Постанова № 72177998, 08.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2018 р. Справа № 917/1591/17

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Чумак Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – за довіреністю від 15.02.2017 №10-74/1940;

від відповідача – ОСОБА_2 – за довіреністю від 07.02.2018 №2,

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації "Розвиток українського міста", вул. Гоголя, буд. 22, м. Полтава, 36011; поштова адреса: вул. Європейська, буд. 60А, м. Полтава, 36002,

на рішення господарського суду Полтавської області від 05.12.2017 (суддя Безрук Т.М.), ухвалене о 10год.10хв. в м. Полтаві, повний текст якого складений 08.12.2017,

у справі №917/1591/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, буд. 5, м.Полтава, 36022, в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго", вул. М. Бірюзова, буд. 47А, м. Полтава, 36000,

до відповідача: Громадської організації "Розвиток українського міста", вул. Гоголя, буд. 22, м. Полтава, 36011; поштова адреса: вул. Європейська, буд. 60А, м. Полтава, 36002,

про стягнення 119206,96грн.

ВСТАНОВИЛА:

25.09.2017 ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Громадської організації "Розвиток українського міста" про стягнення заборгованості по санкції за спожиту електричну енергію понад договірну величину згідно договору про постачання електричної енергії від 14.12.2016 №5830 у сумі 119206,96грн. (а.с.3-6).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.12.2017 у справі 917/1591/17 позов задоволено повністю; стягнуто з Громадської організації "Розвиток українського міста" на користь ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" 119206грн. 96 коп. боргу з санкції за споживання електричної енергії понад договірну величину, 1789грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору (а.с.125-130).

Рішення суду з посиланням на статтю 26 Закону України «Про електроенергетику», статті 275, 276 ГК України, пункти 4.2.2, 4.4, 6.16 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 N 910) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за N 417/1442 (надалі - ПКЕЕ), мотивоване тим, що умовою коригування договірних величин споживання електричної енергії є отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду, тобто останнім днем звернення споживача за коригуванням у березні 2017 року є 15.03.2017 до 7год. 59хв. Згідно відмітки позивача про надходження вхідної кореспонденції лист щодо коригування договірної величини електричної енергії отриманий 21.03.2017 наручно та зареєстрований під №1344. Також, місцевий господарський суд зазначив, що надана відповідачем експрес-накладна №59000243956634 не є належним доказом вручення листа 15.03.2017, оскільки в ній відсутні відомості, які б підтверджували факт вручення його повноважному представнику позивача, не вказано прізвище та відсутній підпис особи, яка підтвердила факт отримання цього відправлення. У зв’язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що звертаючись до постачальника з заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії на березень 2017 року, відповідач не дотримався порядку коригування, оскільки заяву було отримано позивачем за один день до закінчення розрахункового періоду. Отже позивач правомірно відмовив відповідачу у проведенні коригування договірної величини споживання електричної енергії на березень 2017 року та обґрунтовано нарахував відповідачу двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у сумі 119206,96грн.

Громадська організація "Розвиток українського міста" з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 05.12.2017 у справі №917/1591/17 та прийняти постанову про відмову ПАТ «Полтаваобленерго» в задоволенні позову (а.с.137-141).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що: по-перше, судом неповно з’ясовано всі обставини, що мають значення для справи, оскільки експрес-накладна №59000243956634 підтверджує направлення 14.03.2017 позивачу звернення про коригування, проте суд не звернув на це уваги; по-друге, судом не враховано фактів наявності оплати авансом договірних величин електроенергії, а також проведеної відповідачем оплати додаткового обсягу, яка отримана позивачем 17.03.2017, що свідчить про дотримання умов коригування; по-третє, судом не надано належної оцінки факту відсутності двостороннього акту про порушення, який повинен складатись в порядку п.4.4 договору. Крім того, скаржник вказує на те, що відповідно до умов договору, укладеного між сторонами спору, подання коригування за договором обумовлюється не отриманням заяви постачальником, а моментом звернення. Скаржник вважає, що місцевий господарський суд не дослідив п.9 додатку №2 до договору від 14.12.2016 №5830, за умовами якого постачальник має право відмовити споживачу в коригуванні лише у разі невиконання своїх зобов’язань щодо дотримання вимог, визначених у п.2 даного додатку (відсутність передоплати на наступний період), інших підстав для відмови коригування договірних величин договором не передбачено, а отже відмова позивача є неправомірною.

Відзивом від 09.01.2018 ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 05.12.2017 у справі №917/1591/17 - без змін як законне та обґрунтоване, прийняте з дотриманням судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що відповідно до умов договору договірна величина постачання електричної енергії в березні 2017 становила 15000кВт/год. 21.03.2017 відповідач звернувся до позивача з листом (вх. №1344, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вхідної кореспонденції Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» за період з 30.01.2017 до 24.04.2017) з проханням збільшити договірну величину споживання на березень 2017 року до рівня 80000 кВт/год. 23.03.2017 позивач відмовив у коригуванні договірних величин на березень 2017року, оскільки лист відповідача з приводу збільшення договірної величини надійшов на адресу позивача 21.03.2017, тобто пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Крім того, вказує на те, що експрес-накладна від 14.03.2017, на яку посилається відповідач як на доказ своєчасного звернення з заявою щодо коригування договірної величини, не є належним доказом, оскільки графа «Інформація про відправника » не містить відомостей щодо ГО «Розвиток українського міста» в якості відправника листа №98, а в графі «назва фірми або П.І.Б. приватної особи» міститься запис – Приватна особа та зазначені відомості лише щодо контактної особи (ОСОБА_3Ю.), а отже відсутні докази направлення цієї накладної саме відповідачем. Крім того, вказує на те, що в порушення п.104 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N270, у експрес-накладній від 14.03.2017 відсутня інформація щодо представника одержувача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 05.12.2017 у справі №917/1591/17 і прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ «Полтаваобленерго» в задоволенні позову.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду від 05.12.2017 у справі №917/1591/17 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення з підстав, наведених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту з’ясування місцевим господарським судом обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

14.12.2016 між Громадською організацією "Розвиток українського міста" (споживачем) та Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (постачальником електричної енергії) укладено договір про постачання електричної енергії №5830, п.1.1 якого встановлено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 250 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього договору (а.с.10-16).

Пунктом 2.1 цього договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Відповідно до п.3.1.3 договору постачальник має право визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та її потужності.

Споживач має право на заміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору (п.3.2.1 договору).

Згідно з п. 5.5 цього договору звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури та додатку № 2 “Порядок розрахунків”.

В додатку № 1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" сторонами узгоджені обсяги споживання відповідачем електричної енергії у 2017 році, у тому числі в березні 2017 року - 15000 кВт/год. (а.с.14).

Пунктом 1 додатку №2 до договору «Порядок розрахунків» встановлено, що розрахунковим вважається період з 8:00год. 22 числа попереднього місяця до 8:00год. того ж числа поточного місяця (а.с.15).

У пункті 9 додатку №2 до договору про постачання електричної енергії від 14.12.2016 №5830 визначено, що коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності відповідно до п.5.5 цього договору здійснюється при виконанні споживачем наступних умов:

а) звернення споживача не пізніше ніж за п’ять робочих днів постачальника до закінчення розрахункового періоду;

б) проведення попередньої оплати за договірний обсяг електричної енергії з урахуванням додатково заявленого не пізніше п’яти робочих днів постачальника після дня звернення;

в) за наявності виробничих можливостей у постачальника.

Коригування дійсне з дня, вказаного в письмовому повідомленні постачальника про проведення коригування, але не раніше, ніж з дня проведення зазначеної оплати.

Постачальник має право відмовити в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов’язань щодо дотримання вимог п. 2 цього додатку.

Відповідно до п. 2 даного додатку до договору про постачання електричної енергії від 14.12.2016 №5830 споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного ) обсягу споживання електричної енергії.

14.03.2017 Громадська організація «Розвиток українського міста» звернулась до ПАТ «Полтаваобленерго» з листом, у якому просила збільшити договірну величину споживання на березень 2017 року до 80000 кВт/год (а.с.75)

Вказаний лист надісланий 14.03.2017 та отриманий ПАТ «Полтаваобленерго» 15.03.2017, що підтверджується експрес-накладною ТОВ «Нова пошта» №5900243956634, у якій одержувачем визначено ПАТ «Полтаваобленерго», у графі «інформація про відправлення»: документи лист №97, №98 + 1 додаток (а.с.76).

Платіжними дорученнями від 14.02.2017 №129, від 21.02.2017 №135, від 23.02.2017 №136, від 16.03.2017 №156, від 17.03.2017 №157 відповідачем перераховано позивачеві 182976,00грн. в якості оплати за електричну енергію за договором від 14.12.2016 №5830 (а.с. 51-55, 78-81).

Згідно журналу вхідної кореспонденції Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» листи Громадської організації «Розум» №97 та №98 про збільшення договірної величини надійшли 21.03.2017 (а.с.93-97).

Листом від 23.03.2017 ПАТ «Полтаваобленерго» повідомило відповідача про те, що лист з приводу збільшення величини електроенергії надійшов позивачу 21.03.2017 (при даті звіту 22 числа), тобто пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду (Додаток №2, п.9) договору від 14.12.2016 №5830 про постачання електричної енергії, тому збільшити договірну величину споживання електричної енергії на березень місяць 2017 року немає підстав (а.с.23).

13.11.2017 ГО «Розвиток українського міста» звернулась до ТОВ «Нова пошта» з запитом, у якому просила надати докази отримання і довіреність особи, яка отримала поштове відправлення по експрес-накладній 590002439556634 (а.с.107).

Листом від 17.11.2017 №1584-17 ТОВ «Нова пошта» повідомило ГО «Розвиток українського міста», що згідно п.12.7 Умов надання послуг ТОВ «Нова Пошта», розміщених у загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті njvaposhta.ua: під час видачі відправлень за адресою, якщо не замовлено послугу «Доставка особисто в руки» та оголошена вартість відправлення становить менше ніж 15000грн., відправлення видається особі, яка перебуває за адресою, зазначеною в експрес-накладній. Таким чином, під час видачі відправлення за експрес-накладною №59000243956634, кур’єром ТОВ «Нова Пошта» документи на право представляти інтереси одержувача ПАТ «Полтаваобленерго» перевірений не був – відправлення передано представнику одержувача, який знаходився за вказаною відправником адресою. Відправлення за експрес-накладною №59000243956634 вручено представнику одержувача за вказаною адресою 15.03.2017 близько 12:30год (а.с.113).

25.09.2017 ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Громадської організації "Розвиток українського міста" про стягнення заборгованості по санкції за спожиту електричну енергію понад договірну величину згідно договору про постачання електричної енергії від 14.12.2016 №5830 у сумі 119206,96грн. (а.с.3-6).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.12.2017 у справі №917/1591/17 позов задоволено з підстав, викладених вище (а.с.125-130).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення господарської санкції, нарахованої за споживання відповідачем електричної енергії понад договірну величину.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 N 910 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за N 417/1442 (далі - ПКЕЕ), та договором про постачання електричної енергії від 14.12.2016 №5830.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов’язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Згідно із частиною 1 статті 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

Частинами 1, 2 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

14.12.2016 між Громадською організацією "Розвиток українського міста" (споживачем) та Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (постачальником електричної енергії) укладено договір про постачання електричної енергії №5830, п.1.1 якого встановлено, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 250 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього договору (а.с.10-16).

Відповідно до пункту 5.5 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії містить умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема, договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно).

Згідно з пунктом 1.2 ПККЕ договірна величина споживання електричної енергії - це узгоджена в договорі величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Згідно з пунктом 4.3 ПКЕЕ граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

В додатку № 1 до договору про постачання електричної енергії від 14.12.2016 №5830 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" сторонами узгоджені обсяги споживання відповідачем електричної енергії у 2017 році, у тому числі в березні 2017 року - 15000 кВт/год. (а.с.14).

Відповідно до пункту 4.4 ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Згідно із частиною 2 статті 276 ГК України пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

У пункті 5.5 договору про постачання електричної енергії від 14.12.2016 №5830 встановлено, що звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядається постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури та додатку №2 «Порядок розрахунків».

Частинами 1-3 пункту 4.4 ПКЕЕ встановлено, що споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача.

З наведених норм права вбачається, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності, однак отримує переважне право за таких умов: 1) попередньої оплати додатково заявлених обсягів; 2) отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду інші заяви з пропозицією збільшити договірну величину споживання електричної енергії не мають пріоритету.

Однак, постачальник електричної енергії має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин лише у разі: невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії, звернення позивача після закінчення розрахункового періоду, відсутності у постачальника виробничих можливостей.

Таким чином, за Правилами користування електричною енергією право споживача на коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності не залежить від того чи здійснена попередня оплата та чи отримав постачальник заяву за п’ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду, вказані обставини є підставою лише для визначення пропозицій позивача пріоритетними.

У пункті 9 додатку №2 до договору про постачання електричної енергії від 14.12.2016 №5830 сторони дійшли згоди, що коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності відповідно до п.5.5 цього договору здійснюється при виконання споживачем наступних умов:

а) звернення споживача не пізніше ніж за п’ять робочих днів постачальника до закінчення розрахункового періоду;

б) проведення попередньої оплати за договірний обсяг електричної енергії з урахуванням додатково заявленого не пізніше п’яти робочих днів постачальника після дня звернення;

в) за наявності виробничих можливостей у постачальника.

Коригування з дня, вказаного в письмовому повідомленні постачальника про проведення коригування, але не раніше, ніж з дня проведення зазначеної оплати.

Постачальник має право відмовити в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов’язань щодо дотримання вимог п. 2 цього додатку.

Зі змісту вказаного пункту договору вбачається, що сторони спору встановили додаткові умови для коригування договірних величин, а саме: звернення споживача не пізніше ніж за п’ять робочих днів постачальника до закінчення розрахункового періоду та проведення попередньої оплати за договірний обсяг електричної енергії з урахуванням додатково заявленого не пізніше п’яти робочих днів постачальника після дня звернення.

Пунктом 1 додатку №2 до договору про постачання електричної енергії від 14.12.2016 №5830 «Порядок розрахунків» встановлено, що розрахунковим вважається період з 8:00год. 22 числа попереднього місяця до 8:00год. того ж числа поточного місяця (а.с.15).

З умов договору про постачання електричної енергії від 14.12.2016 та Правил користування електричною вбачається, що споживач має право звернутись із заявою що коригування договірних величин споживання електричної енергії не пізніше ніж за п’ять робочих днів постачальника до закінчення розрахункового періоду, тобто у березні 2017 року - не пізніше 15.03.2017.

За таких обставин, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, у зв’язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що умовою коригування договірних величин споживання електричної енергії є отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду, встановленого п.4.4 ПКЕЕ.

З матеріалів справи, а саме з експрес-накладної від 14.03.2017 №5900243956634 та листа від 17.11.2017 №1584/17 ТОВ «Нова Пошта» вбачається, що ГО «Розвиток українського міста» направило на адресу ПАТ «Полтаваобленерго» листи №97, 98 з проханням збільшити договірну величину споживання на березень 2017 року до 80000кВт/год. 14.03.2017.

Так, у експрес - накладній від 14.09.2017 №59000243956634 зазначено, що ПАТ «Полтаваобленерго», за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 47а направлено листи №97,98 та 1 додаток, який одержаний представником одержувача 15.03.2017 о 12:30хв. (а.с.76).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Полтавська філія міських електричних мереж ПАТ «Полтаваобленерго» код ЄДРПОУ ВП: 37709834, розташована за адресою: 36007, Полтавська обл., місто Полтава, Київський район, вул. Маршала Бірюзова, будинок 47-а, а отже лист№97 щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії направлений за юридичною адресою позивача.

З листа ПАТ «Нова Пошта» від 17.11.2017 №1584-17 вбачається, що під час видачі відправлення за експрес–накладною №59000243956634 документи на право представляти інтереси одержувача перевірені не були, відправлення передано представнику одержувача, який знаходився за вказаною адресою (а.с.113).

Також на офіційному сайті ПАТ «Нова Пошта» розміщена інформація про те, що накладна 59000243956634 отримана одержувачем 15.03.2017 (а.с.77, 168).

З наведеного в сукупності вбачається, що лист від 14.03.2017 №97 про збільшення договірної величини споживання електричної енергії на березень 2017 року до 80000кВт/год надісланий відповідачем позивачу саме 14.03.2017, тобто у строк, встановлений умовами договору.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що документи, які надійшли до Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго», може отримати лише діловод у канцелярії. Листи відповідача №97,№98 отримані 21.03.2017, про що свідчить журнал реєстрації вхідної кореспонденції Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявний витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції позивача, у якому 21.03.2017 під №1343 та №1344 зареєстровані листи ГО «Розвиток українського міста», які датовані 14.03.2017. При цьому у вказаному журналі не зазначено особу, яка безпосередньо передала вказані листи (а.с.93-97).

