Ухвала суду № 72167942, 12.02.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17627/17

Провадження № 4-с/161/11/18

У Х В А Л А

12 лютого 2018 року місто ОСОБА_1

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Подзірова А.О., за участю секретаря судового засідання Кубяк О.В., представника скаржника ОСОБА_2, представника стягувача ОСОБА_3, , заінтересованої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_5, заінтересовані особи: Перший відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області, заступник начальника першого відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

на дії старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинські області ОСОБА_9 у виконавчому провадженні №54517719, щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2017 року,

під час примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2012 року у цивільній справі №2-4932/11 за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14 до ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення боргу спадкодавця,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2012 року у цивільній справі №2-4932/11, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 31 липня 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_4 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_7, в інтересах яких діє ОСОБА_4, як спадкоємців після смерті ОСОБА_15, який помер 02 січня 2006 року, на користь ОСОБА_8 суму боргу спадкодавця в розмірі 30 000 доларів США, що в національній валюті згідно офіційного курсу валют становить 239 745 грн., по 10 000 доларів США з кожного, що в національній валюті згідно офіційного курсу валют становить по 79 915 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_7 в користь ОСОБА_8 суму в розмірі –284 грн. 31 коп. сплаченого судового збору та суму в розмірі - 20 грн. 07 коп. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили та на його виконання в частині стягнення боргу з боржника ОСОБА_5 судом 23 вересня 2016 року був виданий виконавчий лист, який в подальшому був пред’явлений до примусового виконання у Перший відділ державної виконавчої служби міста Луцька ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинські області.

15 листопада 2017 року на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_5 на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинські області ОСОБА_9, які здійснені під час примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2012 року у цивільній справі №2-4932/11 (далі – скарга).

Скарга мотивована тим, що постановою державного виконавця від 16 серпня 2017 року №5357719 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого судом 23 вересня 2016 року.

У вказаній постанові виконавець самовільно змінив резолютивну частину судового рішення шляхом зазначення, що 10 000,00 доларів США еквівалентно в гривні станом на 09 серпня 2017 року (на момент подачі заяви_ становить 257 325,57 грн. Скаржник вважає, що державний виконавець таким чином порушив приписи судового рішення та самовільно змінив його зміст.

Крім того скаржник зазначає, що рішення суду було повністю виконано за виконавчим листом від 10 серпня 2012 року про стягнення боргу з іншого боржника – ОСОБА_4 Вказане провадження на даний час закінчено у зв’язку з його повним виконання.

Посилаючись на вищевикладене скаржник просить суд:

1) визнати незаконним дії старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинські області ОСОБА_9 у виконавчому провадженні №53517719 щодо винесення нею 16 серпня 2017 року постанови про відкриття виконавчого провадження;

2) зобов’язати старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинські області, у провадженні якого перебуває виконавче провадження №54517719 скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2017 року №54517719 (а.с.5).

Скаржник та її представник у судовому засіданні вимоги скарги підтримали та просили суд її задовольнити.

У судовому засіданні представник скаржника як додаткову підставу скарги також зазначила, що у виданому судом виконавчому документів не було зазначено дату народження та ідентифікаційний номер боржника, а отже виконавець повинен був повернути такий виконавчий документ.

Державний виконавець у судовому засіданні просив суд у задоволенні скарги відмовити.

Представники стягувача у судовому засіданні та в письмових запереченнях від 13 грудня 2017 року просять суд відмовити у задоволенні скарги з тих підстав, що спір про те, в якій валюті слід виконувати рішення суду вже вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Зокрема, ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 04 грудня 2015 року у справі №161/14398/15-ц було відмовлено у задоволенні скарги боржника ОСОБА_4 про визнання неправомірною бездіяльністю державного виконавця. У вказаному судовому рішенні апеляційний суд встановив, що рішення суду має виконуватися у доларах США з відповідною конвертацією гривень за офіційним курсом на день платежу.

Крім того, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2016 року у справі №161/8144/16-ц, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 13 вересня 2016 року, встановлено, що рішення суду було виконано лише в частині боргового зобов’язання ОСОБА_4, яка 10 березня 2016 року сплатила повну суму заборгованості та виконавчий збір в розмірі 240 049,00 грн., а щодо інших боржника ОСОБА_7 та ОСОБА_5 – не виконано у повному обсязі.

З наведених вище мотивів представники стягувача вважають скаргу необґрунтованою та просять суд відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення скаржника, її представника, державного виконавця та представників стягувача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що скаргу слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2012 року у цивільній справі №2-4932/11, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 31 липня 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_4 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_7, в інтересах яких діє ОСОБА_4, як спадкоємців після смерті ОСОБА_15, який помер 02 січня 2006 року, на користь ОСОБА_8 суму боргу спадкодавця в розмірі 30 000 доларів США, що в національній валюті згідно офіційного курсу валют становить 239 745 грн., по 10 000 доларів США з кожного, що в національній валюті згідно офіційного курсу валют становить по 79 915 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_7 в користь ОСОБА_8 суму в розмірі –284 грн. 31 коп. сплаченого судового збору та суму в розмірі - 20 грн. 07 коп. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили та на його виконання в частині стягнення боргу з боржника ОСОБА_4, яка на той час діяла і в інтересах своїх неповнолітніх дітей, судом 10 серпня 2012 року був виданий виконавчий лист, який в подальшому був пред’явлений до примусового виконання у Перший ВДВС Луцького МУЮ.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 04 грудня 2015 року у справі №161/14398/15-ц, провадження №22-ц/773/1685/15, за результатом розгляду скарги ОСОБА_4 на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області та зобов’язання вчинити дії, встановлено наступне (а.с.25-27).

Так, боржником ОСОБА_4 на виконання виконавчого листа внесено лише один платіж 11.03.2015 року у розмірі 240049,36 грн., які платіжним дорученням від 16.03.2015 року перераховано стягувачу ОСОБА_8 з врахуванням офіційного курсу долара США до гривні станом на 11.03.2015 року і державним виконавцем Першого відділу ДВС Луцького МУЮ стягувачу ОСОБА_8 видано довідку про розмір заборгованості станом на 20.04.2014 року 18875,46 доларів США.

Апеляційним судом зроблений висновок, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 22.05.2012 року стягнуто долари США із визначенням курсового еквіваленту національної валюти станом на день ухвалення судового рішення.

ОСОБА_4 це рішення суду не оскаржувала і воно набрало законної сили.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

ОСОБА_4 не довела, що сплачені нею 11.03.2015 року кошти у розмірі 240049,36 грн. були еквівалентні на день платежу 30000 доларів США, стягнутих судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Також, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2016 року у справі №161/8144/16-ц, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 13 вересня 2016 року, за результатом розгляду ще однієї скарги ОСОБА_4 визнано неправомірними дії(бездіяльність) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області стосовно здійснення виконавчих дій при виконанні виконавчого листа, виданого 10.08.2012 року Луцьким міськрайонним судом щодо стягнення з ОСОБА_4 та її дітей, як спадкоємців померлого ОСОБА_15, на користь ОСОБА_8 30 тис. доларів США, що в національній валюті становить 239745 грн., тобто по 10 тис. доларів США з кожного, що по курсу валют становить 79915 грн. та зобов’язати державного виконавця вжити заходів по закінченню даного виконавчого провадження.

У вказаному судовому рішенні суд зробив наступні висновки (а.с.28-31).

Суд знайшов підставними є посилання представника скаржника стосовно неправомірного продовження та подальших виконавчих дій державним виконавцем по виконанню згаданого виконавчого листа в межах даного виконавчого провадження, у зв’язку з повним погашенням боргу ОСОБА_4, як одного з боржників.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачівабо проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Проте, як з’ясовано судовому засіданні та слідує із викладеного у виконавчому листі, державним виконавцем вчиняються дії по стягненню боргу спадкоємця із трьох різних боржників та з кожного з них в рівних частинах, один з яких на час його видачі виступав як законний представник неповнолітніх дітей – боржників.

Однак, як вже було встановлено судом, ОСОБА_4 перераховано на користь стягувача ОСОБА_8 240049,36 грн., тобто один із боржників виконав свої зобов’язання в повному обсязі.

А тому, за таких обставин, суд вважає, що подальше проведення виконавчих дій по виконання даного виконавчого документу є неправомірним, так як зазначений у ньому боржник повністю виконав свої зобов’язання і державний виконавець у відповідності до вимог ст.49Закону України «Про виконавче провадження» мав би вчинити дії по закінченню виконавчого провадження.

Крім цього, як також встановлено судом, ще один із боржників на час проведення оскаржуваних дій досяг повноліття та є дієздатним, тобто зобов’язаний нести відповідальність як самостійна окрема особа.

Саме у зв’язку з цими мотивами суд частково задовольнив скаргу боржника ОСОБА_4

Отже, підсумовуючи всі обставини виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2012 року у цивільній справі №2-4932/11, з врахуванням судових рішень за попередніми скаргами боржника ОСОБА_4 можливо дійти однозначного висновку про те, що:

1) наразі рішення суду повністю виконано одним з трьох боржників – ОСОБА_4, яка повністю здійснила погашення своєї частини боргу (10 000,00 доларів США);

2) решта рішення суду, в тому числі про стягнення 10 000,00 доларів США з боржника ОСОБА_5 – залишається не виконаною.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_5, 09 вересня 1997 року, наразі досягла повноліття, а отже особисто повинна нести відповідальність за своїми зобов’язаннями.

У зв’язку з цим, на виконання рішення суду в частині стягнення боргу з боржника ОСОБА_5 судом 23 вересня 2016 року був виданий виконавчий лист, який в подальшому був пред’явлений до примусового виконання у Перший відділ державної виконавчої служби міста Луцька ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинські області.

Постановою старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинські області ОСОБА_9 від 16 серпня 2017 року було відкрито виконавче провадження про примусове виконання цього виконавчого листа.

Одночасно, як дійсно слідує з тексту цієї постанови, виконавець у ній самовільно зазначив, що 10 000,00 доларів США еквівалентне в гривні станом на 09 серпня 2017 року (на момент подачі заяви) 257 325,57 грн., хоча цих відомостей виконавчий лист не містив.

Надаючи правову оцінку вищенаведені постанові державного виконавця, суд зазначає наступне.

В першу чергу суд вважає необґрунтованим доводи скаржника, що рішення суду нею було повністю виконано за результатом погашення боргу ОСОБА_4 у березні 2015 року, оскільки вказані обставини були повністю спростовані ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 04 грудня 2015 року у справі №161/14398/15-ц, а також ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2016 року у справі №161/8144/16-ц.

Як вже зазначав суд, вказаними судовими рішеннями однозначно встановлено, що наразі рішення суду повністю виконано одним з трьох боржників – ОСОБА_4, яка повністю здійснила погашення своєї частини боргу (10 000,00 доларів США), а решта рішення суду – про стягнення 10 000,00 доларів США з боржника ОСОБА_5– залишається не виконаною.

Отже, доводи скаржника в цій частині є безпідставними та відхиляються судом.

Стовно доводів скаржника що рішення суду повинно виконуватися саме в гривнях, а не доларах США, суд зазначає, що питання валюти виконання зобов’язання не є предметом розгляду даної скарги, оскільки вказане ніяк не впливає на правомірність чи неправомірність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Якщо скаржник буде не згідна з діями державного виконавця про стягнення боргу в іноземній валюті, вона може оскаржити їх в установленому порядку.

Також суд не приймає доводи скаржника, що суд неправомірно, на її думку, видав виконавчий лист, оскільки в такому випадку скаржник має право звернутися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. У скарзі на дії державного виконавця суд не надає оцінку правомірності видачі виконавчого листа.

Суд також не погоджується з доводами скарги про те, що державний виконавець не мав приймати до виконання виконавчий лист, оскільки в ньому не зазначено дату народження та ідентифікаційний код боржника, з наступних підстав.

У постанові Верховного суду України від 21 травня 2014 року №6-45-цс14 зроблений наступний правовий висновок.

Вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (чинного на час розгляду справи), якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом з тим відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XI, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Отже, не можна погодитись з висновком суду касаційної інстанції про те, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Слід зазначити, що така правова позиція Верховного суду України була обов’язковою для державного виконавця в силу вимог ст.360-7 ЦПК України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), а також наразі має враховуватися судом під час прийняття рішення в силу вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

В розглядуваному випадку, у п.3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (чинного наразі) також передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Отже, нормативне врегулювання спірних правовідносин, які були предметом розгляду у постанові Верховного суду України від 21 травня 2014 року №6-45-цс14 не змінилася по суті, а тому суд вважає за можливим застосувати цю постанову з огляду на її актуальність.

Оскільки державний виконавець під час примусового виконання судового рішення має право самостійно з’ясувати відомості про ідентифікаційний код та дату народження боржника, суд дійшов висновку, що державний виконавець правомірно та обґрунтовано відкрив виконавче провадження за виконавчим листом, в якому не були наведені ці відомості.

Одночасно, суд не може погодитися з діями державного виконавця стосовно зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про те, що 10 000,00 доларів США еквівалентне в гривні станом на 09 серпня 2017 року (на момент подачі заяви) 257 325,57 грн. (25.7325570 грн/1 дол.США)», оскільки вказаного не зазначеного у судовому рішенні та виконавчому листі на його виконання.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

З аналізу вищенаведених норми законодавства чітко слідує, що державний виконавець не вправі самостійно змінювати зміст виконавчого документу та рішення суду, а повинен виконувати його лише так, як зазначено у ньому та з врахуванням вимог законодавства.

Оскільки у виконавчому документі не містяться слова «10 000,00 доларів США еквівалентне в гривні станом на 09 серпня 2017 року (на момент подачі заяви) 257 325,57 грн. (25.7325570 грн/1 дол.США)», як зазначив державний виконавець у своїй постанові про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2017 року ВП №54517719, суд дійшов висновку, що зазначення цих слів у оскаржуваній постанові є протиправним.

Суд окремо зазначає, що в іншій частині постанова державного виконавця винесена законно та обґрунтовано, а тому не підлягає скасуванню в цілому.

Частиною другою статті 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З врахуванням вищевикладеного, слід частково задовольнити скаргу ОСОБА_5, а саме визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинські області ОСОБА_9 у виконавчому провадженні №53517719 щодо зазначення у постанові від 16 серпня 2017 року про відкриття виконавчого провадження слів «10 000,00 доларів США еквівалентне в гривні станом на 09 серпня 2017 року (на момент подачі заяви) 257 325,57 грн. (25.7325570 грн/1 дол.США)».

Вирішуючи другу заявлену вимогу скарги, в якій скаржник просить зобов’язати державного виконавця скасувати оскаржувану постанову, суд зазначає, що державний виконавець за змістом Закону України «Про виконавче провадження» не має право скасовувати власні постанови.

Таким правом наділений виключно начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, у відповідності до ч.3 ст.73 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки суд за змістом ч.2 ст.451 ЦПК України може зобов’язати усунути порушення іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, другу вимогу заяви слід також задовольнити частково шляхом зобов’язання начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований старший державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинські області ОСОБА_9 скасувати постанову цього державного виконавця від 16 серпня 2017 року №53517719 про відкриття виконавчого провадження в частині зазначення слів «10 000,00 доларів США еквівалентне в гривні станом на 09 серпня 2017 року (на момент подачі заяви) 257 325,57 грн. (25.7325570 грн/1 дол.США)».

В задоволенні решти вимог скарги суд відмовляє у зв’язку з її необґрунтованістю.

Керуючись статтями 450-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинські області ОСОБА_9 у виконавчому провадженні №54517719 щодо зазначення у вступній та резолютивній частині постанови від 16 серпня 2017 року про відкриття виконавчого провадження слів «10 000,00 доларів США еквівалентне в гривні станом на 09 серпня 2017 року (на момент подачі заяви) 257 325,57 грн. (25.7325570 грн/1 дол.США)».

Зобов’язати начальника Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинські області скасувати постанову державного виконавця від 16 серпня 2017 року №54517719 про відкриття виконавчого провадження в частині зазначення у вступній та резолютивній частині цієї постанови слів «10 000,00 доларів США еквівалентне в гривні станом на 09 серпня 2017 року (на момент подачі заяви) 257 325,57 грн. (25.7325570 грн/1 дол.США)».

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний судове рішення складено та підписано 13 лютого 2018 року.

Суддя Луцького міськрайоного суду

Волинської області ОСОБА_16