Рішення № 72171497, 13.02.2018, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/4558/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2018 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А. секретаря судових засідань Берун А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу за позовом комунального підприємства "Міське будинкоуправління" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року позивач в особі комунального підприємства "Міське будинкоуправління" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в позовній заяві просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 1296,79 грн. за утримання будинків, споруд та прибудинкової території, 545,53 грн. інфляційних процесів, 95,69 грн. трьох відсотків річних, що утворились за період з 01.10.2014 року по 31.08.2016 року.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.7 "Правил користування приміщеннями житлових будинків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідач користується послугами комунального підприємства, проте у добровільному порядку розрахунки за надані послуги не проводить, внаслідок чого станом на 31 серпня 2016 року заборгувала 1938,01 грн.

В судове засідання представник позивача Педич Д.П. не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, подала до суду заяву від 07.02.2018 року, якою просила застосувати при вирішенні спору у даній справі положення ЦК України щодо спливу строків позовної давності та відмовити у позові. Просила суд розглянути справу без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 68 ЖК України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.7 "Правил користування приміщеннями житлових будинків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08 жовтня 1992 року визначено, що споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Згідно Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року № 76, утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок їхніх власників. Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

З висловленої Верховним Судом України правової позиції (постанова від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13), споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконавці житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій визначаються органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків відповідно до Порядку, встановленого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року N60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 року за N 541/10821.

Структура тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій передбачає освітлення місць загального користування, прибирання при будинкової території, поточний ремонт, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньо будинкових мереж водовідведення і теплопостачання, дератизація, електропостачання ліфтів та їх технічне обслуговування.

Рішеннями виконавчого комітету Здолбунівської міської ради Рівненської області №264 від 25 грудня 2013 року, №260 від 24 грудня 2014 року, №320 від 23 грудня 2015 року затверджувалися виконавці житлово-комунальних послуг.

З укладених між КП «Міське будинкоуправління» (виконавцями житлово-комунальних послуг на території м. Здолбунів Рівненської області) та підрядниками ПАТ «Рівнеліфт», КП «Здолбунівводокнал», КП «Здолбунівкомуненергія», КП «Здолбунівський відділ профдезінфекції», з договорів вбачається, що підрядні підприємства надавали відповідні послуги з обслуговування ліфту, поточного ремонту внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання та водовідведення і систем теплопостачання, перевірки димовентканалів, тощо у тому числі у будинок по АДРЕСА_1 також у матеріалах справи містяться довідки про розрахунок КП «Міське будинкоуправління» з підрядчиками згідно заключних договорів.

Доказів неналежного виконання взятих позивачем зобов'язань щодо надання послуг з утримання будинку по АДРЕСА_1 та прибудинкової території, складання актів-претензій згідно ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачем не представлено, а згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України загальна позовна давність, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.1 та ч.5 ст.261 ЦК України).

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право вимоги. Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора (а КП «Міське будинкоуправління» в силу загальних норм, які регулюють зобов'язальні правовідносини, є кредитором по відношенню до відповідача, як боржника) на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності. Аналогічна позиція викладена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 21.01.2015 року (Справа №6-214цс14),

Як встановлено з письмових доказів, позивач 02.11.2017 року звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за вказаний вид житлово-комунальних послуг, а тому в силу наведеної вище норми ст. 264 ЦК України та висновку Верховного Суду України, перервав перебіг позовної давності, який з цього часу підлягає обчисленню заново.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, враховуючи наведені вище обставини суд дійшов висновку про те, що до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь КП «Міське будинкоуправління» підлягає заборгованість за вказані послуги за період з 01 листопада 2014 року по 31 серпня 2016 року включно в розмірі 1860 грн. 11 коп., а вимоги за період до 01 листопада 2014 року не підлягають до задоволення, оскільки заявлені позивачем поза межами трирічного строку позовної давності і причин, які б можна було визнати поважними для поновлення пропущеного строку, позивачем не наведено.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до статті 141 ЦПК України з позивача та відповідача підлягає до стягнення у дохід держави судовий збір у розмірі пропорційному до задоволеної частини позовних вимог (1860,11 грн. х 1600 грн. /1938,01 грн.), а саме 64 грн. 31 коп. з КП «Міське будинкоуправління» та 1535 грн. 69 коп. з ОСОБА_2

На підставі наведеного, ст.ст. 256, 257, 261, 509, 526, 610, 625 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву комунального підприємства "Міське будинкоуправління" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь комунального підприємства "Міське будинкоуправління" 1220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 09 коп. за утримання будинків, споруд та прибудинкової території, 543 (п'ятсот сорок три) грн. 71 коп. інфляційних процесів, 95 (дев'яносто п'ять) грн. 50 коп. трьох відсотків річних, що утворились за період з 01.11.2014 року по 31.08.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 1535 грн. 69 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКС України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Стягнути з комунального підприємства "Міське будинкоуправління" на користь держави судовий збір в сумі 64 грн. 31 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКС України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, в разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: І.А.Чорний