Рішення № 72179578, 14.02.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/5882/15-ц

2/264/106/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , за участю секретаря Солонської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом в обґрунтування якого вказав, що 11.08.2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та відповідачем ОСОБА_1 (далі - Відповідач 1) укладено кредитний договір №0415/0808/45-035 (далі - Договір), згідно з умовами якого Відповідач 1 отримав кредитні кошти у розмірі 32 500 доларів США та зобов'язався повернути їх та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних строком до 11 серпня 2038 року, щомісячно сплачувати на позичковий рахунок №26208713635001 кошти в рахунок погашення заборгованості в розмірі 346,95 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору між ВАТ «Сведбанк» та відповідачем ОСОБА_2 (далі – Відповідач 2) 11 серпня 2008 року був укладений договір поруки №0415/0808/45-035-Р-1 (далі – Договір поруки), згідно з яким остання поручається перед Кредитором за виконання боржником зобов'язань за ОСОБА_3 від 11.08.2008 року. 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору. Оскільки позичальником взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним невиконані належним чином, у нього станом на 28 липня 2015 року утворилася заборгованість в сумі 830055,26 грн., з яких: 702432,71 грн. – сума заборгованості за кредитом; 127622,56 грн. – сума заборгованості за відсотками. Просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь вказану суму заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача в судовому засіданні , проведеному у режимі відеоконференції, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі. Дала суду пояснення аналогічні обставинам викладеним у позовній заяві. Також доповнила, що відсоткова ставка була змінена на підставі ОСОБА_3, згідно з яким в даному випадку не вимагається укладання додаткової угоди між сторонами. Не заперечувала Також, надала суду заяви про розгляд справи за його відсутність з проханням задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та надав суду заперечення, в яких зазначив, що дійсно між ним та ВАТ «Сведбанк» був укладений кредитний договір. На підставі договору купівлі-продажу від 25.05.2012 року ПАТ «Дельта Банк» отримав права вимоги за кредитним договором. 05.06.2012 року він отримав повідомлення ПАТ «Сведбанк» про те, що позивач є єдиним власником усіх прав вимоги за кредитним договором, усі права іпотекодержателя по договору іпотеки і сум, які підлягають сплаті у визначені строки, які залишаються без змін. Щомісячно ним сплачувалась сума в рахунок погашення заборгованості за кредитом в розмірі 346,95 доларів США. Банк в односторонньому порядку без письмового попередження збільшив відсоткову ставку з 12,5% до 13,5%, що є грубим порушенням його прав та умов ОСОБА_3. Про збільшення відсоткової ставки йому було не відомо, тому він не знав, що оплачувані ним платежі йшли лише на погашення заборгованості за відсотками та пені. За отриманням роз’яснень щодо відсоткової ставки він звертався до позивача18.09.2013р., проте будь-яких роз’яснень від банку не отримував. Крім того, в порушення п.11.4 ОСОБА_3 банк не повідомив його про вирішення спору в судовому порядку. Вважає вимоги банку незаконними, необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню. Не щзаперечув проти подальшого розгляду справи у його відсутності.

Представник ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_4, що діяла на підставі договору, підтримала пояснення ОСОБА_1 та просила в задоволені позову відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вони з ОСОБА_1 шлюбні відносини розірвали та мешкають окремо. Про збільшення відсоткової ставки їй було не відомо, ніяких повідомлень з боку позивача їй не надходило. Тому вона вважає, що її права як поручителя за договором поруки - порушені. Просила у задоволенні позову відносно неї відмовити. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Вислухавши сторін, представників сторін, дослідивши письмові докази у справі суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0415/0808/45-035, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 32 500 доларів США для розрахунку за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 із зобов'язанням повернути їх та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних строком починаючи з 10.10.2008 року до 11 серпня 2038 року, щомісячно сплачувати на позичковий рахунок №26208713635001 кошти в рахунок погашення заборгованості у вигляді фіксованої суми (ануїтетний платіж) в розмірі 346,95 доларів США (а.с.3-7).

В забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №0415/0808/45-035-Р-1 від 11.08.2008 року за умовами якого відповідачка ОСОБА_2 поручається перед Кредитором за виконання боржником зобов'язань за ОСОБА_3 від 11.08.2008 року та несе солідарну відповідальність з позичальником за виконання договірних зобов’язань (а.с.8).

25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору №0415/0808/45-035. На день укладення договору купівлі-продажу прав вимоги фактичний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становив : строкова заборгованість за тілом кредиту складала 31987,98 доларів США( простроченої заборгованості за тілом кредиту не було) , а також заборгованість у сумі 174,54 доллара США нарахованих відсотків та 58,13 долларів США нарахованих відсотків (прострочених до 31 дня) (а.с.14-18).

25 травня 2012 року та 10 жовтня 2014 року позивач одноособово, не повідомивши відповідачів належним чином, збільшив відсоткову ставку за кредитним договором встановивши її відповідно 13.5% та з 10 жовтня 2014 року - 14, 5 %. У зв’язку з виниклою заборгованістю за договором , позивач , у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, звернувся до суду з вимогою до відповідачів про стягнення достроково частини позики та процентів.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позову, суд приходить до наступного.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст.612 ЦК України).

Згідно ст.607 ЦК України боржник, що прострочив, відповідає за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Неможливість виконання зобов’язання, що настала з об’єктивних причин, є підставою для припинення зобов’язання.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Згідно умов ОСОБА_3 , укладеного 11 серпня 2008 року ОСОБА_3 надає Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 32500 доларів США у строк по 11 серпня 2038 року включно та на умовах , передбачених у цьому ОСОБА_3, а Позичальник зобовьязується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобовьязання у повному обсязі.

П. 1.3 ОСОБА_3 було закріплений обов’язок позичальника сплачувати Банку проценти за користування кредитом у розмірі 12,50% річних за весь строк фактичного користування кредитом. Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладанні цього ОСОБА_3, встановили, що розмір визначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватися без укладання додаткового правочину до цього ОСОБА_3 у випадку і у порядку, встановленому у п.6.1., п. 8.4. ОСОБА_3.

Пунктом 6.1.1. ОСОБА_3 передбачено, що про зміну процентної ставки ОСОБА_3 повідомляє Позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 30 (тридцять) календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки.

Ці умови позивачем не були виконані.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 3 ст. 653 ЦК України в разі зміни договору зобов’язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Отже, якщо сторони кредитного договору досягнули домовленості щодо всіх його умов, у тому числі щодо збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом з дотриманням певної процедури, то таке збільшення може відбуватись виключно в разі дотримання передбаченої договором процедури.

Така процудура передбачена і п. 6.1 кредитного договору, укладеного між ПАТ «Сведобанк» та ОСОБА_1

За правилами ч. 4 ст. 11 Закону України від 12 травня 1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (чинної на час укладення кредитного договору від 11 серпня 2008 р.) у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів із дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

У разі підвищення банком процентної ставки з’ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Відповідно до п. 3 Правил надання послуг поштового зв’язку (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1155, рекомендоване поштове відправлення – це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з п. 114 Правил адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності – повнолітнім членам сім’ї за умови пред’явлення ними документа, що посвідчує особу.

З огляду на зазначене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Проте , позивачем не надано суду належних доказів тому, що повідомлення банку про збільшення розміру процентної ставки за кредитним договором було надіслано в передбачений цим договором спосіб (п. 6.1 кредитного договору); позивач не отримував цього повідомлення; збільшення розміру процентної ставки відбулося не у строк та спосіб, передбачені кредитним договором.

За таких обставин, суд вважає переконливими доводи відповідачів щодо порушення їх прав при збільшенні Банком процентної ставки.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14 грудня 2016 р. у справі №6-2315цс16.

Крім того, 05 червня 2012 року ОСОБА_1 позивачем було надіслано повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором на користь ПАТ «ДельтаБанк», який є єдиним власником всіх прав вимоги з 25.05.2012 року, де було зазначено, що відступлення не призведе до будь-яких змін обсягу прав та обов’язків за Кредитними документами. Зокрема, суми, що підлягають сплаті, та строки їх сплати залишаються такими ж. Вказаний новий банківський рахунок для проведення наступних платежів за кредитним договором (а.с.100).

Тобто, позивач повідомив ОСОБА_1 про зміну кредитора, запевнивши його про незмінність умов договору, строків сплати та розміру платежів.

Разом з тим, обґрунтовуючи позов, позивач надав розрахунок, з якого вбачається, що станом на 28.07.2015 року заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором становить : по тілу кредиту 31838,63 долара США, відсотки – 5784,65 доларів США, сума заборгованості за комісіями –відсутня. При цьому відсоткова ставка зазначена з 28.05.2012 року у 13, 5 % , а з 10.10.2014 року – 14,5 %.. ( а.с. 2 т. 2).

Згідно наданого в ході судового розгляду розрахунків заборгованості за договором кредиту з 28.05.2012 по 28.07.2015 року сума заборгованості (поточна) становить в розмірі 31128,43 доларів США, нараховані відсотки на поточну суму заборгованості – 14102,30 доларів США, нарахована сума заборгованості (прострочена) – 710,20 доларів США. Сплачено заборгованості у вказаний період 149,35 доларів США, сплачено відсотків 8317,65 доларів США. З 28.05.2012р. по 30.09.2014р. відсоткова ставка за кредитом становила 13,5%, починаючи з 01.10.2014р. по 28.07.2015р. відсоткова ставка за кредитом становила 14,5% (а.с.2 Том2).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості суперечить умовам кредитного договору та наміру банка, викладеного у повідомлені про відступлення прав вимоги. Будь-яких повідомлень та підтвердження про їх отримання відповідачами щодо зміни процентної ставки, відповідно до п.6.1.1. ОСОБА_3 позивачем не надано, тому суд вважає нарахування процентів за ставкою 13,5% та 14,5% неправомірним та таким, що не відповідає умовам ОСОБА_3.

Крім того, позивачем взагалі не зазначено – коли, ким та за як5их підстав, передбачених Кредитним договором від 11.08.2008 року було підвищено процентну ставку за договором.

З огляду на викладене даний розрахунок заборгованості не може бути застосований судом як доказ.

Пункт 11.13 ОСОБА_3 наголошує, що підписання цього ОСОБА_3 позичальник підтверджує, що перед укладанням Кредитного ОСОБА_3 надав йому в письмовій формі всю інформацію про умови кредитування. Також про укладання Кредитного ОСОБА_3 йому було надана вся інформація, передбачена «Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 (далі – Правила) у повному обсязі.

Відповідно до п.3.1, п.3.2 глави 3 Правил Банки зобов’язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача, зазначивши таке: значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогам нормативно-правових актів Національного банку; перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов’язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо; перелік і розмір інших фінансових зобов’язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору (страхові платежі під час страхування предмета застави, життя та працездатності споживача, розмір зборів до Пенсійного фонду України, комісії під час купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту та процентів за користування ним тощо).

Кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Пунктом 3.1.1. кредитного договору від 11 серпня 2008 року визначено, що починаючи з 10.10.2008 року позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п.3.2. цього ОСОБА_3, шляхом здійснення фіксованих (ануїтетних) платежів у сумі 346,95 доларів США у чітко встановлений цим ОСОБА_3 термін 10 числа кожного місяця та в день закінчення кредитного договору. До настання терміну в абзаці першому цього підпункту п.3.1 позичальник сплачує фактично нараховані відсотки за період користування кредитом не пізніше 10 числа наступного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту.

Ануїтетними платежами є регулярні рівні щомісячні або щоквартальні платежі, що направляються на погашення іпотечного житлового кредиту, а саме, основного боргу і процентів, що розраховуються таким чином, що в кінці терміну кредитного договору за умови виконання зобов’язання Позичальником заборгованість повністю погашається.

Відповідно до п.3.5 Стандартів надання, рефінансування та обслуговування іпотечних житлових кредитів, затверджених Протоколом засідання наглядової ради Державної іпотечної установи від 11.09.2008 року №31, погашення кредиту та відсотків за його користування може здійснюватися щомісячно або щоквартально ануїтетними платежами або сплатою суми основного боргу рівномірними частинами з нарахуванням відсотків на залишок основного боргу згідно з порядком, затвердженим Правлінням Установи. Періодом сплати (або платіжним періодом) вважається період, за який Позичальник повинен сплатити черговий платіж, згідно графіку погашення іпотечного кредиту, і дорівнює одному місяцю або кварталу. Тип відсоткової ставки за іпотечними кредитами – фіксована або плаваюча згідно з порядком, затвердженим Правлінням Установи.

Заперечуючи проти позову, відповідачем було надано до суду квитанції по сплаті ним зазначених платежів, у розмірі, визначеному у кредитному договорі..( а.с.29-93 т.2 ). Як вбачається з платіжних документів ОСОБА_1 вносилися кошти, в тому числі, в сумі, що перевищує розмір ануїтетного платежу. Відповідно до п.3.1.8 ОСОБА_3, така сума повинна була направлятися на погашення заборгованості за кредитом у разі відсутності простроченої заборгованості за кредитом та відсотками.

Разом з тим, позивачем не надано до суду графік погашення ОСОБА_1 кредитної заборгованості з зазначенням в якому саме розмірі сума щомісячних платежів 346,95 доларів США поділялась на ліквідацію тіла кредиту, а яка на ліквідацію відсотків за використання кредиту, вартості всіх супутніх послуг, інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом до закінчення строку дії договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

На виконання вимог ст. 12 ЦПК України, суд сприяв учасникам судового процессу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.

2 грудня 2015 року судом була винесена ухвала , про витребування доказів ,а саме розрахунку заборгованості за кредитним договором, документи на підтвердження зміни процентної ставки, а також документи на підтвердження отримання відповідачем інформації про зміну процентної ставки. У зв’язку з неналежним виконання зазначеної ухвали, судом 3 лютого 2016 року повторно була винесена ухвала про витребування доказів.( а.с. 55, 82 т. 1).

Позивачем було надіслано до суду розрахунок заборгованості , аналогічний раніше наданому, без врахування фактично сплачених відповідачем ОСОБА_1 сум , розподілених у відповідності до вимог кредитного договору та норм діючого законодавства.( а.с.2 т. 2, а.с.9 т. 1).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те що позивачем не надано належних доказів на підтвердження позову , тому він задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 12 450, 83 грн. на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 526, 530, 607, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 , Протоколом засідання наглядової ради Державної іпотечної установи від 11.09.2008 року №31 «Стандарти надання, рефінансування та обслуговування іпотечних житлових кредитів», ст. ст. 12,13,81,82,89, 247, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 12 450,83 грн.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. М. Іванченко