Постанова № 72165975, 08.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/653/18

Номер справи місцевого суду: 522/12903/17

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 року м. Одеса

Справа № 522/12903/17

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні виділені матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут ЛТД», обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Престиж VII» про визнання права власності,за апеляційною скаргою обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Престиж VII», на ухвалуПриморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Бойчука А.Ю. 27 жовтня 2017 року о 15 годині 21 хвилині в м. Одеса, про відмову в забезпеченні позову,

встановила:

У липні 2017 р. ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.09.2017 р. позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано право власності ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на квартиру № 87, загальною площею - 73,6 кв. м., розташовану у багатоповерховому жилому комплексі з паркінгом за адресою - АДРЕСА_1, розрахунковою площею - 65,43 кв. м., розташовану на 6 поверсі жилого будинку № 2 багатоповерхового жилого комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування й підземним паркінгом, розташованого за адресою - АДРЕСА_2).

Встановлено, що це рішення ж підставою державної реєстрації права власності ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на квартиру № 87, загальною площею - 73,6 кв. м., розташовану у багатоповерховому жилому комплексі з паркінгом за адресою - АДРЕСА_1, розрахунковою площею - 65,43 кв. м., розташовану на 6 поверсі жилого будинку № 2 багатоповерхового жилого комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування й підземним паркінгом, розташованого за адресою - АДРЕСА_2) (далі - Квартира).

28.09.2017 р. до суду надійшла заява обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Престиж VII» (далі - Кооператив) про перегляд вищевказаного заочного рішення.

19.10.2017 р. до суду надійшло клопотання кооперативу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

23.10.2017 р. Приморський районний суд м. Одеси постановив ухвалу про скасування заочного рішеннявід 19.09.2017 р. Призначено розгляд справи у судовому засіданні.

27.10.2017 р. Приморський районний суд м. Одеси постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання кооперативу про забезпечення позову.

Кооператив в апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Постановити нову ухвалу про забезпечення позову. Посилається на те, що ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права. Зокрема, посилається на те, що право власності було зареєстровано на спірну квартиру в той час, як заочне рішення не набрало законної сили, ОСОБА_4 намагається відчужити спірну квартиру, що зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали.

ОСОБА_4 у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважала необхідним скаргу залишити без задоволення. Ухвалу суду першої інстанції без змін. Посилалася на те, що вона правомірно набула право власності на квартиру. Право власності є непорушним. Не доведено наявність ризиків невиконання рішення суду. Твердження кооперативу про порушення строків розгляду заяви не відповідають дійсності.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду ухвали, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вимог заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Постановляючи ухвалу про відмову в забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду (а. с. 132 - 133).

Колегія суддів вважає, що погодитися з вказаними висновками суду не можна. Цих висновків суд дійшов при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_4 у позові заявила позовні вимоги про визнання за нею права власності на квартиру № 87, загальною площею - 73,6 кв. м., розташовану у багатоповерховому жилому комплексі з паркінгом за адресою - АДРЕСА_1, розрахунковою площею - 65,43 кв. м., розташовану на 6 поверсі жилого будинку № 2 багатоповерхового жилого комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування й підземним паркінгом, розташованого за адресою - АДРЕСА_2) (а. с. 2 - 4).

Відповідно до ст. 11, 60 ЦПК України, чинного на час розгляду клопотання про забезпечення позову, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вищевказане стосується й вимог про забезпечення позову.

Статтями 151, 152 ЦПК України, чинного на час вирішення питання про забезпечення позову, передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Види забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З наявних у справі договорів про інвестування, додаткових угод до договору про інвестування (а. с. 22 - 34) дійсно вбачається наявність спору щодо визнання права власності на спірну квартиру. Якщо не буде накладено арешт на спірне майно, існує ймовірність його відчуження, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Доводи апелянта щодо утруднення виконання рішення суду в майбутньому у випадку незабезпечення позову є обґрунтованими. Апеляційну скаргу треба задовольнити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України, чинного на час перегляду рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення та ухвалює нове судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити нове судове рішення про задоволення клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Престиж VII»- задовольнити.

УхвалуПриморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2017 року про відмову в забезпеченні позову - скасувати.

Клопотання обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Престиж VII»про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру № 87, загальною площею - 73,6 кв. м., розташовану багатоповерховому жилому комплексі з паркінгом за адресою - АДРЕСА_2

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 12 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

С. О. Погорєлова