Рішення № 72165527, 08.02.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/11405/17

Провадження №2/592/317/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., секретар судового засідання – Шипиленко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про часткове скасування рішення, визнання державного акту про право приватної власності на землю недійсним,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду та свої вимоги мотивує тим, що рішенням виконкому СМР народних депутатів від 09.02.1955 р. №135 ОСОБА_3 була передана в безстрокове користування земельна ділянка, площею 600 кв.м, для будівництва житлового будинку. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_3 побудував житловий будинок. Сумським ОБТІ було видано висновок про реєстрацію будинку, в якому зазначено, що житловий будинок №31 по вул.Раскової в м.Суми на праві власності належить ОСОБА_3 27.02.1991 р. ОСОБА_3 помер. 20.09.1991 р. дружині померлого, ОСОБА_3, було видано свідоцтво про право власності на 1/2 частину будинку і надвірних будівель за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31, як майно придбане під час шлюбу, і свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину вищезазначеного будинку і надвірних будівель в порядку спадкування за законом на майно померлого ОСОБА_3 29.12.1992 р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 був заключний договір довічного утримання. Відповідно до договору довічного утримання ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 належний їй на праві власності житловий будинок і надвірні будівлі за адресою: м.Суми, вул.Раскової,31, а ОСОБА_2 зобов’язалася довічно повністю утримувати ОСОБА_3, забезпечувати її одягом та продуктами харчування, з правом довічного безкоштовного проживання і користування всіма приміщеннями, в тому числі й будинком. Після заключення договору довічного утримання, рішенням виконкому СМР від 16 грудня 1993 року № 723, земельна ділянка, площею 0,08 га, цільове призначення- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, була передана у приватну власність ОСОБА_2 08.04.1994 р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладена угода про розірвання договору довічного утримання. 29.03.1995 р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, ОСОБА_4 було заключено договір довічного утримання. Згідно даного договору, ОСОБА_3 передала в користування ОСОБА_2 58/100 частин, а ОСОБА_4 42/100 частини належного її на праві власності житлового будинку і надвірних будівель за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31. ОСОБА_2 і ОСОБА_5 зобов’язалися довічно утримувати ОСОБА_3, забезпечувати доглядом, одягом, продуктами харчування. Відповідно до довідки Сумського ОБТІ за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на 58/100 частин, за ОСОБА_4 - 42/100 частини будинку і надвірних будівель за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31. 07.04.2012 р. ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилася спадщина, до складу спадкового майна ввійшло 42/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла ОСОБА_1 Та обставина, що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок і надвірні будівлі за адресою: м.Суми, вул. Раскової, 31, повністю передана у приватну власність ОСОБА_2, ОСОБА_1 не була відома, в свідоцтві про право на спадщину за законом зазначено, що спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з 42/100 часток житлового будинку, розташованого на земельній ділянці Сумської міської ради. При укладанні угоди про розірвання договору довічного утримання 08.04.1994 р. питання земельної ділянки нотаріусом не вияснено. При заключені 29.03.1995 р. договору довічного утримання між ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 питання про земельну ділянку також не вияснялося. В зв’язку з цим будинок був переданий ОСОБА_4 і ОСОБА_2 в частинах, а земельна ділянка залишилася у власності ОСОБА_2 Просить суд скасувати рішення ВК СМР народних депутатів від 16.12.1993 р. за №723 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,08 га, за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31; визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31, серії ІІ-СМ №021328, виданий ОСОБА_2 14.05.1996 р. відповідно до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів від 16.12.1993 р. за №723.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та дали пояснення аналогічні вищевикладеному.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі.

Представник відповідача - Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, ОСОБА_8, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин такого органу, як Департамент не було.

Представник відповідача - Виконавчого комітету Сумської міської ради, ОСОБА_8, в судовому засіданні при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Представник третьої особи, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без їх участі.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету СМР депутатів трудящих від 09.02.1955 р. за №135, ОСОБА_3 передана земельна ділянка, площею 600 кв.м, для індивідуального будівництва житлового будинку, що підтверджується договором №38 від 21.03.1955 р. (а.с.6-8).

Відповідно до акту про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального володіння від 22.10.1986 р.,- ОСОБА_3 побудував житловий будинок, розташований за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31 (а.с.9).

09.12.1986 р. Сумським обласним об’єднаним бюро технічної інвентаризації ОСОБА_3 видано висновок про реєстрацію права власності на житловий будинок №31 по вул.Раскової в м.Суми (а.с.10).

27.02.1991 р. ОСОБА_3 помер.

20.09.1991 р. старшим державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 видано свідоцтво про право на спадщину за законом,- відповідно до якого ОСОБА_3 успадкувала 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 46,8 кв.м, з відповідною частиною надвірних господарчих та побутових будівель: вбиральня «Б», огорожа №1, розташованого в м.Суми по вул.Раскової, 31, на земельній ділянці, площею 600 кв.м (а.с.11).

29.12.1992 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір, згідно якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 жилий будинок з надвірними будівлями в м.Суми, вул.Раскової, 31 та розташованого на земельній ділянці - 600 кв.м, а ОСОБА_2 зобов’язалась довічно утримувати ОСОБА_3 (а.с.13-14).

16.12.1993 р. Виконавчим комітетом Сумської міської Ради народних депутатів прийнято рішення за №723, згідно якого ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,08 га, за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31 (а.с.20).

08.04.1994 р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладена угода про розірвання договору довічного утримання (а.с.15).

29.03.1995 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_4 було укладено договір довічного утримання. Згідно даного договору ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в м.Суми, вул.Раскової, 31, розташований на земельній ділянці - 600 кв.м, жила площа 46,8 кв.м, з надвірними будівлями: вбиральня «Б», забор. В користування ОСОБА_2 перейшло 58/100 частин, а ОСОБА_4 перейшло 42/100 частини житлового будинку і надвірних будівель (а.с.16).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, ІІ – СМ №021328, виданого 14.05.1996 р., ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,08 га, розташовану на території Сумської міської ради; землю передано для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31 (а.с.21).

З довідки №5/0853456 від 01.08.2003 р., виданої Сумським обласним об’єднаним бюро технічної інвентаризації, вбачається, що будинок №31 по вул.Расковій в м.Суми зареєстровано на праві власності за: ОСОБА_2 – 58/100 частин, а за ОСОБА_4 – 42/100 частини (а.с.17).

07.04.2012 р. помер ОСОБА_4

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.05.2016 р.,- ОСОБА_1 успадкувала після ОСОБА_4 42/100 часток житлового будинку №31 по вул.Раскової в м.Суми (а.с.18).

Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, - у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частина 3 ст. 120 Земельного кодексу України передбачає, що у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.155 Земельного кодексу України,- у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 1 ст. 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. 30 ЗК України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до ст. 120 ЗК України 2001 р. на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі ст. 377 ЦК , а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. № 997-V- і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Враховуючи наведене, а також те, що при укладенні угоди про розірвання договору довічного утримання 08.04.1994 р. питання про земельну ділянку нотаріусом не вияснено, при заключенні 29.03.1995 р. договору довічного утримання між ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 питання про земельну ділянку також не вияснялося, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 обмежена у здійсненні права на земельну ділянку, то суд приходить до переконання про достатність підстав для скасування рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів від 16.12.1993 р. за №723 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,08 га, за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31, та визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31, серії ІІ-СМ №021328, виданий ОСОБА_2 14.05.1996 р. відповідно до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів від 16.12.1993 р. за №723.

Керуючись ст.ст. 321, 393 ЦК України, ст.ст. 120, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 10, 11, 76 - 81, 89, 209, 229, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про часткове скасування рішення, визнання державного акту про право приватної власності на землю недійсним задовольнити повністю.

Скасувати рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів від 16.12.1993 р. за №723 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) земельної ділянки, площею 0,08 га, за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю за адресою: м.Суми, вул.Раскової, 31, серії ІІ-СМ №021328, виданий ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) 14.05.1996 р. відповідно до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів від 16.12.1993 р. за №723.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 13.02.2018 р.

Суддя В.Б. Князєв