Рішення № 72181264, 01.02.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/768/16-ц

Провадження № 2/175/1601/17

Справа № 175/768/16-ц

Провадження № 2/175/1601/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2018 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Приходько Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Чаладзе Гія Отаровича про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу та зобов'язання вчинити дії, в якому просив ухвалити рішення, яким визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Дніпропетровського районного нотаріального округу Чаладзе Гія Отарійовича у вчиненні нотаріальної дії з підстав неоднозначного розуміння рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2012 року у цивільній справі №2-410/1157/11; зобов'язати приватного нотаріуса Дніпропетровського районного нотаріального округу Чаладзе Гія Отарійовича видати ПАТ КБ «ПриватБанк» дублікат договору купівлі-продажу, посвідчений 02 вересня 2005 року за реєстровим №1591 приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Чаладзе Гія Отарійовичем.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2012 року задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набрало законної сили 29 травня 2012 року. За вищевказаним рішенням банку надано право продажу квартири АДРЕСА_1, для задоволення вимог за кредитним договором № DNІ0GK62240083 від 02 вересня 2005 року. Банк є іпотекодержателем зазначеного предмету іпотеки. Власником квартири є ОСОБА_3. Для продажу квартири банку необхідний правовстановлюючий документ, а саме: договір купівлі-продажу від 02 вересня 2005 року за реєстровим № 1591, посвідчений 02 вересня 2005 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чаладзе Г.О. Враховуючи, що банк не був стороною зазначеного договору купівлі-продажу, даний документ у нього відсутній, однак без наявності цього документу банк не може укласти договір купівлі-продажу, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 55 Закону України «Про нотаріат» угоди про відчуження, що підлягають реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується. Банк звернувся до відповідача з заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу від 02 вересня 2005 року за реєстровим № 1591. Відповідач відмовив у вчиненні цієї нотаріальної дії, аргументувавши це тим, що банк не є особою, від імені або в інтересах якої, вчинялися названі вище нотаріальні дії та він не є стороною відповідного правочину. Банк не погоджується з відмовою відповідача видати дублікат правовстановлюючого документу, оскільки на сьогодні існує акт застосування законодавства, яким є судове рішення від 18 травня 2012 року, відповідно до якого банку надані усі права, що необхідні для продажу будинку, який перебуває в іпотеці. Якщо у банку немає правовстановлюючого документу на це майно з причини його втрати іпотекодавцем, то у банку виникає право на отримання дублікату такого документу. Це право випливає із резолютивної частини рішення суду від 18 травня 2012 року. Тому банк звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідач надав суду письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розглядати справу без його участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2012 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNІ0GK62240083 від 02 вересня 2005 року у розмірі 51936,96 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки на майно відповідача ОСОБА_3, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,10 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом надання ПАТ КБ «Приватбанк» права на їх продаж в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною 151 500 грн., з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу, отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу. Виселити ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1, зі зняттям його з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 3 219 грн. судового збору (а.с.4-5). Рішення суду від 29 травня 2012 року набрало законної сили.

17 грудня 2015 року Банк звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського районного нотаріального округу Чаладзе Г.О. з заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу від 02 вересня 2005 року за реєстровим № 1591, посилаючись на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2012 року у справі № 2-410/1157/11, яким звернуто стягнення на вказану квартиру, що є предметом іпотеки, шляхом його продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_3, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, а також надано право всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Згідно листа від 19 грудня 2015 року вих. № 94/01-16, приватний нотаріус, керуючись чинним законодавством, відмовив у видачі дублікату оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» не є стороною договору купівлі-продажу від 02 вересня 2005 року за реєстровим № 1591, а також послався на відсутність підстав для видачі дублікату документа відповідно до ст. 53 Закону України «Про нотаріат» та відсутність у банка прав на отримання дублікату документа відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про нотаріат» (а.с.6).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержателя вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно договору купівлі-продажу від 02 вересня 2005 року за реєстровим № 1591, квартира АДРЕСА_1 є власністю ОСОБА_3 та на підставі договору іпотеки укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк» є предметом іпотеки в забезпечення зобов'язань перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № DNІ0GK62240083 від 02 вересня 2005 року.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2012 року, що набрало законної сили, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки на користь банка, були надані банку повноваження для продажу квартири, яка перебуває в іпотеці, з укладенням від імені власника договору купівлі-продажу з іншою особою з отриманням витягу з державного реєстру прав власності.

Отже, якщо банк не має правовстановлюючого документу на це майно з причини його втрати іпотекодавцем, то у нього виникає право на отримання дублікату такого документу так як позивачу надано право продажу квартири АДРЕСА_1 для задоволення вимог за кредитним договором № DNІ0GK62240083 від 02 вересня 2005 року у розмірі 51936,96 доларів США.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про нотаріат» у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні ч. 5 ст. 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про нотаріат»).

У ст. 38 Закону України «Про іпотеку», передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, а, отже, і право на отримання правовстановлюючих документів.

Аналіз змісту норм ст. ст. 8, 53 Закону України «Про нотаріат», вказує про те, що дублікат нотаріально посвідченого документу видається лише особам, які були стороною правочину, а ст. 38 Закону України «Про іпотеку» вказує про те, що у іпотекодержателя наявне право продажу предмету іпотеки з отриманням всіх необхідних документів для цього.

При вирішенні питання застосування цих норм слід виходити з пункту 2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку», в якому вказано про те, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року № 898-IV набрав чинності 1 січня 2004 року, а Закон України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ набрав чинності 01 січня 1994 року.

Ураховуючи зазначені правила вирішення існуючої колізії законів, стаття 53 Закону України «Про нотаріат» не підлягає застосуванню у разі, якщо за дублікатом документу звернувся іпотекодержатель і Закон України «Про іпотеку», який прийнято пізніше, є спеціальним у даних правовідносинах і банк має право на отримання дубліката правовстановлюючого документа, а висновок приватного нотаріуса про те, що банк не є тією особою, яка має право на отримання дублікатів правовстановлюючих документів у нотаріуса у спірних правовідносинах є помилковим.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 1378 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76, 141, 263-266 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Чаладзе Гія Отаровича у вчиненні нотаріальної дії з підстави неоднозначного розуміння рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2012 року у цивільній справі №2-410/1157/11.

Зобов'язати приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Чаладзе Гія Отаровича видати Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» дублікат договору купівлі-продажу посвідчений 02 вересня 2005 року за реєстровим №1591 приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Чаладзе Гія Отаровичем.

Стягнути з приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Чаладзе Г.О. на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1378 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.