Ухвала суду № 72182242, 09.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1347/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., при секретарі судового засідання Вереш А.В., за участю прокурора Микулець В.Ю., слідчого Дідусенко Б.О., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12018070030000441 – слідчого Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_5,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, ––

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у кримінальному провадженні №12018070030000441 – слідчий Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3, за погодженням з прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4., звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070030000441 від 08.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1

Подане клопотання мотивує тим, що 08 лютого 2018 року близько 01 години 30 хвилин, перебуваючи біля будинку №77 за адресою м. Ужгород по вул. Другетів, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з гр. ОСОБА_5, з прямим умислом, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, із корисливих мотивів, із метою заволодіння чужим майном, проникли до автомобіля шляхом ривка задніх дверей на автомобілі марки ВАЗ моделі 2103 жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, власником, якого являється гр. ОСОБА_6. При цьому ОСОБА_1 знаходився зі сторони місця водія, а ОСОБА_7 допомагав штовхати автомобіль тримаючись за багажне відділення. Продовжуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою перемістивши автомобіль до перехрестя вулиць Сільвая – Мала де намагалися завести автомобіль, але їх було затримано працівниками патрульної поліції.

08.02.2018 слідчим СВ Ужгородського ВП за погодженням прокурора Ужгородської місцевої прокуратури повідомлено про підозру ОСОБА_8, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, - тобто в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_8 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати що він може переховуватися від органів досудового розслідування ; незаконно впливати на свідків та очевидців даної події; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення та приймаючи до уваги, що жоден більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8, строком на 60 (шістдесят) днів без визначення застави .

Слідчий вказує, що висновки сторони обвинувачення, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом є не припущенням, а об’єктивною дійсністю.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав наведених у клопотанні. Зокрема слідчий звернув увагу суду на те, що підозрюваний ОСОБА_9 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої, і більш м’який запобіжний захід, як тримання під вартою не може запобігти ризикам визначеним п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор звернув увагу на те, що ОСОБА_9 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, дітей на утриманні не має, що в сукупності підтверджує наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати відносно підозрюваного інший запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою, який на його думку забезпечить належну процессуальну поведінку підозрюваного. Зокрема просив у випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному розмір застави. Вказав, що ОСОБА_9 має місце роботи в м. Ужгород та тимчасово проживає в м. Ужгород.

Підозрюваний ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримав доводи захисника, просив обрати йому інший запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою, зобов'язувався на кожний виклик слідчого з'являтись.

Заслухавши думку прокурора та слідчого про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника підозрюваного, підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Аналізуючи доцільність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_9 суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.

Дослідивши матеріали судового провадження, приєднані прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбчених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики, на думку слідчого судді, доводяться вагомістю доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_9 кримінального правопорушення, а також тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним.

При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів , що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не можуть запобігти ризикам вчинити підозрюваним спроби переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Дані про особу ОСОБА_9: уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 , не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_5, працює ТОВ « Профур» слідчий суддя визнає такими, що не спростовують визнані доведеними вказані вище ризики.

Водночас слідчий суддя вважає, що вік та стан здоров’я ОСОБА_9 дозволяють та не перешкоджають обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Доказів про те, що стан здоров’я ОСОБА_9 перешкоджає обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надано.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Зокрема, судом враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об'єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об'єктивно зв'язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість обрання іншого більш м’якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_9

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчим суддею, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож слідчий суддя приходить до висновку про доцільність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 був затриманий 08.02.2018 року о 13 год. 10 хв. , а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаної дати.

Відповідно вимог ст.ст.177, 178, 183, 199 КПК України слідчий суддя враховує передбачені законом обставини та дійшов до висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, враховуються заявлені обвинуваченою стороною ризики, передбачені ст.177 КПК України, які виправдовують тримання особи під вартою.

Оцінюючи в сукупності всі вищевикладені обставини, наявні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України передбачені випадки, коли слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні не встановлено передбачених вказаною нормою підстав для не визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 182 ч. 4 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 цієї статті визначено, що розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого злочину покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України слідчий суддя вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 обов’язків, передбачених цим Кодексом становить - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 52 860,00 грн., і такий на думку суду, буде належним чином гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Також роз’яснити ОСОБА_9, що в разі невиконання вище перерахованих обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12018070030000441 – слідчого Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити .

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 08.04.2018 року.

Строк тримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання – з 13 год. 10 хв. 08 лютого 2018 року.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1, покладених на нього обов’язків передбачених цим Кодексом – в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 52860,00 грн.

Роз’яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_1, наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

Роз’яснити ОСОБА_1 що в разі невиконання вище перерахованих обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено і оголошено 13.02.2018 року о 08 -55 год.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_10