Вирок № 72178799, 09.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25758/17

Провадження № 1-кп/127/1733/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2018 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретарів Кравченко Т.С., Грабика В.В., Коцюби І.П,

за участю прокурора Олійник О.С.,

обвинуваченго ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12017020020002940 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:

- вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 27.07.1990 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 140 КК України, засудженого до позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки;

- вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 02.06.1992 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 215-3 КК України, засудженого до позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, на підставі ст. 43 КК України приєднано невідбутий строк по вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 27.06.1990 до відбутих 3 років та 3 місяців позбавлення волі;

- вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 14.12.1992 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, засудженого до позбавлення волі строком на 2 роки з конфіскацією майна, на підставі ч. 3 ст. 42 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 02.06.1992 до відбутих 4 рокам та 3 місяцям позбавлення волі,

- вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 16.03.1993 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, засудженого до позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна, на підставі ч.3 ст. 42 КК України приєднати не відбутий строк по вироку Ленінського районного суду м. Вінниці від 14.12.1992 до відбутих 5 років позбавлення волі;

- вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 16.05.2000 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст.206 КК України, засудженого до позбавлення волі строком 3 роки і 6 місяців;

- вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 25.01.2006 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, засудженого до позбавлення волі строком 4 роки;

- вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.06.2006 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 15 КК України, засудженого до позбавлення волі строком 4 роки і 1 місяць;

- вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 01.10.2009 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307, ст. 70 КК України, засудженого до позбавлення волі строком 5 років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднати 2 місяці по вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.06.2006, разом 5 років і 2 місяці позбавлення волі;

- вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 25.11.2010, зміненого ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 01.03.2012 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 309, ст. 71 КК України засудженого до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.09.2017 біля 05:00 год. реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою, спрямованою на незаконне збагачення за рахунок чужої власності, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає та він не буде помічений іншими особами, таємно, переліз через паркан автомобільної СТО, що за адресою: м. Вінниця, вул. Танкістів, б. 3А, аби викрасти наявні там цінності та почав збирати мідні кабелі, які поміщував до свого рюкзака.

Згодом ОСОБА_1 помітив на території даної автомобільної СТО гаражне приміщення, яке було зачинене на навісний замок. Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_1 відчинив двері зазначеного гаражного приміщення шляхом підбору ключа до навісного замка та проник всередину, де продовжив збирати мідні кабелі.

В подальшому, склав викрадені мідні кабелі до наявного у нього рюкзака, загальна маса яких становить 12 кілограм. Однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, оскільки був затриманий працівниками поліції та потерпілим ОСОБА_2

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 6541/17-21 від 16.11.2017 ринкова вартість мідних кабелів різної довжини без маркувань, бувших у використанні з урахуванням зносу станом на момент вчинення злочину, а саме 07.09.2017, оцінених як металобрухт, становила 98,21 грн. за один кілограм (дев'яносто вісім грн. 21 коп.).

Внаслідок затримання ОСОБА_3 попереджено спричинення матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 1178 грн. 52 коп.

Вказані умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся дав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті та пояснив, що 07.09.2017 р. приблизно о 05:00 год. пішов на авторозборку, що по вул. Танкістів у м. Вінниці збирати метал. Переліз через паркан і почав збирати метал, складаючи його собі в рюкзак. На території аторозборки знайшов ключі, якими відчинив одне із приміщень, зайшовши в середину почав там теж збирати метал. Через декілька хвилин приїхали працівники поліції та затримали його вилучивши у нього рюкзак із зібраним металом.

Потерпілий в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність. Згідно даної заяви, будь-які претензії майнового чи немайнового характеру зі сторони потерпілого відсутні, цивільний позов заявлятись не буде, щодо міри покарання потерпілий покладається на розсуд суду.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом з'ясовано чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_1 зміст всіх обставин справи, чи не має сумнівів у добровільності його позиції.

Одночасно, обвинуваченому ОСОБА_1 судом роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відносяться до категорії тяжких злочинів, а також особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий. Зокрема, в останнє засуджений вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 25.11.2010 року, зміненого ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 01.03.2012 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 309, ст. 71 КК України засудженого до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців. Згідно довідки про звільнення серії Луг № 024843, виданої начальником Чорнухинської виправної колонії № 23, звільненого у зв'язку із відбуттям покарання 21.08.2014 року.

Крім того, судом враховано ту обставину, що ОСОБА_1 згідно характеристики квартального комітету «Добробут» АОСН м. Вінниці № 1654 від 16.11.2017 року, позитивно характеризується за місцем проживання, скарг від сусідів та членів родини про порушення громадського порядку та неналежну поведінку до квартального комітету не надходило.

Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» № 2784 від 15.11.2017 року на обліку у лікаря нарколога не перебуває. Згідно довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка» № 2014809 від 23.11.2017 року вбачається, що за даними архіву лікарні та картотеки диспансерного відділення станом на 19.11.2017 року ОСОБА_1 не значиться.

Також суд приймає до уваги наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає повне визнання вини та щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, в ході судового провадження не встановлено.

Частиною 1 статті 75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, який визнав свою вину, щиро розкаявся, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

В той же час, на переконання суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а відтак до останнього слід застосувати положення статті 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи - покласти на обвинуваченого, оскільки проведення експертизи було зумовлено розслідуванням вчиненого ним злочину.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 65, 66, 75, 76, 185 КК України, ст. ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 297,00 (двісті дев'яносто сім) гривень.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12017020020002940, а саме:

- мішок білого кольору з мідними електропроводами передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2, навісний замок, який поміщено до спец пакету НПУ ГСУ № 4265521 - повернути ОСОБА_2;

- рукавицю з руки ОСОБА_5 та рукавицю з стелажу, які поміщені в спец пакет НПУ ГСУ № 4265520, предмет схожий на ніж, який поміщено в спец пакет НПУ ГСУ № 4333960, ключі 39 штук, як поміщено в спеціальний пакет НПУ ГСУ № 4265518, рюкзак зеленого кольору в поліетиленовому пакеті горловину якого зв'язано ниткою, кінці якої скріплено фрагментом паперу з підписами учасників слідчої дії, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області - знищити;

- DVD-R диск «hp» з відеозаписом - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя :