати одноразової грошової допомоги у стовпчику “Дата поступлення заявления”.

За результатами розгляду поданих документів протоколом засідання Комісії з призначеним одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту МНС України від 15.05.2008 року № 10 позивачу, як інваліду II групи, було вирішено, згідно із підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 908 виплатити одноразову грошову допомогу у сумі 44 604 грн. 00 коп.

Позивачу 24.06.2008 року виплачено 44 604 грн. 00 коп., про що свідчить відповідний запис у Журналі обліку виплати одноразової грошової допомоги у стовпчику “Дата виплати страховки”.

Отже, процесуальний строк на звернення позивача до суду з даною позовною заявою почав свій відлік з 24.06.2008 року - моменту виплати позивачу одноразової грошової допомоги у сумі 44 604 грн. 00 коп. на його картковий рахунок.

А відтак, про порушення своїх прав позивач знав або міг би дізнатись в червні 2008 року, тобто в дні отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II група інвалідності.

На думку ДСНС, позивач, який вважає, що йому недоплатили одноразову грошову допомогу не доведено поважності пропуску строку звернення до суду, не наведено обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення його до суду.

В той же час, позивач звертаючись у вересня 2017 року до ДСНС із заявою про захист прав був обізнаний про існування та зміст п. 3 Порядку № 908, який визначає складові розміру грошової допомоги.

Разом з тим, позивач звернувся із позовом до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області лише 21.10.2017 року, тобто через 9 років 4 місяці після того, як позивач мав би знати або дізнатись про порушення свого права, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Крім цього, Порядок № 908 та інші нормативно-правові акти сфери регулювання цивільного захисту, а також, які регулюють порядок проходження особами внутрішньої служби, їх права та обов'язки були в установленому порядку опубліковані у в офіційних друкованих виданнях: «Офіційний вісник України», газеті «Урядовий кур'єр», а відповідно доведені до відома населення.

З огляду на, що позивач під час проходження внутрішньої служби та перебуваючи на керівних посадах був обізнаний про склад, порядок, умови та розмір грошової допомоги виплата, якої здійснюється при настанні інвалідності.

На думку ДСНС позивачем не доведено поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

В судовому засіданні позивач заперечив проти застосування строку позовної давності до правовідносин. Вказав на те, що як особа, яка проходила службу, отримав одноразову допомогу при настанні інвалідності, однак не знав і не міг знати про виплату допомоги в меншому розмірі, оскільки отримав виплату від державного органу та вважав вірним нарахування. Про те, що його права порушені дізнався тільки з відповіді відповідача, в якій повідомлено про правові підстави виплати, які на його думку є неправомірними, а тому і звернувся з позовом до суду.

Питання щодо наявності підстав для застосування строку позовної давності розглянуто з урахуванням положень п.10 ч.1 Розділу VІІ КАС України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII за правилами чинного КАС України.

Розглядаючи виникле питання суд виходить з наступного.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За чч.3, 4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч.1 ст.120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Ч.1 ст.121 КАС України визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За чч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, як свідчать обставини справи, спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень виплачено позивачу допомогу не в належному розмірі.

При цьому необхідно враховувати, що предметом позову в даній справі є дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами. При цьому, виплата допомоги позивачу відбулася 24.06.2008 року.

Враховуючи, що позивач одержав даний платіж 24.06.2008 року та на протязі періоду з 24.06.2008 року по 2017 рік міг звернутись до відповідача з вимогами про надання роз`яснення формування своєї допомоги, однак цим правом скористався лише в 10 жовтня 2017 року,- дату отримання відповіді на звернення не можна вважати за дату, з якої позивачу стало відомо про порушення своїх прав.

Зокрема, для правильного обчислення строку звернення до суду важливим є визначення його початкового моменту.

Виходячи з вимог ст. 122 ч. 2 КАС України початок перебігу строку звернення до суду, суд пов'язує не з фактом обізнаності особи, якій належить порушене право в зв'язку з тим, що цей суб'єктивний момент є результатом недбалого ставлення особи до охорони власних прав, а з моменту, коли вона повинна була дізнатися про таке порушення. Враховуючи, що Порядок № 908 та інші нормативно-правові акти сфери регулювання цивільного захисту, а також, які регламентують порядок проходження особами внутрішньої служби, їх права та обов'язки були в установленому порядку опубліковані у в офіційних друкованих виданнях: «Офіційний вісник України», газеті «Урядовий кур'єр», а відповідно доведені до відома населення.

Враховуючи принцип, закріплений ст.68 Конституції України, позивачем не доведено, що ним пропущено шестимісячний строк, передбачений ст. 122 КАС з поважних причин.

Крім того, позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду не заявлялось, поважності причин такого пропуску матеріали справи не містять. Позов стосується дій відповідача щодо проведення грошової допомоги по інвалідності, а не відповідальності за завдану життю та здоров`ю шкоду або відшкодування ядерної шкоди. Стосується розміру виплати, а не факту не виплати такої допомоги взагалі.

Таким чином початок перебігу строку позовної давності щодо вимог про виплату допомоги рахується саме з 24.06.2008 року та сплив 24.12.2008 року.

Оскільки позивач звернувся з позовом 24.10.2017 року, чим пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовом, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.120-123, 240, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Парфьонов