За таких обставин, наданий позивачем журнал реєстрації вхідної кореспонденції свідчить лише по дату реєстрації позивачем вхідної кореспонденції та підтверджує фат отримання позивачем цього листа. Однак, не свідчить по дату його направлення відповідачем.

Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтвердив, що відповідачем у повному обсязі проведено попередню оплату за договірний обсяг електричної енергії з урахуванням додатково заявленого обсягу, що також підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 14.02.2017 №129, від 21.02.2017 №135, від 23.02.2017 №136, від 16.03.2017 №156 від 17.03.2017 №157. Вказані обставини в порядку статті 75 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), яка кореспондується зі статтею 35 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) не підлягають доказуванню, оскільки визнані учасниками справи. Таким чином, за п’ять днів до закінчення розрахункового періоду відповідачем у повному обсязі здійснено попередню оплату електричної енергії з урахуванням додатково заявленого обсягу.

Згідно із частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем надані докази, які в сукупності свідчать про те, що він саме 14.03.2017 надіслав позивачу лист від 14.03.2017 №98, у якому просив збільшити договірну величину споживання на березень 2017 до 80000кВт/год шляхом його передачі відділенню поштового зв’язку ТОВ «Нова Пошта», який є оператором поштового зв’язку та надає послуги поштового зв’язку на території України.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, відповідно до вимог Правил користування електричною енергією та з урахуванням умов договору від 14.12.2016 №5830, укладеного між сторонами спору, істотне значення для вирішення питання щодо збільшення договірної величини споживання електроенергії має дата звернення споживача з відповідним листом, а не дата його отримання постачальником, а тому дата отримання цього листа постачальником не має істотного значення для вирішення спору.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтвердив наявність виробничої потужності для збільшення постачання електричної енергії,а з листа позивача від 23.03.2017 №13-21-03.3 вбачається, що єдиною підставою для відмови у збільшенні договірної величини споживання електричної енергії відповідачу стало те, що лист на адресу Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» надійшов 21.03.2017 (при даті звітності 22 числа), тобто пізніше ніж за п’ять робочих днів постачальника до закінчення розрахункового періоду.

За таких обставин, ОГ «Розвиток українського міста» при зверненні з листом від 14.03.2017 з проханням збільшити договірну величину споживання на березень 2017 дотримано вимог 9 додатку №2 до договору про постачання електричної енергії від 14.12.2016 №5830 (звернувся до постачальника за 6 робочих днів та здійснив попередню оплату договірних обсягів споживання електричної енергії з урахуванням додатково заявлених 17.03.2017, тобто не пізніше 5-ти днів з моменту звернення), а тому позивач зобов’язаний був здійснити коригування, оскільки, як зазначив представник позивача, у ПАТ «Полтаваобленего» в особі Полтавської філії міських електромереж були наявні необхідні виробничі потужності.

Частиною 1 статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Відповідно до статті 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Виходячи з наведеного та враховуючи відсутність факту порушення відповідачем господарського зобов’язання, у позивача були відсутні правові підстави для застосування приписів статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та нарахування санкції за поживання електричної енергії понад договірну величину за березень 2017року у сумі 119206,96грн.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ГО «Розвиток українського міста» підлягає задоволенню, рішення господарського суду Полтавської області від 05.12.2017 у справі №917/1591/17 слід скасувати у звязку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача – ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго».

Керуючись ст. ст. 269, 270, п.2 ч.1 ст.275, п.п.3,4 ч.1 ст. 277, ст.ст. 281 - 284 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Громадської організації «Розвиток Українського міста» задовольнити.

2.Рішення господарського суду Полтавської області від 05.12.2017 у справі №917/1591/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

3. Стягнути Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (код ЄДРПОУ 00131819) на користь Громадської організації «Розвиток українського міста» (код ЄДРПОУ 00131819) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1967,90грн. за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок оскарження у касаційному порядку встановлений статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 13.02.2018.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза