Постанова № 72177799, 14.02.2018, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

14.02.2018 справа № 908/5628/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

за участю представників сторін: від позивача:Не з’явився, від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_5 за довіреністю № 6/01 від 12.02.2018р., Не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь, Донецька областьна ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Проскуряков К. В.)постановлену26.12.2017р. у місті Запоріжжіпо справі№ 908/5628/14 за позовомПублічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київдо за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаКомунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь, Донецька область Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька областьпростягнення 5’ 418’ 754,04 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі – «Позивач») звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь, Донецька область (далі – «Відповідач») суми 3% річних у розмірі 619’ 053,91 грн та суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 4’ 799’ 700,13 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015р. по справі № 908/5628/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” задоволено частково.

Стягнуто з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” суму 3% річних у розмірі 618’ 359,44 грн, суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 3’ 712’ 523,44 грн та суму судового збору в розмірі 58’ 390,92 грн. В іншій частині позову відмовлено.

10.02.2015р. на виконання зазначеного рішення Господарським судом Запорізької області було видано судовий наказ про примусове виконання судового рішення зі строком пред’явлення до 11.02.2016р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. було частково задоволено заяву Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” та надано розстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015р. по справі № 908/5628/14 на три роки зі сплатою 120’ 302,30 грн та останній місяць зі сплатою в сумі 120’302,47 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 р. у справі № 905/5628/14, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2015 р., апеляційну скаргу ПАТ “НАК “Нафтогаз України” залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. залишено без змін.

14.12.2017р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява № 482/01 від 14.12.2017р. Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. по справі № 908/5628/14 в частині зменшення періоду розстрочки рішення суду від 29.01.2015р. та визначення датою закінчення розстрочки виконання рішення по справі № 908/5628/14 – 29.12.2017р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.12.2017р. у задоволені заяви № 482/01 від 14.12.2017р. Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. по справі № 908/5628/14 було відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2017р. по справі № 908/5628/14 скасувати та задовольнити заяву № 482/01 від 14.12.2017р. Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. по справі № 908/5628/14 в частині зменшення періоду розстрочки рішення суду від 29.01.2015р. та визначити датою закінчення розстрочки виконання рішення по справі № 908/5628/14 – 29.12.2017р.

Заявник апеляційної скарги вважає, що ухвалу Господарського суду Запорізької області у цій справі не можна вважати законною та обґрунтованою, оскільки остання ґрунтується на помилкових висновках суду і є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” вмотивована необхідністю реалізації ст.5 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії”, що передбачає реструктуризацію кредиторської заборгованості за спожитий природний газ станом на 01.07.2016р., не погашену станом на 31.12.2016р., шляхом розстрочення на 60 календарних місяців, втім, Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” відмовляється укладати договір реструктуризації заборгованості за договором, за яким є рішення про розстрочку виконання рішення суду, у зв'язку з чим заявник не може реалізувати умови спеціального закону, що б дозволило йому значно зменшити фінансове навантаження на підприємство та поліпшити розрахунки із стягувачем.

Зазначені обставини, на думку відповідача, не були враховані судом першої інстанції під час постановлення спірної ухвали, що є підставою для скасування останньої.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Татенко В. М., судді – Попков Д. О., Радіонова О. О.

У зв’язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_6 на дату слухання справи № 908/5628/14, розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 144/2018 від 13.02.2018 на підставі п.п. 2.3.25, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.п. 11.1, 11.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено такий склад колегії: головуючий (суддя-доповідач) – ОСОБА_1, судді: Радіонова О. О., Стойка О. В.

15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції відповідно до Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” № 2147-19 від 03.10.2017.

Так, згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пп.11 п.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України редакції, що діє з 15.12.2017р., заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2018р. по цій справі було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” та зобов’язано позивача та третю особу в строк до 31.01.2018р. включно надати суду відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі.

30.01.2018р. Донецький апеляційний господарський суд отримав від позивача відзив № 14/5-2013 від 25.01.2018р. на апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” в якому просить залишити апеляційну скаргу останнього без задоволення, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2017р. по справі № 908/5628/14 – без змін.

У зазначеному вище відзиві позивач також зазначає, що боржник не позбавлений права виконати рішення суду, саме в той спосіб та в тому порядку, який просить встановити судом, а саме виконати рішення суду до 29.12.2017р. та такі дії не призведуть до порушення законних прав сторін виконавчого провадження. Ухвалою господарського суду Запорізької області у справі № 908/5628/14 від 02.07.2015р., або будь-яким іншим судовим рішенням чи нормативно-правовим актом, Боржник не обмежений в праві виконати рішення суду №908/5628/14 самостійно у заявлені ним строки, тобто необхідність в зміні способу та порядку виконання рішення суду визначеному заявою боржника, відсутня. Також, Боржник жодним чином не вказує на неможливість виконання рішення суду, доказів неможливості чи ускладнення виконання рішення суду в той спосіб та в тому порядку який визначений судом, боржником не надано. Вважає, що боржник посилаючись на заміну способу та порядку виконання рішення суду, шляхом зменшення періоду розстрочки виконання рішення до 29.12.2017р., вказує, на прямий намір ухилитися від виконання рішення, а саме з метою врегулювання заборгованості на підставі Закону №1730.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018р. по справі 908/5628/14 апеляційну скаргу відповідача було призначено до розгляду на 14.02.2018р.

Судом апеляційної інстанції, під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи в суді, а саме: повідомлено належним чином про час та місце судового розгляду, витребувано у сторін необхідні докази та пояснення для правильного вирішення спору, з’ясовано, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов’язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні.

Фіксація судового процесу апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 8, 222, 223, 269, 270 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання 14.02.2018 з'явився представник відповідача та підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд задовольнити її, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2017 – скасувати.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з’явились, поважність причин неявки апеляційному суду не повідомили, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників позивача та третьої особи, адже наявних матеріалів і витребуваних додатково відомостей достатньо для надання належної правової оцінки правовідносинам у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги. Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає ухвалу господарського суду постановлену з порушенням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 р., яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст.2 Закону, дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитий природний газ.

Статтею 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 5 Закону України № 1730-УШ від 03.11.2016 р. реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року. Реструктуризація заборгованості за спожитий природний газ, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється шляхом розстрочення на 60 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України № 1730-VIII від 03.11.2016 р., на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості.

З Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств центрального водопостачання та водовідведення вбачається, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” включено до переліку підприємств щодо яких запроваджено процедуру врегулювання заборгованості за спожитий природний газ згідно приписів вказаного вище Закону.

Відповідачем в обґрунтування своєї заяви зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. по справі № 908/5628/14 було надано наступні копії документів, зокрема:

- копію реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств центрального водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії;

- копію листа Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” №280/01 від 08.08.2017р. “Щодо укладання договору реструктуризації та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних” на адресу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”;

- копії листів №226/01 від 27.06.2017р., №363/01 від 19.09.2017р. “Щодо укладання договору реструктуризації” ;

- копію листа №269/01 від 01.08.2017р. (а.с.27 т.2);

- копії листів №315/01 від 28.08.2017р. та №362/01 від 19.09.2017р. “Щодо надання інформації”;

- копію довідки №481/01 від 14.12.2017р. про дебіторську заборгованість станом на 01.12.2017р.;

- копію балансу (звіту про фінансовий план) від 30.09.2017р.;

- копію постанов відділів Державної виконавчої служби про арешт коштів Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” ;

- копію зведеної відомості підключених об’єктів до котелень Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” ;

З означених документів вбачається, що заявник був включений до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств центрального водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. З врахуванням цієї обставини останній (Заявник) неодноразово звертався до позивача з листами щодо можливості укладення договору реструктуризації, на виконання ст.5 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії”.

Своєю чергою, позивач, розглянувши звернення відповідача про можливість укладення договору про реструктуризацію, своїм листом листом від 03.10.2017 р. за вих. №26-7152/1.8-17 надав ККП Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” відповідь “Щодо реалізації положень Закону України від 03.11.2016 р. №1730-VIII”, у якій зазначено, що стосовно врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, яка підпадає під дію Закону шляхом реструктуризації та враховуючи положення статті 5 Закону, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” прийнято рішення: не вчиняти дій з реструктуризації заборгованості за природний газ на умовах ст. 5 Закону за договорами постачання природного газу від 30.09.2011 р. №14/2532/11 у справах, в тому числі у справі №908/5628/14, у зв’язку з тим, що ця заборгованість розстрочена відповідно до судових рішень (ухвал), якими встановлюються строки та розміри погашення заборгованості. Термін розстрочення, встановлений судом, на сьогодні не завершився. У разі укладення договору про реструктуризацію заборгованості, порядок погашення заборгованості, встановлений цим договором буде суперечити порядку погашення вказаної заборгованості, визначеному судом.

Між тим, суд першої інстанції зазначив, що рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015р. у справі № 908/5628/14 є обов’язковим до виконання боржником, відповідачем розстрочені платежі здійснюються з порушенням графіку, встановленого ухвалою суду від 02.07.2015р. у справі №908/5628/14, за якою строк виконання графіку не закінчився та діє ще 6 місяців. Відповідач з загальної суми заборгованості у розмірі 4’ 389’ 273,89 грн (з урахуванням судового збору), стягнутої за рішенням суду сплатив лише суму в розмірі 601’ 511,50 грн та з порушенням графіку погашення заборгованості. Термін дії Закону України від 03.11.2016 р. №1730-VIII не завершений та не має обмежень у часі; Маріупольська міська рада Донецької області гарантій по договору реструктуризації за спожитий природний газ щодо погашення заборгованості за сумою 3% річних та інфляційних втрат відповідачу не надавала. Неможливість участі заявника у процедурі реструктуризації не доведено належними та допустимими доказами. Згідно з п. 10 ч. 1, ч. 4 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягало зупиненню та відповідно до ст. 5 Закону України № 1730-УШ від 03.11.2016 р. у процедурі реструктуризації заборгованості розстрочка буде діяти ще 60 календарних місяців, що призведе до порушення прав та законних інтересів позивача.

На підставі зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому заява від 14.12.2017р. за вих. № 482/01 Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015р. у справі №908/5628/14, не підлягає задоволенню.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Діючий Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, наявність яких унеможливлює виконання рішення суду або ускладнює його виконання, у зв'язку з чим суд зобов’язаний оцінити ті обставини, на які посилається заявник, та докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.86 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, для застосування передбачених ст.331 Господарського процесуального кодексу України заходів, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є в наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Виходячи з ч.3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України підставою для реалізації судом дискреційних повноважень зі зміни порядку виконання рішення суду, яке набрало законної сили, є виключні обставини, які перешкоджають його виконанню.

При цьому, в контексті правової позиції Конституційного суду України, викладеної в п.3 мотивувальної частини рішення №11-рп/2012 від 25.04.2012р. та усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., можливість зміни порядку виконання рішення суду повинно розглядатися з врахуванням цілей судового захисту та забезпечувати виконання судового рішення.

Наявність обставин, перешкоджаючих виконання судового рішення та правильність їх кваліфікації в такій якості було встановлено при винесенні ухвали Господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. та її подальшого апеляційного/касаційного оскарження, та позивачем не тільки не спростовано, але й вказано про невиконання визначеного раніше графіку платежів відповідачем в силу його тяжкого фінансового становища, що підтверджує актуальність таких обставин і на момент вирішення питання про зміну порядку виконання судового рішення.

В силу незалежних від сторін обставин – прийняття та вступ в силу Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” №1730-VIII від 03.11.2016р., наявність діючого до липня 2018р. графіка розстрочення виконання рішення суду, у відповідності до ухвали суду від 02.07.2015р., не дозволяє в повному обсязі відповідачу використати визначеними державою способами вирішення питання з врегулювання заборгованості, стягуваної по справі.

Дійсно, Закон України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, який набув законної сили 30.11.2016р., передбачає можливість для підприємств-боржників, які здійснюють централізоване теплопостачання, в разі їх включення до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, зупинення виконавчих проваджень, стягувачем за якими, зокрема, є позивач, окрім розстроченої судом заборгованості (ч.2 Прикінцевих та перехідних положень означеного Закону)

Таким чином, скорочення строку розстрочення виконання рішення суду дозволить відповідачу, який включений до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, в більшій мірі скористатися передбаченими державою преференціями для врегулювання питання про погашення заборгованості перед позивачем, забезпечуючи, таким чином, досягнення мети виконання судового рішення.

Так, зі змісту ст.5 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” вбачається, що реструктуризація заборгованості Відповідача перед Позивачем, стягуваної по справі №7/430 та опосередкованої договором, передбачає, в тому числі, надання розстрочення на 60 місяців. Разом з тим, наявність діючого згідно з ухвалою суду від 11.06.2014р. розстрочення виконання рішення по справі №7/430 до червня 2019р., в силу статусу останнього (рішення суду) за п.9 ч.2 ст.129 Конституції України унеможливлює поза судовим порядком шляхом укладення відповідних договорів визначити сторонами інший графік платежів. Означена обставина обмежую можливість сторін до спливу строку розстрочення (червень 2019р.) скористатися передбаченими державою у Законі України №1730-VIII від 03.11.2016р. засобами погашення заборгованості, існування якої за умов фактичного недотримання відповідного графіку та наслідками такого недотримання в контексті підстав для вжиття заходів примусового стягнення, не відповідає майновим інтересам обох сторін.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що опосередковане переглядуваною ухвалою суду втручання в “майно” в розумінні ст.1 Першого протоколу Конвенції, яким відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини є стягувані судовим рішенням кошти (п.45 рішення ЄСПЛ у справі “Агротехсервіс” проти України”), не суперечить принципам такого втручання, оскільки відповідає вимогам “суспільного інтересу”, визначеного преамбулою Закону України №1730-VIII від 03.11.2016р., враховуючи статус та значення відповідача по забезпеченню теплом населення Маріуполя. Апеляційною інстанцією також враховується прийняття Маріупольської міської радою рішення №7/23-2193 від 22.11.2017р., яким підтверджується надання гарантій виконання відповідачем виконання зобов’язань перед позивачем у разі укладання відповідного договору на реструктуризацію, передбаченого ст.5 Закону України №1730-VIII від 03.11.2016р.

Враховуючи зазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 26.12.2017р. по справі № 908/5628/14 винесена з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін та у відповідності до норм процесуального права, а отже апеляційна скарга Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, що згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України має наслідком віднесення на рахунок позивача витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь, Донецька область – задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2017р. по справі № 908/5628/14 – скасувати.

Заяву №482/01 від 14.12.2017р. Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. по справі № 908/5628/14 в частині зменшення періоду розстрочки рішення суду від 29.01.2015р. та визначення датою закінчення розстрочки виконання рішення по справі № 908/5628/14 – 29.12.2017р. - задовольнити.

Визначити 29.12.2017р. датою закінчення розстрочки виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015р. по справі № 908/5628/14, що надана ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. по справі № 908/5628/14.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компнія “Нафтогаз України”, м. Київ (код ЄДРПОУ 20077720) на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь, Донецька область (код ЄДРПОУ 33760279) 1’762,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ на виконання цієї Постанови, оформивши його відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження»

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду впродовж двадцяти днів з дня складання повного тексту Постанови; у порядку п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя: В. М. Татенко

Судді: О. О. Радіонова

ОСОБА_3

Повний текст Постанови складено та підписано 14.02.2018р.

Надруковано примірників: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1- третій особі; 1 – до справи; 1 – ГСЗО.

ОСОБА_4 тел.: 702-01-54.