Постанова № 72177803, 01.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2018 р. Справа№ 910/4521/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Гончарова С.А.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Подоляк Р.Ю.

За участі представників: згідно з протоколом судового засідання від 01.02.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/4521/14 (суддя - Паламар П.І.)

За скаргою Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України

на дії Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «АТА»

за участю Генеральної прокуратури України

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України звернулося в суд зі скаргою на дії ДВС.

Скаржник зазначав, що постановою державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ВП № 53777189 від 11 травня 2017 р. було закінчене виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 910/4521/14 від 24 березня 2017 р. з підстав п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017, у задоволенні скарги Інституту мікроприладів НАН України на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі №910/4521/14 відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 скасовано, справу №910/4521/14 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/4521/14 скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України на дії Подільського районного відділу ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві задоволено частково.

Визнано постанову Подільського районного відділу ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ВП № 53777189 від 11 травня 2017 р. про закінчення виконавчого провадження незаконною.

Зобов'язано Подільський районний відділ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити дії з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 910/4521/14 від 24 березня 2017 р. про усунення перешкод на користь Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України у користуванні групами приміщень № 7, № 8, № 9, № 10 першого поверху та групами приміщень № 15, № 16 антресолі першого поверху будинку адміністративно лабораторного корпусу літ. «А9», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 173,9 кв.м, шляхом виселення ТОВ «АТА» із вказаних груп приміщень, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

В іншій частині скарги відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «АТА», звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/4521/14 та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволені скарги Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України на дії Подільського районного відділу ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 апеляційну скаргу ТОВ «АТА» залишено без руху до усунення недоліків.

Апелянт звернувся до суду з заявою про усунення недоліків.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 26.01.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 розгляд справи призначено на 01.02.2018.

Представник позивача (скаржника) 26.01.2018 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача (заінтересованої особи), просив залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представник ДВС 26.01.2018 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримав доводи апелянта, просив оскаржувану ухвалу скасувати, та відмовити у задоволенні скарги на дії ДВС.

Представники прокуратури, Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України, Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Товариство з обмеженою відповідальністю «АТА» у судове засідання з'явились та надали пояснення по суті спору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Вищий господарський суд України скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у даній справі, вказав, що суди не врахували пояснення стягувача та не дослідили усі докази у їх сукупності, у зв'язку з чим неповно з'ясували обставини справи щодо дійсних прав і обов'язків сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця ВП №53777189 від 11.05.2017, у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду у даній справі, згідно Акту державного виконавця від 11.05.2017 виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 24.03.2017 закінчено.

Підставою для закінчення вказаного виконавчого провадження стало фактичне виконання в повному обсязі рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016, а саме: добровільне виселення ТОВ «АТА» із відповідної групи приміщень до відкриття виконавчого провадження, що встановлено в Акті державного виконавця від 11.05.2017, в якому встановлена факт незнаходження боржника у групах приміщень, визначених у рішенні Господарського суду міста Києва від 20.12.2016.

Натомість, стягувач при зверненні до суду зі скаргою вказав, що державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду у даній справі допущено порушення вимог статті 66 закону України «Про виконавче провадження» та не вжито всіх необхідних дій для виконання судового рішення за відсутності боржника, не здійснено вихід до спірних приміщень, не описано майно та не встановлено факт виконання судового рішення, у зв'язку з чим вважає постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.05.2017 ВП №53777189 неправомірною та просить суд її скасувати.

В обґрунтування скарги на дії державного виконавця стягувач зазначає, що за договором купівлі-продажу виробничих приміщень від 10.02.2017, зареєстрованим за №774, на який посилається державний виконавець в Акті від 11.05.2017, було відчужено виробничі приміщення - групи приміщень №2/11 (в літ. А9), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 у м. Києві, натомість виселення відповідача мало проводитись з груп приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та група приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно лабораторного корпусу літ. «А9», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 173,9 кв.м, тобто вказаний договір не стосується спірних приміщень.

Разом з тим, боржником фактично відчужено інші приміщення, інших приміщень, які б могли межувати зі спірними приміщеннями не існує, а до складу приміщень №2/11 увійшли у тому числі і групи приміщень №1 та №2 в літ А9, через які існує доступ до спірних приміщень.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів погоджується з вказаними висновками, оскільки договір купівлі-продажу виробничих приміщень від 10.02.2017, укладений між ТОВ «АТА» та громадянкою Туреччини ОСОБА_1 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №774, стосується інших приміщень, а саме №2/11 (в літ. А9), загальною площею 3 386,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, ніж ті, що визначені у рішенні суду від 20.12.2016.

За вказаним договором купівлі-продажу виробничих приміщень від 10.02.2017 боржником фактично передано усі виробничі приміщення ТОВ «АТА», що знаходяться по АДРЕСА_1, у власність фізичної особи ОСОБА_2. Інші виробничі приміщення у ТОВ «АТА», які б могли межувати зі спірними приміщеннями, які зазначені у рішенні Господарського суду міста Києва від 20.12.2016, відсутні.

Зокрема з Технічного паспорту на виробничі приміщення №2/11 за адресою АДРЕСА_1, вбачається, що вказані приміщення були створені внаслідок реконструкції у тому числі і групи приміщень №1 та №2 (в літ. А9), через які, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016, існує доступ до спірних приміщень.

Наведені обставини свідчать, що державним виконавцем правомірно використано договір купівлі-продажу виробничих приміщень від 10.02.2017 як додаткове підтвердження неможливості фізичного перебування ТОВ «АТА» у спірних приміщеннях, доступ до яких здійснюється через приміщення, які були відчужені боржником на користь громадянки Туреччини ОСОБА_2.

Фактична ж відсутність боржника у спірних приміщеннях була встановлена державним виконавцем під час виходу за відповідною адресою, вказаною у рішенні Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 та підтверджена і керівником стягувача, і понятими під час вчинення виконавчих дій, що відображено у Акті державного виконавця від 11.05.2017.

Отже, державний виконавець, встановивши фактичну відсутність ТОВ «АТА» у вказаному приміщені (що було підтверджено і керівником стягувача і понятими), правомірно взяв до уваги договір купівлі-продажу виробничих приміщень від 10.02.2017 в якості додаткового доказу незнаходження боржника у спірних приміщеннях, виселенню з яких підлягав боржник.

Безпідставними є доводи позивача і про те, що державним виконавцем не здійснено вихід до спірних приміщень, не описано майно та не встановлено факт виконання судового рішення, оскільки вихід державного виконавця до спірних приміщень підтверджується безпосередньо наявним у матеріалах справи Актом державного виконавця від 11.05.2017, який засвідчений підписами стягувача та понятими та наданий суду самим позивачем.

Наведені обставини та вчинені державним виконавцем передбачені законом дії, зокрема, щодо складання акту про добровільне виконання рішення суду, з чим також погодився і керівник стягувача, підписуючи Акт державного виконавця від 11.05.2017, свідчать про належне встановлення ним факту виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що посилання директора Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України, який надавав пояснення у судовому засіданні в Київському апеляційному господарському суді, на те що він помилково підписав вказаний Акт відхиляються, оскільки Акт державного виконавця від 11.05.2017 підписаний ним без зауважень та застережень, вчинення вказаних дій позивачем не оскаржувалось, зазначений Акт недійсним не визнавався та не скасовувався, а тому приймається як належний та допустимий доказ у справі.

Відповідно до пункту 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432, Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

Таким чином, виходячи з Інструкції з організації примусового виконання рішень факт підписання директором Інституту мікроприладів Акту державного виконавця від 11.05.2017 засвідчує не лише ознайомлення директора зі змістом акту, а висловлює згоду зі всіма викладеними у акті обставинами (суттю і характером проведених виконавчих дій, встановленими фактами, подіями тощо).

З огляду на наведене, підписання Акту державного виконавця від 11.05.2017 стягувачем свідчить про те, що стягувач підтвердив факт відсутності боржника в спірних приміщеннях на момент вчинення виконавчих дій.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що державним виконавцем виконано вимоги закону, при винесенні постанови Подільського районного відділу ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ВП № 53777189 від 11 травня 2017 р. про закінчення виконавчого провадження, а відповідно підстави для визнання її незаконною відсутні.

Посилання скаржника на акти складені у зв'язку з перешкоджанням позивачу у доступі до спірних приміщень, складені після закриття виконавчого провадження не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вони не свідчать про вчинення порушень органами державної виконавчої служби.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що скарга Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України на дії Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності до статті 277 Господарського процесуального кодексу України є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» підлягає задоволенню. Ухвала суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні скарги з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/4521/14 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/4521/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення яким у задоволенні скарги Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України на дії Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовити.

Матеріали справи № 910/4521/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту в порядку передбаченому ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 08.02.2018.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді С.А. Гончаров

І.А. Іоннікова