Рішення № 72180062, 12.02.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження№2/235/27/18

Справа №235/3059/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 лютого 2018 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Величко О.В.

при секретарі - Долгопольської А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Територіальної громади в особі Новоекономічної селищної ради Покровського району, треті особи: Покровська районна державна адміністрація, Департамент Державної Архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Територіальної громади в особі Новоекономічної селищної ради Покровського району, треті особи: Покровська районна державна адміністрація, Департамент Державної Архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання права власності. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_6 Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належала останньому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Вона як спадкоємець першої черги прийняла спадщину, оскільки проживала на час смерті спадкодавця разом з ним за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як інші спадкоємці за законом у встановлений законом строк спадщину не прийняли та у теперішній час не претендують на свою частку у спадщині. У 2015 році вона здійснила прибудову до будинку площею 2,33 кв. м., у зв'язку з чим змінилась його загальна площа, яка становить 77,2 кв. м. Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що суттєво змінились технічні характеристики житлового будинку. Просить визнати за нею право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Покровського району Донецької області, загальною площею 77,2 кв. м., житловою площею 50,1 кв. м., а також господарські споруди вказаного домоволодіння: літер Г-1-погріб з шийкою, літер а-1- прибудова; літер а2-1- прибудова; літер б-1-тамбур; літер-1 тамбур, літер Б-1-сарай; літер В-1 - літня кухня; літер Д-1 - літня кухня; літер ж-1 оглядова яма гаражна; літер Ж-1-гараж; літер И1- сарай; літер К-1 - баня; літер Л-1- убиральня.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, просила справу слухати без її участі ( а.с. 21).

Відповідачі ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, просила справу слухати без її участі ( а. с. 22).

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, просила справу слухати без її участі ( а. с. 23).

Представник відповідача Новоекономічної селищної ради в судове засідання не з'явився, просив справу слухати без участі представника ( а. с. 52).

Представник третьої особи Покровської райдержадміністрації в судове засідання не з'явився, просив справу слухати без участі представника( а. с.61).

Представник третьої особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області в судове засідання не з»явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив ( а.с. 62, 65).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер чоловік позивачки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с.8, 9).

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку,що розташований за адресою: АДРЕСА_1 житловою площею 50 кв. м., загальною площею 67,3 кв. м. ( а.с. 12).

Позивачка фактично прийняла спадщину, оскільки на момент смерті спадкодавця проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1. ( а.с. 37).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою у 2015 році здійснено прибудови до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок якої змінилась житлова площа, тобто змінились технічні характеристики житлового будинку, зокрема змінена загальна площа житлового будинку з 67,3 кв.м. до 77,2 кв. м.( а. с. 14,18).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались ( а. с. 43-44).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки внаслідок самочинної прибудови суттєво змінились технічні характеристики житлового будинку ( а. с. 18).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як роз'яснено у п.7, п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (ч.1 ст. 376 ЦК), то до спадкоємців переходить право власності лише на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Якщо право власності на самочинно зведену будівлю визнано судом за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій вона розміщена, то до складу спадщини входить право на відшкодування витрат на будівництво (частина шоста статті 376 ЦК) .

Згідно ч.3 ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)"№6 від 30.03.2012 року вказано, що вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на ново строєне нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а і об'єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об'єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акта приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акта приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними ( пункт 3.4.1 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.09.2003 року № 146 ( далі- Методичні рекомендації № 146).

За змістом ст.ст. 357,376 ЦК України, розділу 3.4 Методичних рекомендацій № 146 пункту 3 ДБН власник може самостійно здійснювати такі переобладнання об»єкта нерухомого майна, які не підпадають під ознаки реконструкції або перебудови, не суперечать закону, не порушують прав та охоронюваних інтересів інших осіб.

Як вбачається з листа головного архітектора Красноармійської райдержадміністрації за № 01-212 від 25.07.2017 року розташування будівлі прибудови літ. а 2-1 за адресою: АДРЕСА_1 Покровського району, відповідає вимогам державних будівельних норм лише у частині місця розміщення об»єкту в межах ділянки та землекористування відносно прилеглих земельних ділянок, будівель і споруд.( а.с. 46).

Об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти не є об'єктами права власності (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Вищезазначені правові позиції викладені в постанові № 6-130 цс13 від 04.12.2013 року.

До завершення будівництва ( створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва ( створення майна).

Відповідно до Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з»ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих приміщень у житлових будинках встановлені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.

Згідно з пунктом 1.4.1 цього наказу переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у будинках дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради. Цими ж правилами надається визначення таких понять, як переобладнання і перепланування.

При цьому судам слід враховувати наявність технічного висновку про відповідність виконаних робіт будівельним нормам і правилам, висновку про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки, наявність даних про непорушення прав власників інших квартир та правил експлуатації будинку.

У судовій практиці поширеними є випадки звернень до суду громадян, яким у встановленому законом порядку надано земельні ділянки для будівництва житлових будинків. Фактично збудувавши їх до 1992 року, громадяни своєчасно не оформили право власності на них. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» було передбачено, що підставою для оформлення права власності на приватні житлові будинки, дачні та садові будинки, споруджені до 05 серпня 1992 року, є складений БТІ висновок про технічний стан будівлі та документ, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій вона розміщена. Зазначена постанова втратила чинність 02 червня 2011 року. Законом України від 17 лютого 2011 року «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію зведених до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані.

На прибудови , побудовані після 12.03.2011 року, поширюється загальний порядок будівництва, для якого потрібно максимальну кількість документів (вихідні дані, проект, подача декларації про початок будівництва, декларація про готовність).

Замість отримання вихідних даних і проекту дозволяється будівництво і введення в експлуатацію на підставі будівельного паспорта.

У матеріалах справи відсутні докази прийняття до експлуатації спірного об'єкту нерухомості та державної реєстрації прав на нього. Питання введення об»єкту до експлуатації, узаконення самочинно збудованої перебудови, реконструкції будинку не входить до компетенції суду.

Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-150/0/4-13 від 28.01.2013 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» де зазначено, що суд не повинен заміняти органи, які зобов'язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права. Тому судам необхідно з'ясовувати, чи звертався позивач до компетентних органів із питання узаконення самочинного будівництва, чи було відмовлено компетентними органами у вирішенні зазначеного питання.

Отже, враховуючи, що позивачкою було самочинно здійснено прибудову до житлового будинку без відповідних не то дозволів, технічного висновку про відповідність даного перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки суду не надано, клопотань про призначення експертизи не заявлено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки суд не може взяти на себе функції органів, на які покладено обов'язок оцінити готовність перебудованого ( реконструйованого ) об'єкта будівництва до експлуатації.

Окрім того, суд звертає увагу на той факт, що позивач, посилаючись на норми ст.ст. 1216-1265 ЦК України, просить визнати право власності на спадкове майно. Однак, предметом спору є, в даному випадку, також і самочинно добудована прибудова, яка не входить до спадкової маси, а відповідно не є предметом визнання права власності на спадкове майно, тому в задоволенні позову в цій частині- визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, на підставі правових норм, вказаних представником позивача, слід відмовити.

Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 1218, 1258, 1261 ЦК України , Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Територіальної громади в особі Новоекономічної селищної ради Покровського району, треті особи: Покровська районна державна адміністрація, Департамент Державної Архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.02.2018 року.

Суддя: