Рішення № 72174983, 30.01.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18590/17

Провадження № 2-а/761/93/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Кривошиї Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії; визнання бездіяльності протиправною,

в с т а н о в и в :

В травні 2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним адміністративним позовом до Київського міського військового комісаріату, в якому просив суд:

- зобов'язати відповідача подати до Міністерства оборони України заяву з доданими до неї документами та відповідним висновком щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу. як інваліду війни ІІ групи;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не подання до Міністерства оборони України заяви з доданими до неї документами та відповідним висновком щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу, як інваліду війни ІІ групи.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що у період з 14 жовтня 1984р. по 01 лютого 1987р. перебував у лавах Збройних сил. У 1985р. під час бойових дій в Республіці Афганістан отримав осколочне поранення голови, контузію та інші суміжні травми.

08 квітня 2015р. позивачу встановлено II групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, отриманого ним під час виконання військових обов'язків.

18 травня 2017р. позивач звернувся до відповідача з заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду війни II групи на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та в порядку, визначеному постановою КМУ від 25 грудня 2013р. № 975 (далі по тексту - Порядок), при цьому, як стверджує позивач ним були надані усі передбачені Порядком документи.

Але всупереч визначеному Порядку відповідач у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів не передав розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10, 11 цього Порядку.

І як наслідок Міністерство Оборони України заяву позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги та відповідний висновок відповідача не отримувало і не розглядало питання виплати одноразової грошової допомоги.

Крім того, відповідач самостійно, без наявних на те повноважень листом від 19 травня 2017р. за № ВСЗ/881 надав позивачу власну письмову відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, що є незаконно та протиправно.

Таким чином, позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

В судовому засіданні 18 жовтня 2017р. оголошено перерву, розгляд справи призначено на 31 січня 2018р.

31 січня 2018р. стороною позивача подано заяву про розгляд справи у відсутність сторони заявлені позовні вимоги сторона підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, надавши суду письмові заперечення, відповідно до редакції КАС України. яка діяла до 15 грудня 2017р., зазначивши, що відповідач діяв правомірно, а позивачем не було надано всіх документів, для прийняття рішення про виплату йому відповідної грошової допомоги. В судове засідання 30 січня 2018р. представник відповідача не з'явилася.

Суд. заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що позивач у період проходження військової служби відповідно до витягу із протоколу №764 від 23 жовтня 2008р. Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв проходив лікування, діагноз - поранення, ЗЧМТ, контузія та її наслідки, Так які пов'язані з проходженням військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.

Окрім цього з довідки АВ № 0417823 від 08 квітня 2015р. вбачається, що позивачу встановлено II групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, отриманого ним при виконанні інтернаціонального обов'язку.

Судом встановлено, що 18 травня 2017р. позивач звернувся до відповідача з заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду війни II групи.

19 травня 2017р. відповідачем листом за № ВСЗ/881 відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду війни ІІ групи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 17 Конституції України обумовлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється у відповідності до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Пунктом 6 ст. 16-3 цього Закону встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013р. № 975 передбачений чіткий алгоритм та послідовність дій при призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам інвалідність яких настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ними під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ними обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особам після їх звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.

Так, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями (далі по тексту - розпорядник бюджетних коштів).

Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти подають за місцем проходження служби (в даному випадку до відповідача) заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги до якої додаються документи, зазначені в п. 10, 11 Порядку.

Керівник уповноваженого органу (відповідача) подає у п'ятнадцятиденний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10, 11 Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Судом встановлено, що відповідач у п'ятнадцятиденний строк з дня реєстрації всіх документів не передав розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10, 11 Порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності допущеної бездіяльності щодо не розгляду заяви позивача про надання одноразової грошової допомоги у передбаченому законодавством порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Отже, відповідач повертаючи 19 травня 2017р. без реалізації, подану позивачем заяву та додані до неї документи про надання одноразової грошової допомоги, згідно з положеннями постанови КМУ від 25 грудня 2013р. № 975 діяв з порушенням наведених законодавчих норм.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення ч. 1 ст. 6 КАС України, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 143, 192, 211, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України; ст. ст. 3, 19, 22, 58 Конституції України; ст. ст. 9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. № 975, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) до Київського міського військового комісаріату (м. Київ, вул. Т. Шамрила, 19) про зобов'язання вчинити дії; визнання бездіяльності протиправною - задовольнити.

Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України заяву з доданими до неї документами та відповідним висновком щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги інваліду війни ІІ групи ОСОБА_1.

Визнати протиправною бездіяльність Київського військового комісаріату в частині не подання до Міністерства оборони України заяви з доданими до неї документами та відповідним висновком щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги інваліду війни ІІ групи ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 08 лютого 2018р.

Суддя: