Ухвала суду № 72171366, 06.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1777/17 Номер провадження 11-кп/786/245/18Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гонтар А.А.

суддів: Корсун О.М., Маліченка В.В.

розглянувши відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2017 року

з секретарем судового засідання Журою Н.Л.

за участі

прокурора Рибачук Г.А.

представника установи ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 про його умовно-дострокове звільнення в порядку ст. 81 КК України.

Ухвалюючи таке рішення, суд послався на те, ОСОБА_4 за час відбування покарання не довів свого виправлення.

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_4 вбачається, що він не згоден з ухвалою суду, просить її скасувати та задовольнити його заяву про застосування до нього ст.81 КК України. Вважає, що поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що за місцем відбування покарання у ВК №16 працевлаштований електриком та має заохочення. Під час лікування у ВК №69 працював днювальним.

Інші учасники судового провадження ухвалу суду не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, засудженого ОСОБА_4 та представника ВК № 16 ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, заперечення проти її задоволення прокурора Рибачук Г.А., дослідивши матеріали провадження, особової справи засудженого та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно ч.2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Отже, відбуття певної частини покарання є лише формальною умовою умовно-дострокового звільнення. Фактичною або матеріальною обов'язковою підставою є доведеність виправлення засудженого - поведінка ув'язненого в місцях позбавлення волі та його ставлення до праці.

Статтею 6 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.

Як вбачається зі змісту ухвали,судове рішення в повній мірі відповідає вище зазначеним вимогам закону.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 засуджений вироком Рівненським районним судом Рівненської області від 17.06.2014 року за ч.1 ст.317, ст.71 КК України до 4 роки позбавлення волі. (арк. 4-6 особової справи).

В державній установі «Божковська виправна колонія (№ 16)» відбуває покарання з 26.08.2014 року.

14.06.2017 року самостійно звернувся до суду із заявою про умовно-дострокове звільнення від призначеного судом покарання.

За час відбування покарання характеризується в цілому позитивно, під час перебування в Рівненському слідчому ізоляторі отримав одне стягнення за зберігання заборонених предметів. Під час відбування покарання у Божковській ВК не допускав порушень вимог порядку його відбування. Працевлаштований електриком. Приймає участь у програмах диференційованого впливу.

Водночас, в ході судового розгляду встановлено, що за період відбування покарання в державній установі «Божковська виправна колонія (№16)» засуджений має два заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці.

Ця обставина, разом з іншими даними щодо поведінки засудженого, вказує на те, що він дійсно почав ставати на шлях виправлення. В той же час, з огляду на те, що ОСОБА_2 відбуває покарання за злочин вчинений під час умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, на час звернення до суду із заявою про умовно-дострокове звільнення пройшов нетривалий період часу протягом якого засуджений знаходиться виправній установі та змінив своє ставлення до праці – робити висновки щодо стабільності його сумлінної поведінки та ставлення до праці передчасно.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильні висновки про те, що своєю поведінкою та ставленням до праці ОСОБА_2 не довів своє виправлення, а відтак - ухвалив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні його заяви про умовно-дострокове звільнення.

Під час апеляційного розгляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування оскарженого судового рішення.

З урахуванням вище наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого.

Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404, 407, 418 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2017 року про відмову у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 про його умовно-дострокове звільнення – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.А. Гонтар

Судді : О.М. Корсун

ОСОБА_5