Ухвала суду № 72181430, 14.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7339/16-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання – Гайданці Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 про роз’яснення рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про роз’яснення рішення суду.

В обґрунтування поданої заяви державний виконавець посилається на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебуває виконавче провадження № 54517258 щодо примусового виконання виконавчого листа № 308/7339/16-а, виданого Ужгородським міськрайонним судом 22.11.2016 року про зобов’язання ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок та проводити виплати пенсії ОСОБА_2 за вислугу років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, що діяла станом на 26 грудня 2002 року, у розмірі 90 відсотків від місячного заробітку, зазначеного у довідці, виданій прокуратурою Закарпатської області від 20 травня 2016 року № 95-18/вих.2016, без обмеження її максимального розміру, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року, зобов’язання ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок суми недовиплаченої ОСОБА_2 частини пенсії внаслідок протиправного зниження у 2012 році розміру відсотку з 90 до 80 заробітної плати у межах строку позовної давності.

Зазначає, що 16.08.2017 року на виконання вищевказаного виконавчого документу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54517258, яку цього ж дня за вихідним № 3-3339-3340/545517257 надіслано сторонам виконавчого провадження для відома та виконання.

Згідно з повідомленням боржника № 9086/08 від 23.08.2017 року надано копію розпорядження № 167981 від 21.12.2016 року про повне виконання вищевказаного виконавчого листа, однак 22.11.2017 року до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області надійшов лист стягувача про неповне виконання вищевказаного виконавчого листа ОСОБА_3 об’єднаним управлінням Пенсійною фонду України Закарпатської області в частині зобов’язання ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок суми недовиплаченої ОСОБА_2 частини пенсії внаслідок протиправного зниження у 2012 році розміру відсотку з 90 до 80 заробітної плати у межах строку позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення повного, своєчасного та законного виконання зазначеного рішення суду, з посиланням на ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець просить суд роз’яснити державному виконавцю рішення Ужгородського міськрайонного суду у справі № 308/7339/16-а (виконавчий лист, виданий 22.11.2016 року) з якої саме дати необхідно провести перерахунок суми недовиплаченої ОСОБА_2 частини пенсії внаслідок протиправною зниження у 2012 році розміру відсотку з 90 до 80 заробітної плати у межах строку позовної давності.

Крім того, 11.01.2018 року через канцелярію суду стягувачем ОСОБА_2 подано клопотання про роз’яснення постанови суду від 12.09.2016 року, яке мотивовано тим, що при розгляді питання щодо роз’яснення постанови суду від 12.09.2016 року у справі № 308/7339/16-а в частині зобов’язання ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок суми недовиплаченої йому частини пенсії внаслідок протиправного зниження у 2012 році розміру відсотку з 90 до 80 заробітної плати у межах строку позовної давності просить взяти до уваги ту обставину, що за період з 1 липня 2012 року до 1 січня 2016 року, тобто за 42 місяці управління незаконно недовиплатило йому частину пенсії на загальну суму 36204 грн. Тобто, з 1 липня 2012 року йому було перерахована пенсія в розмірі 80 % від заробітної плати в сумі 6903 грн. замість 90 % розміром 7765 грн. Зазначає, що щомісячна недоплата складала 862 грн. Своїми протиправними діями посадові особи управління нанесли йому суттєву матеріальну шкоду. Зауважує, що намагаючись уникнути повного виконання постанови суду, яка вступила в законну силу, посадові особи відповідача стали на шлях обману органу державної виконавчої служби, надіславши даній установі 23.08.2017 року за № 9086/08 письмову неправдиву відповідь на її вимогу від 16.08.2017 року № 3-3339-3340/54517258, що така постанова ним виконана повністю. Також вказує, що аналогічна неправдива відповідь була надіслана управлінням і йому на письмове звернення від 29.06.2017 року. В цьому зверненні він повідомляв, що дає згоду на перерахунок недовиплаченої йому за минулий період частини пенсії у межах строку позовної давності, передбаченого ст. ст. 99, 100 КАС України, тобто шести місяців. За його підрахунками ця сума складає 5172 грн. З урахуванням викладеного ОСОБА_2 просить суд роз’яснити управлінню про необхідність перерахунку йому недовиплаченої частини пенсії в межах строку позовної давності, передбаченого ст. ст. 99, 100 КАС України, тобто за строк не більше шести місяців.

Представник заявника – відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області у судове засідання не з’явився, при цьому згідно з прохальною частиною заяви просить дану заяву розглянути без участі державного виконавця.

Стягувач ОСОБА_2 та представник боржника ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, однак їх неприбуття у судове засідання у відповідності до ч. 3 ст. 254 КАС України не перешкоджає розгляду заяви та клопотання.

Розглянувши вказані заяву та клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року, згідно з яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз’яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.09.2016 року в справі № 308/7339/16-а, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року, Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 22.12.2016 року був виданий виконавчий лист, згідно з яким вирішено: зобов’язати Ужгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок та проводити виплати пенсії ОСОБА_2 за вислугу років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, що діяла станом на 26 грудня 2002 року, у розмірі 90 відсотків від місячного заробітку, зазначеного у довідці, виданій прокуратурою Закарпатської області від 20 травня 2016 року № 95-18/вих.2016, без обмеження її максимального розміру, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року; зобов’язати Ужгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок суми недовиплаченої ОСОБА_2 частини пенсії внаслідок протиправного зниження у 2012 році розміру відсотку з 90 до 80 заробітної плати у межах строку позовної давності.

16.08.2017 року на виконання вищевказаного виконавчого документа старшим державним виконавцем ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в частині зобов’язання ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок суми недовиплаченої ОСОБА_2 частини пенсії внаслідок протиправного зниження у 2012 році розміру відсотку з 90 до 80 заробітної плати у межах строку позовної давності, яку направлено сторонам виконавчого провадження.

ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про повне виконання виконавчого листа за № 9086/08 від 23.08.2017 року на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2017 року повідомлено, що постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в справі № 308/7339/16-а виконана в повному обсязі, а саме, відповідно до даної постанови зобов’язано Ужгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок суми недовиплаченої ОСОБА_2 частини пенсії внаслідок протиправного зниження у 2012 році розміру відсотку з 90 до 80 заробітної плати у межах строку позовної давності. В підтвердження виконання рішення суду надано відповідне розпорядження за № 167981 від 21.12.2016 року.

Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Аналогічне положення було передбачено п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у редакції чинній на момент ухвалення постанови від 12.09.2016 року, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

У своїй заяві державний виконавець просить роз’яснити постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/7339/16-а, а саме, з якої саме дати необхідно провести перерахунок суми недовиплаченої ОСОБА_2 частини пенсії внаслідок протиправною зниження у 2012 році розміру відсотку з 90 до 80 заробітної плати у межах строку позовної давності.

Як на підставу звернення до суду із заявою державний виконавець посилається на ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», заяву стягувача від 21.11.2017 року та на лист божника від 23.08.2017 року.

Стягувач ОСОБА_2 у своєму клопотанні просить суд роз’яснити ОСОБА_3 об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України Закарпатської області про необхідність перерахунку йому недовиплаченої частини пенсії в межах строку позовної давності, передбаченого ст. ст. 99, 100 КАС України, тобто за строк не більше шести місяців.

Згідно з роз’ясненнями, наданими у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз’яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз’яснення є його складовою, тому заява про роз’яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз’яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз’яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналіз вищенаведеної норми вказує на те, що необхідність роз’яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Виходячи з положень ст. 245 КАС України якісність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенню його змісту. Логічність, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв’язки у межах речення чи всього тесту. Під чіткістю викладення розуміється те, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України. Переконливість та зрозумілість викладення змісту судового рішення забезпечується шляхом неухильного дотримання правил юридичної техніки.

Правила ст. 254 КАС України кореспондують ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з положенням ч. 1 якої визначено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення відповідного рішення.

У відповідності до вимог КАС України рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення рішення. Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у ст. 246 КАС України (ст. 163 КАС України у редакції КАС України, чинній на момент ухвалення постанови суду від 12.09.2016 року).

Роз’яснення судового рішення можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового судового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом і він викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Заява та клопотання про роз’яснення судового рішення не містять обґрунтованих доводів про те, що певна частина резолютивної частини постанови суду, щодо якої державним виконавцем ставиться питання про роз’яснення, викликає труднощі в її розумінні.

Зазначене судове рішення, а саме, постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.09.2016 року, не припускає різного тлумачення, є зрозумілим, з чітким викладом резолютивної частини та із зазначенням висновку суду по суті позовних вимог, а тому підстав для його роз’яснення немає.

Крім того, суд наголошує, що не вправі втручатися у дискреційні повноваження органів державної влади, та вказувати їм, яким саме чином останні мають виконувати покладені на них чинним законодавством обов’язки.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і, крім того, відповідно до вимог КАС України, судові рішення підлягають до обов’язкового виконання на всій території України.

Тобто, у даному випадку, відповідач зобов’язаний здійснювати всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, виключно в межах ухваленого рішення, а також використовувати надані йому права (повноваження) відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (позивача).

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні заяви державного виконавця та клопотання стягувача ОСОБА_2 про роз’яснення рішення суду слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 248, 254, 256, 295, 297 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 та клопотання стягувача ОСОБА_2 про роз’яснення рішення суду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. п. 15.5) п. 15 Перехідних положень КАС України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуюча О.М. Світлик