Постанова № 72177895, 07.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2018 р. м. Київ Справа№ 910/14337/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Григораш Н.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.02.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙК СІТІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 (повний текст підписано 15.11.2017)

у справі №910/14337/17 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙК СІТІ"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-СТАНДАРТ" (третя особа 1), Національний банк України (третя особа 2), Міністерство фінансів України ( третя особа 3)

про зобов'язання вчинити дії

В судовому засіданні 07.02.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙК СІТІ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (відповідач) про зобов'язання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" передати ТОВ "ЛАЙК СІТІ" оригінали документів, які засвідчують обов'язок боржника та документи, якими забезпечувались кредитні договори, а саме: кредитного договору №4Р15044И від 17.02.2015 та договорів забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані виконанням позивачем на підставі договору поруки №4Р13800Д/П від 20.10.2016 обов'язку боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-СТАНДАРТ") перед Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" за кредитним договором №4Р15044И від 17.02.2015, шляхом здійснення погашення заборгованості у сумі 15 679 611,99 грн. згідно платіжного доручення №1376, а тому відмова відповідача надати оригінали документів порушує права позивача на визнання його Новим Кредитором.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на не доведення позивачем порушення його прав відповідачем та зазначає, що в матеріалах справи відсутні вимоги банку до позивача (поручителя) про погашення кредитної заборгованості, а у відповідності до законодавства часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором. Крім того, позивач не звертався до банку з проханням надання оригіналів або копій документів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 у справі №910/14337/17 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване недоведеністю належними та допустимими доказами обставин, викладених у позові та порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права (ст.ст.11,16, 512, 514, ч.1 ст.556, ст.ст.525, 526 ЦК України).

Апелянт вважає, що відповідач згідно ч.1 ст.556 ЦК України повинен вручити йому документи, що підтверджують обов'язок боржника, а відмова банку у наданні позивачу оригіналу кредитного договору та договорів забезпечення порушує право позивача на визнання його новим кредитором, оскільки саме оригінали вказаних документів дозволять позивачу довести Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-СТАНДАРТ" право вимоги за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу позивача 06.12.2017 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 07.02.2018.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 07.02.2018 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 07.02.2018 заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники третіх осіб 1, 2, 3 в судове засідання апеляційної інстанції 07.02.2018 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників третіх осіб 1, 2 та 3 обов'язковою в судове засідання не визнавалась, а присутні представники сторін проти розгляду справи у відсутність третіх осіб не заперечували, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників третіх осіб 1, 2 та 3 за наявними у справі матеріалами.

Пунктом 9 ч.1 Перехідних положень ГПК України, що набрав чинності 15.12.2017, роз'яснено, що справи у суді апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙК СІТІ" (далі - поручитель) та Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - кредитор) укладено договір поруки №4Р13800Д/П (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-СТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 36162739) (далі - боржник) своїх зобов'язань за:

кредитним договором від 13.12.2013 № 4Р13800Д (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 1;

кредитним договором від 20.12.2013 № 4Р13802И (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 2;

кредитним договором від 19.02.2014 № 4Р14139И (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 3;

кредитним договором від 17.02.2015 № 4Р15044И (далі - кредитний договір 4), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 4.

Відповідно до п. 2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Згідно з п. 4 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Положеннями п. 5 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання.

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору (п. 6 договору поруки).

Згідно з п. 8 договору поруки, до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Пунктом 10 договору поруки визначено, що кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором (п. 11 договору поруки).

Цей договір укладено/підписано із використання електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 24.02.2016, укладеної сторонами.

Позивачем до матеріалів справи було надано Угоду про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 24.02.2016 (далі - Угода), укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙК СІТІ" та Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", відповідно до умов якої представники сторін на умовах Акредитованого Центру Сертифікації Ключів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" - свідоцтво про акредитацію центру сертифікації ключів серії СА № 26; атестат відповідності виданий Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України від 25.03.2011 за № 4262; Експертний висновок № 05/1-2057 від 30.05.2011, проходять ідентифікацію та отримують посилений сертифікат відритого ключа електронного цифрового підпису, посилений сертифікат відкритого ключа електронної цифрової печатки. Сторони при накладанні електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа користується програмним забезпечення, що надається АЦСК (п. 1 Угоди).

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 20.10.2016 у відповідності до договору поруки №4Р13800Д/П від 20.10.2016 виконав обов'язок боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-СТАНДАРТ") перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", здійснивши погашення заборгованості у сумі 15 679 611,99 грн. за кредитним договором №4Р15044И від 17.02.2015 згідно з платіжним дорученням №1376 від 20.10.2016, а тому у відповідача виник обов'язок передати йому оригінали документів, що підтверджують обов'язок боржника перед банком.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Умовами договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що 20.10.2016 у відповідності до договору поруки №4Р13800Д/П від 20.10.2016 виконав обов'язок боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-СТАНДАРТ") перед Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "ПриватБанк", здійснивши погашення заборгованості у сумі 15 679 611,99 грн. за кредитним договором №4Р15044И від 17.02.2015 згідно із платіжним дорученням №1376 від 20.10.2016, а тому у відповідача виник обов'язок передати позивачеві оригінали документів, що підтверджують обов'язок боржника перед банком, до уваги судовою колегією не приймаються та не можуть бути покладені в основу рішення з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-СТАНДАРТ" перед банком, станом на 20.10.2016р. за кредитним договором від 17.02.2015 №4Р15044И, саме у розмірі 15 679 611,99 грн.

За відсутності належних та допустимих доказів в підтвердження дійсного розміру заборгованості за кредитним договором від 17.02.2015 №4Р15044И та того, що за рахунок коштів в сумі 15 679 611,99 грн. було в повному обсязі погашено заборгованість боржника за кредитним договором від 17.02.2015 №4Р15044И, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем факту повного виконання позивачем зобов'язання за боржника за кредитним договором №4Р15044И від 17.02.2015.

Зі змісту положень частин першої та другої статті 556 ЦК України вбачається, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15 та від 07.10.2015 у справі №6-932цс15.

Зі змісту договору поруки також вбачається, що у випадку невиконання боржником п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору (п. 5, п. 6 договору поруки).

В матеріалах справи відсутні та позивачем не надано жодних доказів направлення банком та отримання від банку письмових вимог, адресованих позивачу, як поручителю, щодо погашення заборгованості за боржника за кредитним договором №4Р15044И від 17.02.2015.

Крім того, позивач, як в позові, так і в апеляційній скарзі, посилається на відмову банку у наданні йому оригіналів документів.

Однак, позивачем не подано жодних доказів на підтвердження того, що він звертався до відповідача з вимогою надати документи, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором, як і не надано доказів відмови банку у наданні таких документів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас за змістом зазначеної статті порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем так як законодавцем не передбачено передачу кредитором поручителю саме оригіналів документів, які підтверджують обов'язок боржника, оскільки з огляду на ч.3 ст.553 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.556 Цивільного кодексу України поручителем може бути кілька осіб і до кожного з них хто виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Відповідно до п. 10 договору поруки кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Ні умовами договору поруки, ні чинним законодавством України, не передбачено обов'язку кредитора передати поручителю саме оригінали документів, що підтверджують обов'язок боржника.

Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин викладених у позові та порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог про зобов'язання відповідача передати позивачу оригінали документів, які засвідчують обов'язок боржника та документи, якими забезпечувались кредитні договори, а саме: кредитний договір №4Р15044И від 17.02.2015; договори забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙК СІТІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 у справі №910/14337/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 у справі №910/14337/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України з урахуванням перехідних положень ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Повний текст постанови підписано 14.02.2018.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська