Ухвала суду № 72167940, 08.02.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 162/689/17 Провадження №11-кп/773/75/18 Головуючий у 1 інстанції:Гамула Б.С. Категорія:ч.3 ст. 185 КК України Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Лівандовської-Кочури Т.В.,

суддів Гапончука В.В., Борсука В.П.,

з участю секретаря Тарасюк Ю.А.,

прокурора Грицюка Р.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,

засуджено:

за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 визначено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Вироком вирішено питання про речові докази та судові витрати, пов’язані із залученням експертів для проведення експертиз.

Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 15 травня 2017 року біля 12 години, діючи з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом розбиття скла вікна, проник у житловий будинок № 12 по вул. Соборна в смт. Любешів, Любешівського району, Волинської області, що належить потерпілому ОСОБА_1, де в спальній кімнаті з шухляди дерев'яного комоду таємно викрав належні потерпілому ювелірні вироби, а саме: обручку вагою 3,03 г, вартістю 1809 грн. 52 коп.; пару сережок у вигляді кілець, вагою 6,75 г, вартістю 4044 грн. 87 коп.; кільце із ювелірною набору без камінців, вагою 2,81 г, вартістю 1683 грн. 86 коп.; сережку із ювелірного набору без камінців, вагою 2,08 г, вартістю 1246 грн. 42 коп.; обручку вагою 2,54 г, вартістю 1522 грн. 07 коп.; сережку у вигляді випуклого овалу вагою 3,13 г, вартістю 1875 грн. 62 коп.; ланцюжок довжиною 575 мм, вагою 4,61 г, вартістю 2762 грн. 50 коп.; кулон у вигляді каплі вагою 3,05 г, вартістю 1827 грн. 68 коп.; кільце зі вставкою у вигляді овалу, вагою 4,55 г, вартістю 2726 грн. 54 коп.; сережку з ювелірного набору з камінцями, вагою 2,8 г, вартістю 1800 грн.; кільце із гравіюванням у вигляді двох літер «ЮВ», вагою 5,92 г, вартістю 3600 грн.; браслет у вигляді з'єднаних між собою семи фігур неправильної геометричної форми, вагою 11,63 г, вартістю 7200 грн.; кільце із вставкою у вигляді чотирнадцяти камінців у формі чотирьох квіток, вагою 5,25 г, вартістю 3000 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 35 099 грн. 08 коп.

У поданій на вирок апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України вважає вирок суду в частині призначеного покарання надто суворим. Посилається на те, що судом не враховано пом’якшуючі покарання обставини: активне сприяння розкриттю злочину, добровільне повернення викрадених речей та коштів, одержаних від їх реалізації та щире каяття. Хоча ОСОБА_3 раніше і притягувався до кримінальної відповідальності, проте відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що судимостей немає. Проживає з батьками, які є особами похилого віку, у зв’язку з чим, потребують сторонньої допомоги по господарству. Просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, призначити покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, яке не буде пов’язане з реальним позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора та потерпілого, які відносно її задоволення заперечили, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарги до задоволення не підлягає з наступних підстав.

В силу ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, обґрунтовано зроблений судом на підставі об'єктивно досліджених доказів, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, що по суті в апеляційній скарзі не оспорюється.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст.185 КК України є правильною і ніким з учасників судового провадження не оскаржується.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про призначення йому надто суворого покарання є безпідставними.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повній мірі.

Посилання, наведені в апеляційній скарзі про невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, на думку апеляційного суду, не заслуговують на увагу.

При призначенні покарання судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_3 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких злочинів, а також відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Так як ОСОБА_3 формально визнав вину у скоєному, наведене не свідчить про його розкаяння та щире каяття, тому суд першої інстанції підставно не врахував цю обставину, як таку, що пом'якшує покарання.

Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду, ОСОБА_3 вину у вчиненому визнав повністю, давав правдиві та послідовні показання, які покладені судом першої інстанції в основу обвинувального вироку, тобто активно сприяв у розкритті злочину.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 66 КК України пом’якшуючими покарання обставинами є з’явлення зі зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочинів.

Оскільки ОСОБА_3 активно сприяв у розкритті злочину, то до обставин, що пом’якшують його покарання, слід віднести активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

З достатньою повнотою судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_3 хоча відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що судимостей не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, за місцем проживання характеризується посередньо.

Враховано судом і думку потерпілого, який наполягав на призначенні суворого покарання, у виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 не вірить.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що призначене обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі є необхідним і достатнім для виправлення першого та попередження вчинення ним нових злочинів і таким, що не можна визнати надмірно суворим, як про це зазначено в поданій ним апеляційні скарзі.

Наведені в апеляції обвинуваченого твердження про те, що він проживає з батьками, які є особами похилого віку, у зв’язку з чим, потребують сторонньої допомоги хоча і мають місце, однак, на думку апеляційного суду, не є підставою для пом’якшення призначеної йому міри покарання та застосування ст. 69 КК України, як і застосування ст. 75 КК України та не забезпечить мети покарання.

Порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_3 – без змін.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення апеляційним судом.

Головуючий

Судді: