Рішення № 72178813, 13.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23268/17

Провадження № 2/127/6097/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

13 лютого 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,

за участю: представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» про стягнення банківського вкладу, які до початку розгляду справи по суті зменшив, мотивуючи останні тим, що 29.01.2013 року позивач уклав із відповідачем договір банківського вкладу (вклад «Ощадний») №168061, відповідно до змісту якого банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 95 000 дол. США строком на 370 грн., що починається з наступного дня після внесення (надходження) грошових коштів на депозитний рахунок (дата внесення) по 03.02.2014 року (дата повернення) на умовах та в порядку, визначених цим договором. Дата укладення цього договору є датою внесення (надходження) грошових коштів на депозитних рахунок. Процентна ставка за вкладом складає 7,00 процентів річних. Незнижувальний залишок коштів на депозитному рахунку протягом строку вкладу встановлюється в сумі 200 дол. США.

З огляду на вищевикладене, позивачем було внесено на депозит відповідача 95 000 дол. США, згідно квитанції №1837 від 29.01.2013 року.

22.09.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення всієї суми банківського вкладу за вищезазначеним договором.

Проте, 22.09.2015 року в приміщенні банку відповідачу було повідомлено про неможливість повернення йому всієї суми коштів із депозиту у зв’язку із внутрішніми проблемами банку та повідомлено, що залишок коштів згідно договору банківського вкладу (вклад «Ощадний») №168061 від 29.01.2013 року становить 4 672,00 грн. (еквівалент 200,00 дол. США згідно курсу станом на 22.09.2015 року). Вказані кошти були отримані позивачем, про що свідчить квитанція від 22.09.2015 року.

Проте, така сума залишку коштів на депозитному рахунку позивача не відповідає дійсності, оскільки окрім зазначених вище 4 672,00 грн. інших коштів згідно договору банківського вкладу (вклад «Ощадний») №168061 від 29.01.2013 року, він особисто не отримував та повноважень щодо розпорядження ними нікому не надавав, причини відсутності коштів на депозитному рахунку йому не відомі.

Таким чином, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь банківський вклад згідно договору банківського вкладу (вклад «Ощадний») №168061 від 29.01.2013 року у розмірі 94 800 (дев’яносто чотири тисячі вісімсот) доларів США (а.с.2-4, 56).

В судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_1 зменшені позовні вимоги підтримав та просив суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення суду.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився із невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся налженим чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.25, 29, 44, 50, 59). Однак, матеріали справи містять письмове заперечення відповідача щодо позову, зі змісту якого вбачається, що стороною відповідача позовні вимоги не визнаються, а відтак в задоволенні позову прохають відмовити у зв’язку з безпідставністю (а.с.30-31).

Оскільки, у справі достатньо доказів для встановлення прав та взаємовідносин сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 29.01.2013 року позивач уклав із відповідачем договір банківського вкладу (вклад «Ощадний») №168061, відповідно до змісту якого банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 95 000 дол. США строком на 370 грн., що починається з наступного дня після внесення (надходження) грошових коштів на депозитний рахунок (дата внесення) по 03.02.2014 року (дата повернення) на умовах та в порядку, визначених цим договором. Дата укладення цього договору є датою внесення (надходження) грошових коштів на депозитних рахунок. Процентна ставка за вкладом складає 7,00 процентів річних. Незнижувальний залишок коштів на депозитному рахунку протягом строку вкладу встановлюється в сумі 200 дол. США (а.с.61-63).

З огляду на вищевикладене, позивачем було внесено на депозит відповідача 95 000 дол. США, згідно квитанції №1837 від 29.01.2013 року (а.с.64).

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За змістом ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 року №516, визначено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності, (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 2.9. глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року №174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

З аналізу зазначених норм матеріального права вбачається, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошових сум підтверджується як договором банківського вкладу, так і квитанцією про внесення коштів на рахунок договору.

Таким чином, наявність оригіналу договору банківського вкладу (вклад «Ощадний») №168061 від 29.01.2013 року та оригіналу квитанції №1837 від 29.01.2013 року свідчить про укладення між сторонами договору банківського вкладу.

Згідно ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського строкового вкладу банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу (ч.3 ст.1060 ЦК України).

Положення статті 629 ЦК України встановлюють, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів заперечення на даний час слідчим управління ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42013010010000111 від 11.02.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст.190, ч.ч. 1, 4, 5 ст.191, ч.1 ст.364 КК України. У ході розслідування кримінального провадження встановлено, що начальник Вінницького відділення №3 ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» ОСОБА_3, використовуючи своє службове становище, заволоділа грошовими коштами фізичних осіб (вкладників), зокрема позивача по справі, які знаходились на їхніх депозитних рахунках у Вінницькому відділенні №3 ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», що в м. Вінниці по просп. Космонавтів, 42, що підтверджується заявою про вчинення кримінального правопорушення та довідкою прокуратури Вінницької області від 11.02.2013 року №111кпп-13 (а.с.35-37, 38).

Разом з тим, згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той час, як відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, а саме достовірність наданих суду договору банківського вкладу, квитанцій, отримання позивачем банківського вкладу у повному обсязі, тощо.

А тому, зважаючи на отримання позивачем 22.09.2015 року грошових коштів у розмірі 4 672,00 грн. (еквівалент 200,00 дол. США згідно курсу станом на 22.09.2015 року) за договором банківського вкладу (вклад «Ощадний») №168061 від 29.01.2013 року, про що свідчить квитанція від 22.09.2015 року (а.с.9), суд прийшов до обґрунтованого висновку щодо стягнення на користь позивача суми депозитного вкладу у розмірі 94 800 дол. США.

Що ж стосується думок та тверджень представника відповідача про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 23.06.2015 року №408 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.06.2015 року прийнято рішення №121 про запровадження з 24.06.2015 року тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до 23.10.2015 року включно, в той час як під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, як на підставу про відмову в задоволенні позову, суд вважає за можливе зазначити наступне.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з п.п.1, 2 ч.5. ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України (п.1 ч.6 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

А тому, оскільки строк договору банківського вкладу (вклад «Ощадний») №168061 від 29.01.2013 року закінчився 03.02.2014 року, тобто до введення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію відповідача не було прийнято, а тому відповідальність за повернення коштів за договором вкладу позивача несе ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива».

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Судовий збір, понесений позивачем у розмірі 8 000 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.864225587.1 від 05.10.2017 року (а.с.1), також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.212, 509, 525, 526, 530, 536, 629, 638, 651, 1058, 1060 ЦК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 211, 263, 264, 265, 280-284, 273, 354 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», ідентифікаційний код 33299878, адреса місцезнаходження: вул. Щорса, 7/9, м. Київ, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, банківський вклад згідно договору банківського вкладу (вклад «Ощадний») №168061 від 29.01.2013 року у розмірі 94 800 (дев’яносто чотири тисячі вісімсот) доларів США.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_2 8 000 (вісім тисяч) грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 13.02.2018 року.

Суддя: